КОЛИ БОГ ВІДКРИВАЄ ТАЄМНИЦЮ СВОЄЇ ПРИРОДИ. НА СВЯТО ТРІЙЦІ

Поделитесь статьёй или подпишитесь на обновления:

Сьогодні святкується один із важливих християнських свят – день Святої Трійці, або, як його ще називають, Духів день. Ще одна назва свята – п’ятидесятниця, саме тому, що ця подія, про яку ми будемо говорити і яка описана докладно в Біблії, відбулася на п’ятидесятий день після Пасхи, після воскресіння Христа. Здається, кожного року, ми говоримо про те саме, згадуючи  ті дивні події двохтисячорічної давнини, але вглядатися в Біблію можна вічно, це велике слово відображає Божу природу, Боже серце, саму сутність Творця. Власно, так християни, які мають досвід постійного читання Біблії, знають, що без кінця відкриваєш для себе все нове і нове в пізнанні найвеличнішої постаті Бога. Отже, приступаємо…

РОЗДІЛ 1. ПОДІЯ

Євреї, де би вони не жили, мусили тричі на рік приходити на поклоніння до Єрусалиму. «Перебували ж в Єрусалимі юдеї, люди побожні, від усякого народу під небом»

(Дiї.2:5). Ізраїльтяни зібралися на одне із важливих святі, які були описані в Торі – Шавуот. На 50 день після виходу з Єгипту євреї наблизились до гори Синай і отримали від Бога Тору, цим самим укладаючи з ним договір бути йому «царством священиків і народом святим» (Вих 19: 6), тобто виконувати всім серцем нові заповіді, які Бог дає єврейському народу, і поширювати знання про Бога по всьому світу. Але, на жаль, єврейський народ не впорався з поставленим завданням. І все ж, традицій продовжували дотримуватися. Але, ці побожні люди акцент ставили зовсім не на тому, на чому треба було. Навіть зараз, ви можете знайти на сайтах іудаїзму, пояснення на чому треба ставити акценти. Наведемо одну цитату: «Що приносили в жертву на Шавуот? Крім різного роду тварин, в жертву приносили так само два хліба, які повинні були бути спечені з борошна нового врожаю, та ще з вирощеного на території Ізраїлю або Іудеї зерна. Один із звичаїв свята Шавуот, прикраса будинків зеленню, колоссям, а сувій тори прикрашають квітами троянд. Від тих походів в Єрусалимський Храм залишилося відвідування микве, яке робили тоді і роблять сьогодні. Мікве, це басейн ритуального обмивання. У будинках і синагогах читають ті частини тори в яких згадується обдарування тори, а так же сувій (книгу) Рут. Молоко і Сир подають на святковий стіл в Шавуот. Крім цього потрібно не забувати, що євреям в цей день були дані закони кашрута. Тобто їм роз’яснили, кого вони можуть, є і з чим (молоком) його не можна змішувати». Можна собі уявити, як же любили, як шанували євреї свої свята і як намагалися їх точно дотримуватися. І ось тут таким контрастом, так витверезливо, лунає Боже попередження для тих, хто полюбляє свята, але не полюбляє слухатися Бога: «Зненавидів Я, обридив Собі ваші свята, і не нюхаю жертов ваших зборів…» (Ам.5:21).

Мати віру і не мати саму сутність віри це все одно, що подружні стосунки без любові, гаманець без грошей, скрипаль без скрипки, тіло без скелета, а машина без двигуна. На що гнівався Бог? Саме на те, що сутність втрачена. А до сутності так не складно прийти і сутність, ви скажете, в вірі. Віра в Ісуса Христа. Чи достатньо цього? Ви здивуєтеся, але ні. І саме наше свято говорить про те, що недостатньо. Всі хто бачили Христа при житті, вони ж 100% вірили та більше, знали. Чи знав Понтій Пилат, наприклад, що Христос живий і що Він Бог? Схоже, що знав. Без Духа Святого немає сутності християнства.

РОЗДІЛ 2. НАВІТЬ ПОБОЖНИМ НЕ ВИСТАЧАЄ НАЙВАЖЛИВІОГО

«Перебували ж в Єрусалимі юдеї, люди побожні, від усякого народу під небом»

(Дiї.2:5). Зверніть увагу, Біблія розповідає не просто про звичайних людей із категорії «Бог в душе» і знати я більше нічого не хочу. Мова іде про людей побожних. Тобто це люди, які були переконані, що Бог є. Ба більше, вони намагаються з усіх сил слухатися заповіді Божі, установи та повеління. На послух Творцю побожні євреї ідуть до Єрусалиму. Нам варто подумати про те, що ці люди, говорячи сучасною мовою, спромоглися вийти з зону комфорту. Вони залишили бізнес, роботу, заради Бога. Це, практично, герої віри. Чи багато людей зможуть пожертвувати такою кількістю зручностей і піти до столиці єврейського народу?

І все ж, Біблія показує, що можна бути прочанином, можна відвідувати святині, проходити сотні кілометрів пішки, йти на великі жертви, і разом з тим, бути далеким від Бога. Я згадаю свій досвід 12 річного хлопчика, який навчався на фортепіано. І вчителька була і говорили правильні речі. І пальці мені ставила, але щось їй бракувало. Ні, не хотів я займатися. І ось перейшов на інший музичний інструмент, на флейту, інший викладач. Така сама освіта. Музична школа. А я, між тим, себе інакше почував. Займався годинами і з великою радістю. Тому що вчитель давав мені все необхідне, що повинен давати кожен вчитель і що не спроможна була дати попередня вчителька. Він давав натхнення, імпульс, силу та задоволення зайняттями. Одна, дві грані, і все, я почав займатися і мене не треба, навіть, було примушувати.

І чого ж не вистачало цим побожним прочанам? Вони не мали головного і ось це трапилося. «Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав» (Дiї.2:4). Всі сповнилися Духом Святим. Ось у чому сама сутність проблеми. Набагато легше виконувати найскладніші ритуали і обряди, і неспівставна складніше змінювати своє серце, свій характер, свої погляди. Тому люди, завжди хотіли, і з Богом залишатися і себе не змінювати. І все тому, що без Духа Святого. Дух Святий – є третя особа Бога. Його мета перебувати в серці, в дусі людському і впливати на людину, очищуючи від гріхів і даючи бажання не до брудного, бездуховного життя, а, винятково, до святості, до Бога. Щоби ми мали характер, як у Христа.

Щоби зрозуміти, що дивовижного робить Дух Святий, який саме зараз, сповнив Апостолів, треба порівняти образ учнів Христа до того, як вони прийняли Духа Святого і після того. Це були надзвичайно горді люди. Вони все роздумували, хто з них вищий, кращий, хто ближче до Христа.

  1. Ненависть до ворогів. Петро, який відрубав вухо одному з військових, які схопили Сина Божого, дихав такою ненавистю, що готовий бу вбити воїнів, які схопили Спасителя.
  2. Зрада. Повне боягузтво. То Іуда зрадив, то Петро зрікся Спасителя. А далі, всі учні кинули Сина Божого, окрім Апостола Івана.
  3. Слабкі на навчання. Учням постійно доводилося повторювати те саме і вони на події дивилися не духовно, а матеріально, не розуміючи духовного значення слів та вчинків Христових.

Одним словом, учні Христа були найгіршим варіантом, який категорично не підходив до ролі Апостолів. Я б їх на гарматний постріл не підпустив до церковних служінь.

І ось приходить Дух Святий, щоби сповнити, саме це слово «сповнити» людину Божою силою, щоби людина, спираючись на Бога, могла виконувати Божі заповіді.

Ось чому свято Трійці, тому що Бог відкрився у всій повноті, як Отець, Син та Дух Святий. До цього часу люди мали релігійний пошук, але доки Дух Святий гне злинув з неба і не сповнив увірувавших ніхто не знав, який Бог у Своїй повноті і цілісності.

Ось чого не вистачало цьому світові! «Через те ж, що світ мудрістю не зрозумів Бога в мудрості Божій, то Богові вгодно було спасти віруючих через дурість проповіді»

(1Кор.1:21).

Ось чого не вистачало учням!

Ось чого не вистачає кожній людині на землі!

Ось чого не вистачає в розумінні, хто такий Бог. Я зустрічаюся зі Свідками Ієгови, періодично, ми ведемо діалоги. Вони приклад, як можна блискуче знати Біблію, як можна бути відданим Богові, і відкидати, перекреслювати всю повноту Божу, яка відкрилася саме в день п’ятидесятниці.

РОЗДІЛ 3. ДУХ СВЯТИЙ ПРИВЕРТАЄ УВАГУ ДО СЕБЕ ПО РІЗНОМУ

Ви опинилися на безлюдному острові і провели там вже декілька місяців. І ось, на ваше щастя, пропливає корабель величезних розмірів, але, схоже, він вас не бачить і є небезпека залишитися ще на довго на цьому острові. Ви починаєте стрибати, розводите миттєво вогнище, починаєте махати руками і робити ще казна що, щоби тільки привернути увагу, бо питання стоїть життя та смерті. А тепер розумієте, чому саме зараз, Дух Святий, прийняття Якого є питанням життя та смерті, підкреслюємо, вічного життя, так намагається привернути увагу до себе. І ось цікаво, який засіб Він використовує. «Коли ж почався день П’ятдесятниці, всі вони однодушно знаходилися вкупі. І нагло зчинився шум із неба, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони. І з’явилися їм язики поділені, немов би огненні, та й на кожному з них по одному осів» (Дiї.2:1-3). Як Духу Святому було привертати увагу до Своїх дій, коли ще не було Нового Заповіту, не було церкви, не було, практично, віруючих, окрім поодиноких випадків? Ось так, через вражаюче чудо. Зчинився такий шум, що люди побігли дивитися, що це там гучно гуркотить. Це зараз ми подумаємо, що можливо якась велика вантажівка, трактор, чи ще якийсь пристрій. А на ті часи, такий шум міг привернути значно більше уваги. І ось коли люди позбігалися. Вони побачили ще дещо.       Отже, перше – це був страшенний шум. Друге – це вогняні язики. Але про мови ми поговоримо в наступному розділі. А зараз згадаємо, що Боже бажання привертати до себе увагу залишається і абсолютно не зменшується. І відтепер увага Бога привертається двома засобами.

  • Любов’ю між християнами. Пам’ятаю, як моя мама була шокована від того, що я став віруючим. Вона поскаржилася, ледь не плачучи, що її син став віруючим. Моя бабця, мудра єврейка, поставила мамі зустрічне запитання, — скажи, а що тут поганого? Це значить, що твій син не буде мати шкідливих звичок, що він буде чудовим сім’янином. Це значить, що він буде оточений людьми, які намагаються один одному допомагати і підтримувати. Мама просто прозріла і її відношення стало поступово змінюватися і до мене і до моєї християнської сім’ї. «По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою» (Iван.13:35).
  • Через любов до Бога. Через любов в сім’ях. Через любов і повагу до колег по роботі, сусідів. І, причому, все повинно бути одразу. Бо Дух Святий, коли приходить в серце людини, він не залишає жодного клаптика для темряви.
  • Любов та прощення, добросердечність та чисте життя. «Поводьтеся поміж поганами добре, щоб за те, за що вас обмовляють вони, немов би злочинців, побачивши добрі діла, славили Бога в день відвідання» (1Петр.2:12). Сусідка по квартирі на початку нам так і казала: «Аби ж ви були норомальні…». А побачивши наше життя, вона стала ледь не подружкою. Найкращі стосунки біли з тими, хто на початку нас сприймав, як останніх сектантів. Так Дух Святий, Який утворює в нас зміни, привертає увагу.
  • І останній засіб привертання уваги – це коли християни розповідають іншим за Бога. «Але як покличуть Того, в Кого не ввірували? А як увірують у Того, що про Нього не чули? А як почують без проповідника?» (Рим.10:14).
  • Святістю. Світ приваблює красою, талантами, але ніколи світ не приваблює святістю. Між тим, Бога цікавить винятково святість і Він привертає увагу людей до святості.

РОЗДІЛ 4. ВОГОНЬ ДУХА

Вогонь асоціюється з сильними почуттями. Людина палає любов’ю, палає метою. Про Володимира Висоцького так і говорили, як, до речі, про багатьох митців, вони згоріли в процесі творчості. «У ревності не лінуйтеся, духом палайте, служіть Господеві» (Рим.12:11). Чому любов так часто порівнюють з вогнем?

А) Вогонь дає силу, дає енергію, спалює все зайве. Згадаємо, як городники палять будяччя та гілки, які лише заважають тримати город в чистоті. Так Ангел торкнувся вуст пророка Ісаї, палаючим вуглем, щоби очистити вуста, щоби лунало слово в силі Бога, і щоби з тих вуст нічого не чистого не виходило.

Б) Від вогню жар, який гріє.

В) Від вогню світло. То ж життя християнина повинно бути , як той вогонь. Подивиться на Христа, він палав, а не тлів. Не варто життя проживати, як тління. Але палати. Приклади з поезії. Видатні люди, вони палали любов’ю до своєї справи. Так Христос палав любов’ю до людей. Так християни мусять палати любов’ю до Бога, коли в них Дух Святий.

РОЗДІЛ 5. РОЗУМІННЯ ТА ЄДНІСТЬ

Згадаймо, як люди почали будувати Вавилонську вежу і впали в гордість, бо хотіли конкурувати з самим Богом. Хотіли довести, що і вони спроможні дістати до неба без Бога. Правда і дістали та ще і помітили, що Бога немає. Але Бог змішав язики, бо людство могло саме себе знищити, своїми зухвалими діями.

«І сказали вони: Тож місто збудуймо собі, та башту, а вершина її аж до неба. І вчинімо для себе ймення, щоб ми не розпорошилися по поверхні всієї землі. І зійшов Господь, щоб побачити місто та башту, що людські сини будували її. І промовив Господь: Один це народ, і мова одна для всіх них, а це ось початок їх праці… І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі, і вони перестали будувати те місто» (Бут.11:4-8).

Якщо би люди лише перестали розуміти один одного через різну мову, то ще би цю проблему можна було якось вирішити. Але все значно складніше, — перестали розуміти один одного. Скільки я проводив консультацій з сім’ями і чув лише одне: «Він мене слухає, а не чує. Вона мене не розуміє». Люди перестали розуміти один одного, тому що образи, егоїзм, кожен думає за своє благо, ніхто не хоче поступатися своїми правами. І ось Дух Святий дає таку мову, щоби люди розуміли один одного. Ми християни, починаємо говорити на одній мові. Так є різні церкви, по деяких питаннях є непорозуміння, але погодьтесь, що християни, по великому рахунку, зрозуміє іншого християнина, значно швидше і в складних умовах християни різних напрямків підтримували один одного Богом та вірою.

Що ж поєднувало таких різних людей? Вони всі почали славити Бога, а інші слухали про ту славу і дивувалися. Люди стали, ніби, в одному потоці, на одній хвилі.

РОЗДІЛ 6. ДУХ СВЯТИЙ ДЛЯ ВСІХ І НА ВСІХ

Петро проповідує тисячам прочанам, які зібралися біля тієї самої горниці, де учні молилися, в очікуванні відповіді на питання, що є тепер робити після смерті Вчителя?

«І буде останніми днями, говорить Господь: Я виллю від Духа Свого на всяке тіло, і будуть пророкувати сини ваші та ваші доньки, юнаки ж ваші бачити будуть видіння, а старим вашим сни будуть снитися» (Дiї.2:17).

Декілька висновків з цього надзвичайно дивного уривка.

  • Останні дні, останній період починається від Христа і закінчується Божим судом, який нас очікує в майбутньому.
  • Будуть пророкувати. Слово «пророк» має декілька значень. І відкривати минуле і майбутнє. Але є інше значення, — просто проповідувати, проголошувати велику Божу істину.
  • Будуть бачити сни. В деяких фундаментальних ісламських країнах, категорична заборона проповіді Євангелії. І що ж відбувається, коли заборонено говорити про Христа, під загрозою смерті? Людям починають снитися сни. І саме ц сни від Духа Святого. Це явище стає все більш поширеним.

«А Петро до них каже: Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім’я Ісуса Христа на відпущення ваших гріхів, і дара Духа Святого ви приймете! Бо для вас ця обітниця, і для ваших дітей, і для всіх, що далеко знаходяться, кого б тільки покликав Господь, Бог наш» (Дiї.2:38,39). І, врешті решт, Петро проповідує, що лише після визнання себе грішником та каяття щирого, людина може прийняти Духа Святого. І далі, пречудова думка, Дух Святий, це Божа обіцянка, яка торкається кожної людини, яка визнає Христа своїм Спасителем.

ПИТАННЯ: 1) Що за свято іудейське описано в Дії другий розділ (Шаваот)? 2) Чому євреї які прийшли на свято, до Єрусалиму, з різних куточків світу, називалися побожними? Чим вони жертвували, щоби прийти на свято і в чому їх побожність? 3) І все ж таки, чого їм бракувало? Чому Бог говорить, що ненавидить свята, жертвоприношення та інші ритуали, обряди? 4) Яким чином, докорінно, і саме в чому Дух Святий змінює людину? Які зміни відбулися в учнях Христа після того, як Дух Святий сповнив їх? 5) Чим світ привертає увагу до себе і чим Бог привертає увагу до Себе? В чому різниця? 6) Як образ вогняних язиків, образ вогню, пов’язаний з нашим християнським життям? 7) Як образ язиків і порозуміння між людьми пов’язаний з Духом Святим? 8) Як за допомогою Духа Святого, саме у вас покращилися відношення з людьми і ви почали розуміти інших людей? 8) Як ви розумієте цю цитату: «І буде останніми днями, говорить Господь: Я виллю від Духа Свого на всяке тіло, і будуть пророкувати сини ваші та ваші доньки, юнаки ж ваші бачити будуть видіння, а старим вашим сни будуть снитися» (Дiї.2:17). 9) Що означає «пророцтава» (підказка – проповіді, проголошення Божої істини)? Що означає «видіння» (підказка – бачити та розуміти волю Божу)? 10) Яким чином обітниця прийняти Духа Святого буде мати відношення і до наших дітей?

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *