НА ДЕНЬ ГРЯДУЩИЙ 2 МИНУТЫ ДУХОВНЫХ РАЗМЫШЛЕНИЙ #103.

Поделитесь статьёй или подпишитесь на обновления:

Тайное добро. «Смотрите, не творите милостыни вашей пред людьми с тем, чтобы они видели вас: иначе не будет вам награды от Отца вашего Небесного. Итак, когда творишь милостыню, не труби перед собою, как делают лицемеры в синагогах и на улицах, чтобы прославляли их люди. Истинно говорю вам: они уже получают награду свою. У тебя же, когда творишь милостыню, пусть левая рука твоя не знает, что делает правая, чтобы милостыня твоя была втайне; и Отец твой, видящий тайное, воздаст тебе явно» (Матф.6:1-4). И что же плохого если я делаю добро и на этом пиарю себя, ведь добро же делается в любом случае? Добро можно делать по разному. В любом случае добро хорошо тому, кому я делаю. Но вот для самого делающего далеко не всегда полезно. Если я кричу всем о своем добре, подчеркивая свою доброту, всячески превозношу себя в делании добра, для меня такое делание смертоносно, потому что лишь накачивает гордыню, потому что не имеет никакого отношения к прославлению Бога. В таком добре нет и тени любви Богу и к людям, есть лишь повод превозносить себя. Попросите таких людей сделать добро скромно, не выпячивая себя, тайно, незаметно и вы убедитесь, что делание добра сразу же теряет смысл. Если смысл нашей жизни в прославлении Бога тогда пусть мы будем прозрачными, незаметными, скромными оставаясь лишь в тени Божьей славы, чтобы люди восхищались Им, а не нами. И вот тут то мое греховное естество начинает кричать, — а что же мне будет за это тайное добро? Бог зная слабость природы человека отвечает просто и понятно: «Отец твой, видящий тайное, воздаст тебе явно». И тут венец творения попадает в ситуацию выбора, — прославить себя громкими добрыми делами и получать прославление своих добродетелей только от людей или же творить добро скромно, незаметно, но получить благословение от Творца?

НА ДЕНЬ ПРИЙДЕШНІЙ 2 ХВИЛИНИ ДУХОВНИХ РОЗДУМІВ #103. Таємна добрість. «Стережіться виставляти свою милостиню перед людьми, щоб бачили вас; а як ні, то не матимете нагороди від Отця вашого, що на небі. Отож, коли чиниш ти милостиню, не сурми перед себе, як то роблять оті лицеміри по синагогах та вулицях, щоб хвалили їх люди. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою! А як ти чиниш милостиню, хай не знатиме ліва рука твоя, що робить правиця твоя, щоб таємна була твоя милостиня, а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно» (Матв.6:1-4). І що ж поганого якщо я роблю добро і на цьому піарю себе, адже добро робиться в будь-якому випадку? Ласкаво можна робити по різному. У будь-якому випадку добро добре тому, кому я роблю. Але ось для самого хто робить це далеко не завжди корисно. Якщо я кричу всім про своє добро, підкреслюючи свою доброту, всіляко звеличую себе в творенні добра, для мене така дія смертоносна, тому що лише накачує гординю, бо не має ніякого відношення до прославляння Бога. У такому добрі немає і тіні любові до Бога і до людей, є лише привід звеличувати себе. Попросіть таких людей зробити добро скромно, не випинаючи себе, таємно, непомітно і ви переконаєтеся, що робити добро для них відразу втрачає сенс. Якщо сенс нашого життя в прославлянні Бога тоді нехай ми будемо прозорими, непомітними, скромними залишаючись лише в тіні Божої слави, щоб люди захоплювалися Їм, а не нами. І ось тут то моє гріховне єство починає кричати, — а що ж мені буде за це таємне добро? Бог знаючи слабкість природи людини відповідає просто і зрозуміло: «Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно». І тут вінець творіння потрапляє в ситуацію вибору, — прославити себе гучними добрими справами і отримувати прославляння своїх чеснот тільки від людей або ж творити добро скромно, непомітно, але отримати благословення від Творц?

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *