ХАНАНЕЯНКА. ЯК ПРАВИЛЬНО МОЛИТИСЯ І ДОСЯГАТИ БАЖАНОГО?

Поделитесь статьёй или подпишитесь на обновления:

«І ось жінка одна хананеянка, із тих околиць прийшовши, заголосила до Нього й сказала: Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів, демон тяжко дочку мою мучить!» (Матв.15:22).

Хто би із нас не мріяв щоби наші мрії збувалися? Хто би не хотів отримувати відповідь на молитву? Хто би хотів побачити себе і своїх ближніх зціленими, вільними від страждань, щасливими? Але чому ж це не так часто буває і що треба зробити, щоби досягати такого бажаного? Сьогодні нас буде навчати дуже скромна жіночка, яка стала загально відомою саме через те, що правильно зверталася до Христа. Свого роду, майстер клас, як треба молитися.

  1. Жінка хананеянка. Це перший раз, коли Христос вийшов за межі територія Ізраїлю. Там де з’являється Спаситель, там щось повинно відбутися, або не відбутися, наприклад не зміг нікого зцілити і жодного чуда не зробив, коли прийшов до своєї батьківщини, до Галілеї. І в першому і в другом випадку Христос приходить туди де відбудеться великий урок духовності, урок добрих чи помилкових стосунків з Богом, який увійде в єдиний істинний підручник духовності – в Біблійну історію земного життя Сина Божого.

Хананея знаходилася між стародавньою Месопотамією та стародавнім Египтом. Хананея складалася з маленьких держав, які безупинно воювали один з одним. Ханеняни дали людству абетку, на яку спирались і яку надалі розвивали стародавні греки та римляни. Але попри великий рівень цивілізації саме хананеяни мали багато богів, зокрема Баала, якому приносили дітей в жертву, бо від цього бога залежав урожай. А його дружина Астарта – богиня любові та війни. Дітей також приносили в жертву Астарті. Щоби будинок був щасливим вбивали дитину і замуровували в стіни, і така жертва робила сім’ю радісною і щасливою.

  1. Жінка виходить із своїх околиць і прямує до Христа. «І ось жінка одна хананеянка, із тих околиць прийшовши, заголосила до Нього…» (Матв.15:22). Вона не звертається до своїх богів, не звертається до посередників, не звертається до ікон чи святих. Вона перше, що робить, виходить з цього світу гріха.

УРОК 1. Переше, що треба зробити, щоби отримати відповідь на молитву – залишати власні гріхи, переглянути гріховний вплив на мене. Поставити питання, чи немає гріхів, які би мені заважали прийти до Христа? «Тому, коли принесеш ти до жертівника свого дара, та тут ізгадаєш, що брат твій щось має на тебе, залиши отут дара свого перед жертівником, і піди, примирись перше з братом своїм, і тоді повертайся, і принось свого дара» (Матв.5:23,24). Сьогодні немає жертовника, але ми знаємо, що є престол Божий і ми до нього приходимо. Спочатку викинь гріхи, а потім приходь. Це не просто про майбутьне, це про те, як підходити до Бога: «І не ввійде до нього ніщо нечисте, ані той, хто чинить гидоту й неправду, але тільки ті, хто записаний у книзі життя Агнця» (Об.21:27).

  1. Змилуйся наді мною. «І ось жінка одна хананеянка, із тих околиць прийшовши, заголосила до Нього й сказала: Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів, демон тяжко дочку мою мучить!» (Матв.15:22). У жінки проблема з донькою, в яку увійшов демон. Чому ж вона починає з себе? Який добрий урок. Можливо це вона спричинила такий стан доньки? Можливо через її недбалість? А можливо вона і не має провину. Але це може бути усвідомлення, що до такого чистого, святого Христа, а люди це дуже добре відчували, треба підходити вже помилуваним? «А як Симон Петро це побачив, то припав до колін Ісусових, кажучи: Господи, вийди від мене, бо я грішна людина!» (Лук.5:8). А згадайте святого пророка Ісаю, який кричав, я людина з нечистими вустами? Я сам про себе думаю, що коли мені ні в чому каятися, можливо трохи далеко знахожусь від Бога, бо коли наближаєшся то бачиш свої вади у потужному світлі Божому. Якщо би в поганих стосунках в сім’ї, скажімо, ми шукали свою провину? Якщо би ми завжди думали, а що я повинен змінити? Якщо би чоловіки усвідомлювали, що проблеми з дружиною це і мої проблеми. Мами говорили, проблеми з дитиною це і моя проблема, можливо ми би досягли більш високого рівня сімей в Україні.

УРОК 2. Починаємо молитися з того, що за всі проблеми ми маємо також і власну відповідальність. За кого би ми не просили. Неємія просить вибачення за свій народ, не виключаючи себе з того народу: «нехай же буде ухо Твоє чутке, а очі Твої відкриті, щоб прислухуватися до молитви раба Твого, якою я молюся сьогодні перед Твоїм лицем день та ніч за Ізраїлевих синів, Твоїх рабів, і сповідаюся в гріхах Ізраїлевих синів, якими грішили ми проти Тебе, і я і дім батька мого грішили!» (Неем.1:6).

  1. Жінка не просто просить, вона кричить, голосить. «…прийшовши, заголосила до Нього й сказала: Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів, демон тяжко дочку мою мучить!» (Матв.15:22). Біблія багато разів розповідає, як люди кричали, щоби отримати допомогу Бога. Чи вони кричали тому що був великий натовп, чи просто кричали від відчаю, але для нас важливо, що цей крик говорить про супер велике бажання отримати допомогу і велику зневіру у власні сили. Не буде кричати про допомогу людина, яка самовпевнена. Так кричать, коли тоне людина. Так кричать, коли зараз, негайно потрібна допомога. Так кричать, коли мають, можливо, останній шанс. Згадайте сліпих, які так хотіли прозріти і які розуміли, що у них останній шанс, бо поруч проходив Спаситель: «І ось двоє сліпих, що сиділи при дорозі, почувши, що переходить Ісус, стали кричати, благаючи: Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!» (Матв.20:30). Ми не говоримо про те, що треба кричати на Богослужінні. Це буде лише засмучувати людей. Крик сьогодні це максимальне сильне бажання випросити щось важливе у Бога.

УРОК 3. Наскільки вам треба те, що ви просите у Бога? Наскільки сильно ви просите у Бога те, що вам так потрібно?

  1. Жінка називає чітко проблему. «…прийшовши, заголосила до Нього й сказала: Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів, демон тяжко дочку мою мучить!» (Матв.15:22). Це іноді так соромно сказати про свою проблему. Назвати речі своїми іменами. Назвати гріх по імені. Люди більше схильні ховати свої гріхи за пом’якшення. Ви часто чуєте, щоби людина назвала себе боягузом, брехуном, гнівливим, тім, хто тікає від Бога? Зазвичай це виглядає так, — я трохи перебільшив, я тут дав слабину. Важливо зрозуміти, що до інших ми повинні ставитися милостиво. А коли говоримо про себе, будьте безжальними і називайте свої гріхи такими як вони є. А мені скажуть, так я ж в депресію впаду. Яка депресія, коли ви ці гріхи називаєте перед Христом і ви знаєте, що: «Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити, та очистити нас від неправди всілякої» (1Iван.1:9). Свої гріхи треба визнавати, а я здебільшого бачу, що люди викручуються, що скидають провину на когось іншого, маючи синдром Адама, який відповідав Творцеві, що я з’їв плід, тому що ти, Боже, мені дав таку дружину, а дружина мене звабила і ледь не примусила їсти той плід зла.

УРОК 4. Жінка назвала конкретно і чітко свою проблему.

  1. Мовчанка Бога. «А Він їй не казав ані слова. Тоді учні Його, підійшовши, благали Його та казали: Відпусти її, бо кричить услід за нами!» (Матв.15:23). Ця мовчанка Бога, сприймається нами, як найстрашніше. Навіть Давид, в псалмах, висловлював цей страх: «Ти бачив це, Господи, не помовчи ж, Господи, не віддаляйся від мене!» (Пс.34:22). Ця дивовижна хананеянка, показує нам, як треба реагувати на мовчанку Бога. Вона дуже добре розуміє, що Бог просто так ніколи не мовчить. Він мовчить тільки тому, що в цьому є великий сенс. Можливо вам треба посилити молитву? Можливо вам треба подивитися в своє серце і покаятися? А можливо просто ви повинні далі просити, і Бог тренує ваше довготерпіння? Хананеянка не робить типові для християн помилки:

— Пару разів попросив і залишив.

— Розчарувався мовчанкою Бога.

— Іти шукати допомогу у інших. Доречи, знаєте, як виник окультизм, сатанізм? А там духовні сили не мовчать. Тобі дадуть все і одразу, ось тільки каятися не треба, до Бога приходити не треба, над собою працювати не треба. Але ми знаємо, що за мовчанкою завжди іде слава Божа, якщо ми не припиняємо молитися.

Мовчання Бога, е час зазирнути в своє серце. З іншого боку, формувати сильну віру. Щоби не було, а я буду молитися за Україну, за своїх родичів, за своє служіння.

Лазар помер, хоча до Христа звернулися за допомогою, коли він ще був живий. Так сестра Лазаря і сказала: «Якщо би Ти був тут не помер би брат мій». Але це для слави Божої. Ми з дружиною проходили цей шлях, коли Бог мовчав, а ми з бідності переходили до ще більшої бідності і нікуди іти, і ні у кого просити допомоги. Але потім це все обернулося на славу Божу.

УРОК 5. Бог мовчить, не щоби ми розчарувалися, а щоби зазирнули в себе, в серце і посилили молитву.

  1. Якщо перше випробовування – це мовчанка Бога, то друге випробовування, коли Бог відповідає так, — Я дав іншим, Я інших благословлю, а тебе ні. «А Він відповів і сказав: Я посланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого…» (Матв.15:24). Так, перше завдання, проповідувати Євангеліє єврейському народу, тому що цей народ перший отримав заповіді, тому що з цього народу більший запит, тому що саме вони повинні були чекати приходу Месії і його прийняти. Тому що саме цей народ повинен був стати народом священників для всіх країн, всіх народів. Навіть апостолів коли посилав перший раз Спаситель, говорив, щоби вони не ходили в поганські міста. Це говорить про те, що у Христа був чіткий план дій і язичники, тобто не єврейські народи в нього не входили. Друге випробовування – відмова Бога.

Що ми думаємо, що переживаємо, коли бачимо, що іншим добре, а нам зле, коли бачимо, що у інших успіх, а нас поки що складний період, коли інші отримують, а ми ще ні? Чому у інших квартира, а у нас немає? Чому у інших машини, чудові роботи, а ми живемо в злиднях, а я не можу працювати за фахом вчителем музичної школи, артистом оркестру? Да тому що, пройде час, відповідав Бог, ви станете мудрими, ви зможете інших налаштовувати на віру, ви станете сильними і мудрими, тому що гідно пройшли ці випробовування. А ти Вадим, взагалі, станеш пастором, і це Моя воля, а так би пожиттєво грав би у своєму оркестрі і викладав би флейту в музичній школі.

  1. Жінка не здається і на другу відмову, схиляється перед Христом і продовжує просити: «А вона, підійшовши, уклонилась Йому та й сказала: Господи, допоможи мені!» (Матв.15:25). Як важко кланятися Богові, коли Він не хоче допомагати. А насправді ж хоче, тільки дає щось значно краще ніж ми просимо. Доречі, про це так і сказано: «А Тому, Хто може зробити значно більш над усе, чого просимо або думаємо, силою, що діє в нас» (Еф.3:20).

УРОК 7. Продовжуйте просити, схиляйтесь перед Богом, визнайте, що Він буде робити те, що вважає найкращим для нас.

  1. Наступна відмова. «А Він відповів і сказав: Не годиться взяти хліб у дітей, і кинути щенятам… Вона ж відказала: Так, Господи! Але ж і щенята їдять ті кришки, що спадають зо столу їхніх панів» (Матв.15:26,27). Собака був найжахливішою твариною для євреїв. Нечиста, брудна. Цю тварину уникали. Це був символ чогось гидотного. Можливо, як для нас сьогодні пацюки. Де діти, а де щенята?

— Не ображається.

— Не сердиться.

— Не впадає у відчай.

— Не думає про себе, — хто я щеня? Да ви знаєте хто я? А ви знаєте, ким я був, які у мене таланти? Як же нерозумно вихвалятися перед Богом, Який нам все дає. Просто в смиренні, в покорі, в лагідності, прийми те, ким ти є. Скільки ображених залишали церкву? Те, що нам видається образою, ті обставини, які нас ніби принижують, насправді, ми відкладаємо гординю і рухаємося далі до Бога. Не заблудьте, що саме коли ви в смиренні приймаєте волю Божу на вас сходить велика благодать, бо Бог гордим опирається, а смиренним дає Свою ласку, Свою благодать.

  1. «АЛЕ». Суперечка з Богом. Як же мені подобається, коли Біблійні герої благають Бога, наводять аргументи, а іноді, навіть, так м’яко сперечаються. В цьому є щось таке справжнє. Мойсей просить Бога не карати народ: «Може є п’ятдесят праведних у цьому місті, чи також вигубиш і не пробачиш цій місцевості ради п’ятидесяти тих праведних, що в ньому є?» (Бут.18:24). Людина, яка звертається до Бога, постійна схильна скочуватися до Бога, як недосяжного, непідступного, далекого, як до того, з ким відношення на рівні царя. Як вдавалося героям Біблії сприймати Бога великим, святим і водночас таким близьким? Вони вміли поєднувати благоговіння з надзвичайною близькістю. Так Він цар, але поруч з нами. Так він Бог, але і другом Христос нас називає. Це цар, який водночас наш батько. Повага та відвертість, любов та щирість. Хананеянка нам показує як треба молитися і ставитися до Бога, до Христа. Ось все починається з «але» Так, Господи, я в покорі приймаю твою волю, але давай поспілкуємося. Ось мої аргументи… Згадаємо, як Єзекія розмовляв з Богом. Цікавйи приклад відвертості з Творцем. «Тими днями смертельно захворів був Єзекія. І прийшов до нього Ісая, Амосів син, пророк, і сказав до нього: Так сказав Господь: Заряди своїм домом, бо ти вмреш, а не видужаєш. А той відвернув обличчя своє до стіни, і помолився до Господа, говорячи: О, Господи, згадай же, що я ходив перед лицем Твоїм правдою та цілим серцем, і робив я добре в очах Твоїх. І заплакав Єзекія ревним плачем… І сталося, Ісая не вийшов ще з середини міста, а до нього було Господнє слово, говорячи: Вернися, і скажеш до Єзекії, володаря Мого народу: Так сказав Господь, Бог батька твого Давида: Почув Я молитву твою, побачив Я сльозу твою! Ось Я вилікую тебе, третього дня зійдеш ти до Господнього дому!» (2Цар.20:1-5). Цікаво, чому так складно розмовляти з Богом в стилі діалогу? Тому що легше розмовляти по накатаної стежці. Промолився своєю молитвою і пішов.

УРОК 8. Навчайтеся розмовляти з Богом щиро, ведіть діалог, навіть, наводьте свої аргументи. Так навчає нас хананеянка.

  1. Здивуйте Бога своєю вірою, своєю наполегливістю. Скільки я розмовляв з пасторами різних міст України і, навіть, різних країн, всі дивуються, що ми так довго молимося за Україну. А найприємніше, що ми дивуємо Бога вірою, яку маємо від Нього. «Тоді відповів і сказав їй Ісус: О жінко, твоя віра велика…» (Матв.15:28). Велика віра. А значить є віра маленька а є велика. Небезпека маленької віри, вони швидко в’яне, вони швидко закінчується. В притчі про сіяча Христос розповідає, що насіння, яке впало в кам’яністий грунт швидко всходить і в’яне, тому що не мало глибокого кореня. Це віра, яка спочатку несе людині радість, але з часом не витримує випробувань і в’яне. Другий варіант, коли насіння, яке символізує Слово Боже, падає на грунт, що також символізує душу людську, забивається будяччям – клопоти, турботи цього віку глушать цей маленький парость і з тієї маленької рослини немає плодів. Це приклади маленької віри.

Велика віра складається з декількох компонентів, а саме:

  1. Сильна потреба.
  2. Смирення, лагідність.
  3. Наполегливість.
  4. Невідступність молитви.
  5. Тільки Христос.
  6. Велика віра призвела до чуда, але ж вона могла і нічого не отримати, якщо би була маленька віра. «Тоді відповів і сказав їй Ісус: О жінко, твоя віра велика, нехай буде тобі, як ти хочеш! І тієї години дочка її видужала» (Матв.15:28).

Ось такий шлях, таку дорогу ми повинні пройти, щоби почути «О, жінко, твоя віра велика. Нехай тобі буде, як ти хочеш!»

ПИТАННЯ:

1) Чому хананеянка починає молитву з «помилуй мене»? Яке це відношення має до нас? Чи берет ви на себе відповідальність в усіх проблемах? 2) Чому хананеянка кричала і в якому випадку треба кричати? Чи часто ви так хочете духовних речей, не матеріальних, щоби кричати в боротьбі з гріхом, в боротьбі за святість? Наведіть приклади? 3) Часто ви називаєте перед Богом свою проблему чітко і конкретно? Наведіть приклади? 4) Чому Бог мовчав, навіть, коли учні вже не витримували і просили допомогти? Як ви реагували, коли Бог мовчить? Чому мовчання Бога прекрасне і може принести великі благословення? Наведіть приклади зі свого життя. 5) Чи було у вас так що ви сперечалися з Богом, вели з Ним діалог? Який ви висновок зробили для себе через розмову хананеянки з Богом? 6) З яких складових частин складається велика віра? 7) Чи хотіли би ви мати велику віру і як збираєтеся над великою вірою працювати?

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *