ЦЕРКВА. РОЗДУМИ ПРО ТІЛО ХРИСТА ПІД ЧАС КАРАНТИНУ. 2020 РІК. ПРОПОВІДЬ НА 22 РІЧЧЯ ЦЕРКВИ.

Поделитесь статьёй или подпишитесь на обновления:

— Не треба бути довго в церкві, щоби зрозуміти, щоби почути декілька разів, що церква, насамперед, це не споруда. Доречи, до споруди більше підходить слово «храм», будівля. А церква, це віруючі люди. Але, і під час карантину, церква залишається церквою, та от біда, немає можливості збиратися і разом славити Бога. Всі сидять по домівках і Богослужіння проводиться в режимі он-лайн. І все це наштовхує на наступну думку.

1. ЦЕРКВА – ЦЕ ВЗАЄМОДІЯ. Взаємодія, ось це слово, яке характеризує церкву. (руск. – взаимодействие). Все в цьому світі живе у взаємодії. Рослини взаємодіють з землею та сонцем. Які би у вас чудові насіння рослин не були куплені, але, якщо будуть погані природні умови, погана земля та не буде сонця, у ваших рослин великі проблеми.

   В тілі людському відбувається взаємодія між усіма органами. Пам’ятаю, як у мене розпочалися проблеми з жовчним, одразу і шлунок почав боліти, і підшлункова і сонливість і, навіть, все почало дратувати. Ось як всі органи перебувають у взаємодії.

   Яка ознака поганої сім’ї? Відсутність взаємодії. Відсутність спілкування.

Діти виховуються тільки у взаємодії з батьками. Якщо дитину відірвати від батьків, вона виросте дикою.

— Весь всесвіт у взаємодії.

Зверніть увагу, що без такої взаємодії наступає смерть. То ж, чого дивуватися, коли віруючи які відпадають від церкви, помирають духовно. «Терпіть один одного, і прощайте собі, коли б мав хто на кого оскарження. Як і Христос вам простив, робіть так і ви!» (Кол.3:13). Підтримуйте один одного: «Благаємо ж, браття, ми вас: напоумляйте непорядних, потішайте малодушних, підтримуйте слабих, усім довготерпіть!» (1Сол.5:14).

РОЗДІЛ 2. ЯКА МЕТА ВЗАЄМОДІЇ В ЦЕРКВІ?

У будь якої взаємодії повинна бути мета. Візьмемо автівку, складний двигун.

В церкві є велика мета взаємодії – досконалість (руск. совершенство). Христос прямо закликає нас до досконалості: «Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!» (Матв.5:48). Що таке досконалість? Це стати супер людиною? Це перестати грішити? Але ж це неможливо! Що ж тоді досконалість? Перед тим, як закликати до досконалості, Христос пояснює деякі моменти: «А Я вам кажу: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує, щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі, що наказує сходити сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних. Коли бо ви любите тих, хто вас любить, то яку нагороду ви маєте? Хіба не те саме й митники роблять? І коли ви вітаєте тільки братів своїх, то що ж особливого робите? Чи й погани не чинять отак?» (Матв.5:44-47).

   То ж, досконалість – це любов до всіх, принаймні, коли ми говоримо про церкву, це любов до всіх, без винятку, моїх братів та сестер. А як легко любити тих, хто нам приємний, хто нас любить, про це і говорити нічого. А от любити тих, хто не такий розумний, хто не цікавий для нас співбесідник, любити тих, хто завдав нам чимало неприємностей і з ким, о жах, але це правда, були конфлікти та скандали – от де повинно бути  досконалість.

   А для чого нам потрібна досконалість? А щоби потрапити до вічності. «І не ввійде до нього ніщо нечисте, ані той, хто чинить гидоту й неправду, але тільки ті, хто записаний у книзі життя Агнця» (Об.21:27). А до досконалості не прийдеш без церкви.

  • Досконалість в прийняті критики. «Як гострить залізо залізо, так гострить людина лице свого друга» (Пр.27:17). Одна сестра написала помилковий пост, цитуючи людину, яка далека від істини. І я тій сестрі написав, що не варто цитувати сумнівних проповідників. А сам чекаю зараз порцію обурення. А сестра мені і відповідає: «Як праведний вразить мене, то це милість, а докорить мені, це олива на голову, її не відкине моя голова, бо ще і молитва моя проти їхнього зла» (Пс.140:5).

   Коли люди говорять, що їм не потрібна критика і вони самі все знають, давайте згадаємо Ап. Павла, який критикував Ап. Петра. Петро їв не з євреями, а коли прийшли християни євреї за національністю, тоді Петро почав ховатися. Ап. Павло прямо сказав, що це лицемірство.

Візьмемо ще один аспект. Плід Св. Духа. «Любов, радість, мир….» це все у нас з’являється тільки коли ми взаємодіємо з іншими. Мені було важко терпіти коли інші дратуються, а потім, коли у мене почалися проблеми по здоров’ю, бачу, що я і сам став який роздратований – то ж, Бог навчає терпіти інших бо і сам такий.

Доскональність – це коли починаєш розуміти інших і інші тобі в тому допомагають. Ми потрібні один одному, щоби краще один одного розуміти. Розповідають таку сумно смішну історію, коли безхатченко скаржиться багатій людині – Я вже три дні не їв. А ти себе заставляй, заставляй – давав пораду бізнесмен, який не міг уявити, як це не мати їжі.

РОЗДІЛ 4. ЯКІСНА ДУХОВНА ВЗАЄМОДІЯ

Насправді людина, рано чи пізно, відчує порожнечу через поверхневу взаємодію. Уявіть собі, людина, яка з вами живе, прокидається і ввічливо, холодно, офіційно вітається з вами, — Доброго ранку! Протягом дня ви чуєте декілька таких самих холодних, відчужених фраз, на кшталт,  — у вас все добре? Чи ви неголодні? І ніякої щирості, ніякої відвертості. Людина залишається закрито. Ні, це погана взаємодія. Якісна духовна взаємодія, це коли ми спілкуємося один з одним, настільки щиро, щоби відкрити свої мрії, таланти

Які компоненти якісної взаємодії?

1) Щире духовне спілкування. Як людина я не дуже хочу відкриватися, бо знаю, що коли буду щиро говорити про себе наражаюсь на неприємності. По-перше, про мене не будуть добре думати, а можуть думати, як про слабака. А в нашій культурі треба бути сильним. По-друге, мою відвертість люди можуть обертати проти мене самого. І тут я часто згадую, як Христос, під час молитви в Гефсиманському саду відкрив свій стан: «Тоді промовляє до них: Обгорнена сумом смертельним душа Моя! Залишіться тут, і попильнуйте зо Мною…» (Матв.26:38). Якісна духовна взаємодія складає з себе максимальне щире спілкування. І це так цінно, коли ми, скажімо, на групах домашніх, збираємося, щоби відверто поговорити про своє життя. Зверніть увагу, коли людина віддаляється від Бога, вона і перестає бути щирою. Пам’ятаю, у нас співала одна дівчина. Що не запитаєш, — у мене все добре. Так і відпала від церкви та від Бога.

— Ми з дружиною, кожного разу, виходили зі скрутних обставин переважно через щирі розмови. Досі згадую, як ми, одного разу, пішли до веретенівського парку, і довго так гуляли. Я максимально щиро пояснював що зі мною відбувається, що мені не подобається, яких би змін я хотів в сім’ї. Потім вислуховував дружину. Маша часто згадувала ту розмову, яка її так вразила своєю щирістю і ця розмова нам дуже допомагла.

— Я не перестаю повторювати, що найпотужніша зброя для вирішення конфліктів, це щирість.

Імператор Діоклетіан заборонив спілкуватися під страхом смерті. І християни відмовилися слухатися під страхом смерті, бо розуміли, що без спілкування у них буде духовна смерть.

2)  Служіння один одному. «Служіть один одному, кожен тим даром, якого отримав, як доморядники всілякої Божої благодаті» (1Петр.4:10). Досконалим на землі був лише Христос, а ми всі, маємо багато вад, багато недосконалості. Служіння один одному пов’язане з дарами. Напевно, ми всі чули слово «симфонія» і воно у нас асоціюється з класичною музикою. А втім, це слово має значно ширший сенс: «Симфонія (від ін. -Греч. Συμφωνία — співзвуччя) — гармонійне поєднання, поєднання чого-небудь, наприклад: симфонія кольорів, симфонія фарб, симфонія звуків та ін. А вже тільки потім, значення цього слова має винятково музичний сенс. Симфонія — музичний твір для оркестру, зазвичай в трьох або чотирьох частинах. Ось така симфонія взаємодії повинна відбуватися в церкві, симфонія дарів, які дає Дух Святий. «І Він, отож, настановив одних за апостолів, одних за пророків, а тих за благовісників, а тих за пастирів та вчителів» (Еф.4:11).

3) Але, нас не порятує ані щире духовне спілкування, ані служіння один одному, коли в цьому спілкування не буде присутній сам Бог. Апостол Іван, розпочинає своє послання любові з таких слів: «що ми бачили й чули про те ми звіщаємо вам, щоб і ви мали спільність із нами. Спільність же наша з Отцем і Сином Його Ісусом Христом.

4 А це пишемо вам, щоб повна була ваша радість!» (1Iван.1:3,4). Апостол Іван вимальовує трикутник. Людина спілкується з іншою людиною, а вони в двох, спілкуються з Богом. Ось чому Христос говорить, що Він перебуває там де двоє, троє: «Бо де двоє чи троє в Ім’я Моє зібрані, там Я серед них» (Матв.18:20).

   Як це практично відбувається? Коли люди спілкуються про Бога, коли думають, як зараз підтримати ближнього, що сказати, від Духа Святого, щоби це було на повчання. Пам’ятаю, як спілкувався з вдома розлюченими один на одного братами і все думав, ну що їм сказати такого, щоби це примусило їх замислитися і замиритися? «і хрестом примирити із Богом обох в однім тілі, ворожнечу на ньому забивши» (Еф.2:16). Тобто, на хресті, розп’ятий Христос замирив нас всіх, тому що там, коли Син Божий висів розіп’ятий на ньому були і гріхи тих двох братів, гріх не прощення, образи, ненависті, нетерпіння, врешті решт, нелюбові.

А ще одна дуже важлива грань церкви – молитва один за одного. Подібно тому, як підтримували руки Мойсею Аарон та Ор так і ми покликані підтримувати один одного.

РОЗДІЛ ЗАКЛЮЧНИЙ

1. Церква – це остання спроба Бога змінити людей та привести їх до спасіння. Перша спроба носила індивідуальний характер. Бог звертався до адам та Єву. Звертався до Ноя, а через Ноя до інших людей. Потім, через Авраама був створений цілий народ – євреї. Але і цей проект, проект Старого Заповіту, бук скасований людьми. Потім, як ми пам’ятаємо, 40 років мовчанки і приходить на землю Христос. Для чого? Він прийшов, щоби здійснити останню спробу щодо спасіння, під назвою Новий Заповіт. І в цій спробі Бог пролив свою кров, помер на хресті, воскрес, формував Апостолів, щоби вони йшли і засновували та підтримували нові церкви, бо це останній шанс на спасіння. Тому, хто поза церквою, той поза спасінням, той так і не використав цей шанс.

   Що ж, чи провалився проект під назвою «людство»? Судячи по тому, що церква продовжує жити і розвиватися – ні.

Церква – це Божий народ. С самого початку ідея Бога була така, щоби із єврейського народу створити народ священників. «А тепер, коли справді послухаєте Мого голосу, і будете дотримувати заповіту Мого, то станете Мені власністю більше всіх народів, бо вся земля то Моя! А ви станете Мені царством священиків та народом святим…» (Вих.19:5,6).

  • На прикладі євреїв показати, як добре жити з Богом.
  • На прикладі євреїв показати силу Божих благословінь. Почасти це так і є, сьогодні держава Ізраїль благословенна країна. Але, коли євреї відкинули Христа, Бог створив собі інший народ.
  • Тепер церкви є Божим народом, який показує всьому світу, як треба жити з Богом і які благословення приходять, коли ми слухняні його волі.

Саме церква привнесла в цей світ економічні зміни, таке поняття, як милосердя, як гуманність, як любов, а раніше була честь, гідність. Саме церква вела боротьбу за рівність всіх націй та за рівність всіх людей, незалежно від кольору шкіри чи соціального статусу.

   Цікаво нагадати, що саме за свою церкву був розіп’ятий Христос. Так заперечують, що Христос помер за всіх. (Еф. 5. 25). Ні, Він помер за всіх, щоби з отих усіх, сформувати Свою церкву.

Церква – це наречена Христа.

Наречена повинна відповідати, в сенсі (руск. соответствовать) нареченому.

Наречена повинна бути чистою, незайманою.

Наречена має вище піклування нареченого. Він готує все до вінчання.

Наречений любить всіх, але його любов до нареченої – це щось неспівставне з любов’ю до інших. Він любить максимально, наскільки здібне любити Його серце. Всі його думки, весь фокус життя Божого на церкві, бо саме так відбувається з нареченим.

Наречена в майбутньому з’єднується з нареченим і вони стають єдиним. «…щоб Бог був у всьому все» (1Кор.15:28).

І буде вічно церква, тому що будуть вічно християни на небі. І нічого нечистого не буде. А буде лунати лише Божа слава, будуть співати та хвалити Бога вічно всі, хто був Йому вірним на землі.

ПИТАННЯ. 1) Як би ви сформулювали, в контексті цієї проповіді, що таке церква? 2) А що для вас церква? 3) А з чого складається взаємодія? 4) Чому так важлива щирість? А ви часто буваєте щирими в духовному церковному спілкуванні? 4) Чому так важливо, щоби ми критикували один одного, з любов’ю? 5) Чому церква складається з взаємодії дари, таланті, служінь? 6) Взаємодія – як ви це розумієте, відчуваєте і чому без взаємодії не існує церква? 7) Як підняти рівень взаємодії християн в церкві, щоби, в цілому, підняти рівень церкви?

Страницы: 1 2

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *