НА ДЕНЬ ГРЯДУЩИЙ 2 МИНУТЫ ДУХОВНЫХ РАЗМЫШЛЕНИЙ #117.

Поделитесь статьёй или подпишитесь на обновления:

Отец Небесный знает. «Итак не заботьтесь и не говорите: что нам есть? или что пить? или во что одеться? потому что всего этого ищут язычники, и потому что Отец ваш Небесный знает, что вы имеете нужду во всем этом. Ищите же прежде Царства Божия и правды Его, и это все приложится вам» (Матф.6:31-33). Не только не беспокоиться, но даже не высказывать свои страхи об одежде и еде. Известно, что высказывающий еще больше усугубляет свои чувства. Язычники, не верующие в Бога, чувствуют себя одинокими и оставленными во всей Вселенной. И если надеяться нужно только на себя отсюда и беспокойство, паника, страх, потому что непредсказуемы обстоятельства и нестабилен человек. У верующего иная система духовных координат, иная Вселенная включающая в себя Небесного Отца знающего заранее все в чем нуждается каждый из его миллиардов детей. В конце концов, кто лучше знает, что нам нужно, кто может наиболее эффективно нам помочь сам ограниченный человек или Всемогущий Бог? Но у человека есть энергия, которую он будет обязательно куда-то направлять. Христос подводит к важнейшей мысли, — если все свои силы, свою энергию направлять прежде всего на поиск Царства Божьего и Его правды, видеть руку Божью во всех обстоятельствах, творчески искать исполнения всех святых заповедей тогда и Бог, видя шкалу жизненных приоритетов будет максимально помогать человеку во всех его материальных нуждах. Вначале поиск духовного и только тогда материальные благословения, как бонус от Бога. Насколько же нелепо ждать помощи от Бога тем, кто не ставит поиск Царства Божьего, приоритетом №1. Верующие люди настолько не верят в это Библейское обещание, что полностью ныряют в бездонный океан материальных забот живя по совершенно противоположному принципу: «Ищите прежде еды и одежды, а духовное как-нибудь приложится». Да вот только почему то не прилагается и воронка материального обеспечения втягивает все больше и больше. Предстанет такой человек перед Богом не взяв с собой ничего из нажитого, а сокровищница небесных богатств окажется пустой. Так и живет венец творения в ужасных сомнениях, в глубоко затаившемся неверии в Божью заботу тем, кто прежде всего ищет Царства Божьего. Так и живет.

НА ДЕНЬ ПРИЙДЕШНІЙ 2 ХВИЛИНИ ДУХОВНИХ РОЗДУМІВ #117. Батько Небесний знає «Отож, не журіться, кажучи: Що ми будемо їсти, чи: Що будемо пити, або: У що ми зодягнемось? Бож усього того погани шукають; але знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно. Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, а все це вам додасться» (Матв.6:31-33). Не тільки не турбуватися, але навіть не висловлювати свої страхи про одяг та їжу. Відомо, що той, хто висловлюється ще більше посилює свої почуття. Погани, які не вірять в Бога, відчувають себе самотніми і залишеними у всьому Всесвіті. І якщо сподіватися потрібно то лише і виключно тільки на себе. Звідси і занепокоєння, паніка, страх, тому що обставини непередбачувані і людина нестабільна. У віруючого інша система духовних координат, інший Всесвіт включає в себе Небесного Отця Який знає заздалегідь все чого потребує кожен з його мільярдів дітей. Зрештою, хто краще знає, що нам потрібно, хто може найбільш ефективно нам допомогти сама обмежена людина або Всемогутній Бог? Але у людини є енергія, яку він буде обов’язково кудись спрямовувати. Христос підводить до найважливішої думки, — якщо всі свої сили, свою енергію спрямовувати насамперед на пошук Царства Божого і Його правди, бачити руку Божу у всіх обставинах, творчо шукати виконання всіх святих заповідей тоді і Бог, бачачи шкалу життєвих пріоритетів буде максимально допомагати людині у всіх його матеріальних потребах. Спочатку пошук духовного і тільки тоді матеріальні благословення, як бонус від Бога. Наскільки ж безглуздо чекати допомоги від Бога тим, хто не ставить пошук Царства Божого, пріоритетом №1. Віруючі люди настільки не вірять в цю Біблійну обіцянку, що повністю пірнають в бездонний океан матеріальних турбот живучи геть протилежним принципом: «Шукайте ж найперше їжі та одягу, а духовне як-небудь додасться». Та ось тільки чомусь не додається і воронка матеріального забезпечення втягує все більше і більше. Постане така людина перед Богом не взявши з собою нічого з нажитого, а скарбниця небесних скарбів виявиться порожньою. Так і живе вінець творіння в жахливих сумнівах, в невір’ї, яке глибоко зачаїлося, в Божу турботу тим, хто перш за все шукає Царства Божого. Так і живе.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *