ДВІ ЛЕПТИ, АБО ЧОМУ Я ПОВИНЕН ЖЕРТВУВАТИ ГРОШІ НА ЦЕРКВУ?

Поделитесь статьёй или подпишитесь на обновления:

Люди жертвують гроші по стану серця, а не за станом гаманця.

Гроші, скільки з ними проблем і скільки питань. Є вони і все чудово! Немає, і все дуже складно. Заради грошей люди їдуть закордон, навчаються і переїжджають, ризикують, а навіть, в цьому безбожному світі, вбивають собі подібних. Одним словом, історія людства – це суцільні проблеми з грошима. У Бога також є погляд на гроші і цей погляд є істина. Отже, поговоримо за гроші під християнським кутом.

ІСТОРІЯ ПРО ВДОВУ: А допоможе нам, саме ота вдова, що стала легендою, через свій один надзвичайно жертовний вчинок: «І підійшла одна вбога вдовиця, і поклала дві лепті, цебто гріш» (Мар.12:42). Але перед цим Спаситель сидів і дивився на те, як люди жертвують, що значить важливість цього питання для Бога.

«І сів Він навпроти скарбниці, і дививсь, як народ мідяки до скарбниці вкидає. І багато заможних укидали багато…» (Мар.12:41).

РОЗДІЛ 1. А В ЧОМУ ПРОБЛЕМИ З ПОЖЕРТВАМИ?

Ставимо перше питання, — чому такі великі проблеми з пожертвами?

Давайте зупинимося саме на трьох проблемах.

  1. Перша проблема – немає фокусу. На багато речей ми дивимося не осмисллено. Пам’ятаю, як я розмовляв з одним молодим хлопцем, який, порівняно нещодавно створив сім’ю. Я йому пояснював, що грубо, без поваги не можна ставитися до дружини. Що з твоєю другою половиною треба поводитись з любов’ю, ніжно, лагідно. Духовно підтримувати. Коли ти на неї постійно гірчиш то ти нагадуєш твого невіруючого тата. І що я робив? Давайте згадаємо один момент з життя Христа: «… І приводять до Нього сліпого, і благають Його, щоб доторкнувся до нього. І взяв Він сліпого за руку, та й вивів його за село. І послинивши очі йому, поклав руки на нього, і питався його, чи що бачить. І, зиркнувши, сказав той: Я бачу людей, які ходять, немов би дерева… Потім знов Він поклав Свої руки на очі йому, і прозрів той, і одужав, і виразно став бачити все!» (Мар.8:22-25). То ж, що я робив, спілкуючись з молодим чоловіком? Я наводив різкість. Зараз ми наводимо різкість на тему грошей. Ця тема не повинна залежати від настрою, від того, що ми випадково маємо в кишені. Ця тема повинна бути осмисленою, продуманою і чіткою. Бо гроші надзвичайно важливі в нашому житті і треба усвідомити один духовно матеріальний закон, — від того, як я жертвую залежить по-перше, моє відношення до Бога. По – друге, скільки я буду мати грошей. Ще раз підкреслюю, є найпрямішій зв’язок між тим, скільки і як є жертвую і як мене благословляє Бог.

Насправді, у перших християн також були подібні проблеми, тому то Ап. Павло і писав Коринтянам: «А першого дня в тижні нехай кожен із вас відкладає собі та збирає, згідно з тим, як ведеться йому, щоб складок не робити тоді, аж коли я прийду» (1Кор.16:2). А щоби була ця тема сфокусована, нам треба розібратися з деякими речами по темі Бог та гроші.

  1. Друга проблема — це страх, що мені самому не вистачить.

«Отож, не журіться, кажучи: Що ми будемо їсти, чи: Що будемо пити, або: У що ми зодягнемось? Бож усього того погани шукають; але знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно» (Матв.6:31,32). Ось тут в силу вступає віра. Христа не здивували люди, які мали багато  грошей і багато жертвували. А нам, дай Бог, до такої віри прийти. Христа вразила ота вдова, що поклала дві лепти, а це було, як говорить Святе Письмо, все, що вона мала.

«Принесіть же ви всю десятину до дому скарбниці, щоб страва була в Моїм храмі, і тим Мене випробуйте, промовляє Господь Саваот: чи небесних отворів вам не відчиню, та не виллю вам благословення аж надмір?» (Мал.3:10).

«Бо всі клали від лишка свого, а вона поклала з убозтва свого все, що мала, свій прожиток увесь…» (Мар.12:44). Я постійно чую, — ця людина не може жертвувати, тому що їй навіть на ліки не вистачає. Мені цікаво запитати, — так для чого ж нам, в Біблії, передана ця історія? Просто, щоби ми поплескали тій бабусі і в захваті сказали, — Яка ж вона молодець! Вся Біблія, всі сюжети це ілюстрації для нас, щоби і ми вчиняли так, як побожні герої. Ми продовжуємо наводити різкість.

«Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас, як же не дав би Він нам із Ним і всього?» (Рим.8:32).

Можливо тоді нам не варто дивуватися, що є деякі християни, які не вилазять з боргів, саме тому, що вони потрапили в пастку, в замкнуте коло. Їм не вистачає, вони не жертвують, далі – Бог не благословляє, грошей не має і вони знов не жертвують.

  1. Третя проблема – це жадібність. У жадібного дуже проста філософія. Вона починається з дитинства. Звертаєшся до маленького хлопчика, — дай машинку? А у відповідь, — нєєєє, мені самому треба.

Доки не зламається старе мислення і замість нього не прийде нове мислення у відношенні до Бога та грошей у нас з правильним ставленням до пожертв нічого не вийде.

— Перша думка – все належить Богові. «Моє срібло й Моє золото, говорить Господь Саваот» (Ог.2:8).

«Бо всі клали від лишка свого, а вона поклала з убозтва свого все, що мала, свій прожиток увесь…» (Мар.12:44). У нас сумніву немає, що саме вдова так і думала. Вона ж могла кричати, — Ой лишенько, у мене грошей не залишилося! Але її серце було сповнене любов’ю та повагою до Бога. Нам християнам, насправді, значно легше, тому що у нас Дух Святий. А що нам Дух Божий приносить, ми пам’ятаємо: «А плід духа: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість…» (Гал.5:22). Як бачимо, — добрість.

Друга думка – любов до Бога, а це найважливіша заповідь, ми також виявляємо грошима. «Шануй Господа із маєтку свого, і з початку всіх плодів своїх» (Пр.3:9). Жадібна людина, яка не жертвує десятину – своєю жадібністю вона тим самим підкреслю, що не любить Бога.

Христа вразила, як щедрість так і шанування Бога цією вдовою. То ж, коли я жертвую гроші, в цю мить відбувається моя пошана Богові? Ні, трохи раніше. Пошана Богові починається з тієї миті, коли ми в своїх думках, у своєму серці приймаємо рішення жертвувати Богові 10% від усього, що я отримую, а закінчується тим, коли я безпосередньо вже жертвую. Що ж тоді відбувається з тим, хто не жертвує вирішуйте самі?

РОЗДІЛ 2. ДЛЯ ЧОГО БОГОВІ НАШІ ГРОШІ?

Які тільки міфи не були створені невіруючим оточенням? Ледь не перший пункт, коли приходиш до протестантської церкви, — гроші. Та зараз з вас будуть здирати гроші. Давай гроші і все ж на збагачення пастора та його сім’ї. Церкву цікавлять лише твої гроші і більше нічого. Таку маячню можна зрозуміти, коли в протестантизмі періодично з’являються пройдисвіти, які спаливши своє сумління, віртуозно виманюють у людей гроші. Але ж, це дуже рідкісні випадки. В цілому ж, ми бачимо Біблійно-правильне відношення до грошей. Це і зрозуміло, невіруючі люди не дивляться на церкву, як на щось важливе, куди треба жертвувати. Для них пожертви, це викидання власних грошей, хоча би вони могли би, з їх точки зору, купити щось більш актуальне

Ви хочете сказати, що Бога, Який величний і святий, Який нічого не хоче мати з цим забрудненим гріхом світом, цікавлять гроші? О, ви навіть не уявляєте наскільки Бога цікавлять гроші. Настільки, що Христос, замість того, щоби в цю мить проповідувати, вирішив сісти біля храмової скарбниці і дивитися хто ж скільки кидає грошей. Я просто впевнений, що всім нам, без винятку вкрай було би цікаво подивитися, хто ж з присутніх скільки кидає в скарбничку. Але, дякувати Богові, що ця інформація закрита, а то, в деяких випадках нам би довелося розчаруватися, а в деяких, приємно здивуватися. Чому ж сам Спаситель, який, здається має піклуватися про нашу вічну душу, зацікавився грошовим питанням настільки, що навіть сів дивитися, хто скільки жертвує?

Дійсно, Богові потрібні наші гроші, щоби:

А) Його Церква приваблювала багато нових людей, бо, ніхто ж не відміняв правила, що зустрічають по одежці. Наприклад, як виглядають сьогоднішні церкви, ультра сучасно, привабливо. Особливо це привертає увагу молоді. А можливо так і повинно бути, щоби церква виглядала прекрасно, привабливо і сучасно, а не як колгоспний клуб бідного колгоспу?

Доречи, Біблія говорить прямо, що саме гроші відповідають за ті речі, які ми можемо купити: «Гостину справляють для радощів, і вином веселиться життя, а за срібло все це можна мати» (Екл.10:19).

Б) Щоби підтримувати служителів. Можливо не всі знають, що десятина призначалася саме священникам: «Ті з синів Левієвих, що священство приймають, мають заповідь брати за Законом десятину з народу, цебто з братів своїх, хоч і вийшли вони з Авраамових стегон» (Євр.7:5). Якщо ви хочете мати священника, який буде приділяти максимально увагу служінню, тоді важливі пожертви і на священника. Одразу хочу сказати, що мої щомісячні пожертви мають стабільний характер і не залежать від кількості зібраних грошей. А контроль у нас в церкві фінансів такий, що навіть, якщо би хтось щось там хотів привласнити, нічого би у нього не вийшло.

В) Щоби церква функціонувала доволі ефективно і щоби було багато різноманітних служінь. Уявіть, що кожний рік кожне служіння, а у нас таких більше тридцяти, подає свої прохання по фінансах і це справедливо і вірно. Сімейний клуб – гроші. Недільна школа – гроші. Молодь – гроші. Ляльковий театр – гроші. Кудись поїхати – відрядження – гроші. Гості до нас приїжджають – гроші. Я вже мовчу за музичне служіння. Апаратура така дорога, що навіть страшно називати цифри, які іноді сягають тисяч і тисячу доларів. І от хтось мені скаже, та на що ті витрати? Давайте під гітарку співати? А чи вам відомо, що ледь не більшість людей говорили мені, що перше сильне враження це враження від музики, що саме на такому високому професійному рівні грає наша група прославлення? А літні табори, скільки вони потребують грошей? Скрізь гроші, гроші, гроші.

Г) Але є ще одна причина і вона найважливіша. Бога більше всього на світі цікавить наша безсмертна душа, саме тому, що з нами Він хоче прожити вічність. А душа складається з відношення до речей та людей, які нас оточують. Як ми ставимося до людей, це друга заповідь подібна до першої – «Люби Господа Бога всім серцем та всією душею… і ближнього, як самого себе». Також говорить про те, що ми повинні берегти своє серце, у тому числі, і від жадібності: «Над усе, що лише стережеться, серце своє стережи, бо з нього походить життя» (Пр.4:23). Ви не знайдете в Біблії слово «жадібність», але є інше слово «скупість». Наприклад: «А до цього кажу: Хто скупо сіє, той скупо й жатиме, а хто сіє щедро, той щедро й жатиме!» (2Кор.9:6).

— Тепер ми розуміємо, чому Біблія згадує про гроші 2.050 разів! Це говорить про надзвичайну актуальність теми.

Скажи мені, як ти відносишся до грошей, скільки жертвуєш і я скажу, як ти любиш Бога.

РОЗДІЛ 3. КУДИ МИ ВКЛАДАЄМО ГРОШІ?

Нам не складно побачити певні закономірності куди ж люди, переважно, вкладають гроші? Це 4 пункти, причому, для всіх людей. Люди вкладають гроші в:

  1. В те, що ціно. Коли жінки вкладають гроші в крема, маски та в інші парфуми, косметику, чоловікам це дуже важко зрозуміти, бо для – умився, зуби почистив і все. Жінкам важлива зовнішність тому, на туалетному дзеркальці така армада баночок, скляночок, що у чоловіка голова обертом іде. Люди вкладають в партії політичні, тому що дял них це ціно. Хтось купує книжки, а комусь дивно, що купується книжка за ціну, за яку можна купити два кг. крупи і кг. цукерок. Це питання цінностей.

Якщо для нас Бог цінність то ми будемо вкладати в Нього, в Його церкву.

  1. В те, від чого людина залежна. Алкоголік водку, накроман, навіть краде, щоби купити собі чергову дозу. Візьмемо приклад м’якше, цукерки, печив з пальмовою олією некорисно, але смачно. Дітей ми привчаємо в здорову залежність від батьків по життєво важливим питанням. Чи усвідомлюємо ми, що повинні бути залежними від Христа? «Я Виноградина, ви галуззя! Хто в Мені перебуває, а Я в ньому, той рясно зароджує, бо без Мене нічого чинити не можете ви. Коли хто перебувати не буде в Мені, той буде відкинений геть, як галузка, і всохне. І громадять їх, і кладуть на огонь, і згорять» (Iван.15:5,6). Якщо ми розуміємо свою залежність тоді ми будемо вкладати в Бога, Якому ми зобов’язані всім.

Вдова відчуває, що вона залежна від Бога тому і довіряє Йому.

  1. В тих, кому ми по справжньому вдячні. Як тільки людина для мене щось важливе, складне зробила, правда ж, маєш бажання подякувати. І гроші, ніби, не складно віддати тому, хто робить добру справу. А хіба ми не вдячні Господу за все, що Він для нас зробив, починаючи з народження
  2. Гроші в тих, кого любиш. Дитині машинку, яка мені не потрібна. Дружині якісь приємні речі, які мені не потрібні. Я дуже люблю свою сім’ю і там, де мені грошей жалко, на дружину мені нічого не шкода. У мене дружина достатньо скромно одягається, але коли вона мені говорить про те, що хоче купити, якісь зимові чоботи чи ще щось я радію. Так і з Богом. Як ви гадаєте, чи мала радість та вдова, яка віддавала останні две лепти Богові на храм? То ж, коли ми любимо Бога, ми будемо жертвувати з радістю в серці.

ПИТАННЯ: 1) Чому так складно жертвувати в церкву гроші (розгляньте три пункти)? 2) Біблія говорить, що треба жертвувати добро охоче, з бажанням та радістю, а що ж робити, коли серце не розташовано жертвувати? 3) Розкажіть чи вдається вам жертвувати постійно і без проблем? Якщо позитивний досвід, поділіться, а якщо негативний, то в чому саме проблема? 4) Чому Богові потрібні наші гроші? 5) Чи є у вас стабільній пожертви фінансові і чи ви дотримуєтеся чіткої позиції, що треба з усіх фінансових надходжень жертвувати Богові 10%? 6) Які уроки ви особисто для себе взяли з історії про вдову, яка пожертвувала 2 лепти?

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *