НА ДЕНЬ ГРЯДУЩИЙ 2 МИНУТЫ ДУХОВНЫХ РАЗМЫШЛЕНИЙ #110.

Поделитесь статьёй или подпишитесь на обновления:

Молитва «Отче наш»-5. «и не введи нас в искушение, но избавь нас от лукавого. Ибо Твое есть Царство и сила и слава во веки. Аминь» (Матф.6:13). Коварное греховное естество человека еще со времен грехопадения первых людей слушало сладкозвучные песни падшего ангела по поводу независимости Адама и Евы и всех их потомков от Бога. Вот только заканчиваются эти лживые сладкие песни отпадением человека от Творца и всеми последующими ужасами отступления. Роль вождя всех богоборцев спадшего с неба с тех пор так и не изменилась: заманить в свой капкан жгуче привлекательных грехов, оставить банкротом, как остался Иуда ни с чем, посмеяться над извечной глупостью людей так и не понявших, что предательство Бога всегда приносит дикое разочарование и опустошенность. А там уже и до самоубийства рукой подать. Если и продолжать жить без Бога, то духовно пресно, нервно, напряженно, с накатывающимися громадными волнами разочарований и отчаяния. Понимая заранее собственные духовные слабости и склонность ко греху человек в смирении просит Бога не быть введенным в искушение и быть избавленным от лукавого. Но ведь известно, что Бог будет испытывать веру христианина различными сложными обстоятельствами. Первых христиан подвергали пыткам, впрочем, как и современных христиан в исламских, атеистических странах. Да и в жизни обычных христиан постоянно происходят какие то сложные обстоятельства бросающие вызов вере и верности Христу. В молитве «Отче Наш» нет просьбы не испытывать веру, но есть просьба не позволить дьяволу победить наши слабости, когда мы сильны духом и верою, потому что Богу принадлежит: «Царство и сила и слава во веки. Аминь».

НА ДЕНЬ ПРИЙДЕШНІЙ 2 ХВИЛИНИ ДУХОВНИХ РОЗДУМІВ #110. Молитва «Отче наш»-5. «І не введи нас у випробовування, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є царство, і сила, і слава навіки. Амінь» (Матв.6:13). Підступне гріховне єство людини ще з часів гріхопадіння перших людей слухало солодкозвучні пісні занепалого ангела з приводу незалежності Адама і Єви і всіх їх нащадків від Бога. Ось тільки закінчуються ці брехливі солодкі пісні відпадінням людини від Творця і всіма подальшими жахами відступу. Роль вождя всіх богоборців, що з неба спав, з тих пір так і не змінилася: заманити у свою пастку пекучо привабливих гріхів, залишити банкрутом, як залишився Юда ні з чим, посміятися над одвічною дурістю людей, які так і не зрозуміли, що зрада Бога завжди приносить дике розчарування і спустошеність. А там вже і до самогубства рукою подати. Якщо і продовжувати жити без Бога, то духовно прісно, нервово, напружено, з хвилями розчарувань і розпачу накочувалися величезними хвилями. Розуміючи заздалегідь власні духовні слабкості і схильність до гріха людина в покорі просить Бога не бути введеним у спокусу і бути позбавленим лукавого. Але ж відомо, що Бог буде випробовувати віру християнина різними складними обставинами. Перших християн піддавали тортурам, втім, як і сучасних християн в ісламських, атеїстичних країнах. Та й в житті звичайних християн постійно відбуваються якісь складні обставини, які кидають виклик вірі й вірності Христу. У молитві «Отче Наш» немає прохання не випробовувати віру, але є прохання не дозволити дияволу перемогти наші слабкості, коли ми сильні духом і вірою, бо Богу належить: «Царство і сила і слава навіки. Амінь ».

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *