НА ДЕНЬ ГРЯДУЩИЙ 2 МИНУТЫ ДУХОВНЫХ РАЗМЫШЛЕНИЙ #118.

Поделитесь статьёй или подпишитесь на обновления:

На каждый день свои заботы. «Итак не заботьтесь о завтрашнем дне, ибо завтрашний сам будет заботиться о своем: довольно для каждого дня своей заботы» (Матф.6:34). Итак, выяснили, что заботиться, означает беспокоиться. Но Христос приносит еще один аргумент останавливающий заботы. Кстати, еще раз, почему же беспокойство так плохо? Нет доверия Богу, нет веры в то, что Бог может поддержать, защитит, что именно Бог беспокоиться о нас. Беспокоящийся утрачивает остатки практической веры и вредит своему здоровью. Кроме того, беспокойство заразно и люди, находящиеся рядом с паникующим, и сами становятся дезориентированы. Если нелепо беспокоиться о сегодняшнем дне, то еще более нелепо беспокоиться о дне завтрашнем. Так же нелепо певцу, который сейчас выйдет на сцену, беспокоиться о завтрашнем концерте, как футболисту, за минут до матча, беспокоиться о завтрашнем следующем матче. Вот сейчас время, вот день, который мы проживаем и на нем нужно сконцентрироваться. На каждый день Бог отмеряет определенное количество забот достаточное для того, чтобы христианин сдавал ежедневные экзамены на святость. Отменяет ли Бог, таким образом, возможность и необходимость планирования? Вовсе нет, судя по Его призыву все просчитать перед тем, как строить башню, чтобы не стать посмешищем. Планируй, но не суетись, переживай спокойно, но не беспокойся, как будто нет Божьей поддержки, просчитывай свой путь, но помни, что путь человека от Господа, продумывай систему охраны, но помни, напрасно сторож стережет имущество если Бог не защитит. Итак, один из очевидных критериев веры — состояние активного покоя не имеющего ничего общего с ленивой расслабленностью и паническим беспокойством. Надежда наша — Бог.

НА ДЕНЬ ПРИЙДЕШНІЙ 2 ХВИЛИНИ ДУХОВНИХ РОЗДУМІВ #118. На кожен день свої турботи. «Отож, не журіться про завтрашній день, бо завтра за себе само поклопочеться. Кожний день має досить своєї турботи!» (Матв.6:34). Отже, з’ясували, що піклуватися, означає турбуватися. Але Христос приносить ще один аргумент, що зупиняє турботи. До речі, ще раз, чому ж занепокоєння так погано? Немає довіри Богу, немає віри в те, що Бог може підтримати, захистить, що саме Бог турбується про нас. Той, хто турбується, втрачає залишки практичної віри і шкодить своєму здоров’ю. Крім того, занепокоєння заразне і люди, що знаходяться поруч з панікуючим, і самі стають дезорієнтовані. Якщо безглуздо турбуватися про сьогодняшній день, то ще більш безглуздо турбуватися про день завтрашній. Так само безглуздо співакові, який зараз вийде на сцену, турбуватися про завтрашній концерті, як футболісту, за хвилин до матчу, турбуватися про завтрашній наступний матч. Ось зараз час, ось день, який ми проживаємо і на ньому потрібно сконцентруватися. На кожен день Бог відміряє певну кількість турбот достатню для того, щоб християнин здавав щоденні іспити на святість. Чи скасовує Бог, таким чином, можливість і необхідність планування? Зовсім ні, судячи з Його заклику все прорахувати перед тим, як будувати вежу, щоб не стати посміховиськом. Плануй, але не метушися, переживай спокійно, але не турбуйся, як ніби немає Божої підтримки, прораховуй свій шлях, але пам’ятай, що шлях людини від Господа, продумуй систему охорони, але пам’ятай, марно сторож стереже майно якщо Бог не захистить. Отже, один з очевидних критеріїв віри — стан активного спокою не має нічого спільного з ледачим розслабленням і панічним занепокоєнням. Надія наша — Бог.

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *