НА ДЕНЬ ГРЯДУЩИЙ 2 МИНУТЫ ДУХОВНЫХ РАЗМЫШЛЕНИЙ #108.

Поделитесь статьёй или подпишитесь на обновления:

Молитва «Отче наш»-3. «хлеб наш насущный дай нам на сей день» (Матф.6:11). Можно подумать, что Бог настолько чистый и святой, что Ему нет дела до материального обеспечения человека. Может быть поэтому люди так страстно занимаются обеспечением себя хлебом насущным и в этом вихре суеты забывают, что именно Бог благословляет и такими заботами оправдывают свою безбожную жизнь? Но ведь если вот этими руками (или мозгами) не будешь вкалывать и Бог не даст. Ну почему люди мыслят категориями крайностей, почему смотрят черно — бело на мир? Потому что есть вещи не так очевидные, потому что благословение проистекает из невидимого мира в видимый. Вот вкалываешь своими руками, а успеха нет, а фирма обанкротилась или с работы уволили, здоровье подорвано, в стране кризис и дети заболели. Вроде бы как руки есть и фирма есть и завод мой стоит, а успех не приходит и те самые руки опускаются в отчаяньи. И человек кричит в небо: «Господи, за что?» А Бог отвечает: «Не кричи, иначе не услышишь Мой тихий голос. Скажи, когда ты произносишь слова молитвы «хлеб наш насущный дай нам на сей день», ты осознаешь то, что проговариваешь или бормочешь бездумно? Ты действительно понимаешь и веришь, что если Я не поддержу твои руки, если не благословлю тебя то все грани жизни будут рушиться, в том числе и с хлебом насущным?» Но человек не унимается и продолжает выставлять претензии Богу: «Но ведь и безбожники живут в роскоши и хлеба у них достаточно?» На что Бог ответил: «Да, я могу помогать и далеким от Меня, чтобы они увидели Мою заботу и однажды обратились ко Мне. А богатым людям не завидуй. За большой избыток хлеба многие из них платят дорогую цену — рабство души деньгам и страху». И услышал человек слова Божьи и присмирел и тихо так попросил: «хлеб наш насущный дай нам на сей день».

НА ДЕНЬ ПРИЙДЕШНІЙ 2 ХВИЛИНИ ДУХОВНИХ РОЗДУМІВ #108. Молитва «Отче наш»-3. «Хліба нашого насущного дай нам сьогодні» (Матв.6:11). Можна подумати, що Бог настільки чистий і святий, що Йому немає діла до матеріального забезпечення людини. Можливо тому люди так пристрасно займаються забезпеченням себе хлібом насущним і в цьому вихорі суєти забувають, що саме Бог благословляє і такими турботами виправдовують свою безбожне буття? Але ж якщо ось цими руками (або мізками) не будеш працювати і Бог не дасть. Ну чому люди мислять категоріями крайнощів, чому дивляться чорно — біло на світ? Тому що є речі не так очевидні, тому що благословення виникає з невидимого світу в видимий. Ось гаруєш своїми руками, а успіху немає, фірма збанкрутувала або з роботи звільнили, здоров’я підірване, в країні криза і діти захворіли. Начебто як руки є і фірма є і завод мій стоїть, а успіх не приходить і ті самі руки опускаються в розпачі. І людина кричить в небо: «Господи, за що?» А Бог відповідає: «Не кричи, інакше не почуєш Мій тихий голос. Скажи, коли ти вимовляєш слова молитви «хліб наш насущний дай нам сьогодні», ти усвідомлюєш те, що промовляєш або бурмочеш бездумно? Ти дійсно розумієш і віриш, що якщо Я не підтримаю твої руки, якщо не благословлю тебе то всі грані життя будуть руйнуватися, в тому числі і з хлібом насущним? »Але людина не вгамовується і продовжує виставляти претензії Богу:« Але ж і безбожники живуть в розкоші і хліба у них досить?» На що Бог відповів:« Так, я можу допомагати і далеким від Мене, щоб вони побачили Мою турботу і одного разу звернулися до Мене. А багатим людям не заздри. За великий надлишок хліба багато з них платять дорогу ціну — рабство душі грошам та страху». І почув чоловік слова Божі і принишк і тихо так попросив: «хліб наш насущний дай нам сьогодні».

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *