НА ДЕНЬ ГРЯДУЩИЙ 2 МИНУТЫ ДУХОВНЫХ РАЗМЫШЛЕНИЙ #124.

Поделитесь статьёй или подпишитесь на обновления:

«Итак во всем, как хотите, чтобы с вами поступали люди, так поступайте и вы с ними, ибо в этом закон и пророки» (Матф.7:12). В этих нескольких словах выражена вся суть любви. Получается, что эталон любви – любовь к себе? Но ведь это лозунг всех эгоистов – любить себя прежде, думать о себе и делать, прежде всего, для себя. А остальным остаются лишь отравленные эгоизмом огрызки любви к себе: недовольства, обиды, презрение, раздражение. Ставить любовь к себе приоритетом — тупиковый путь. Во-первых, никогда не насытишься, потому что эгоист подпитывается лишь от других, а не от себя. Хвалить себя, гладить себя по голове, петь себе дифирамбы блекло и не интересно. То ли дело, когда тебе воспевают славу ближние и дальние, когда стадионы скандируют твое имя и на всех афишах твое изображение. Мечта любого эгоиста жаждущего собственной славы. Во-вторых, вокруг тебя такие же эгоисты, из которых никак не удается выбить любовь к себе, они же только и делают, что заняты собой. Так и живет сообщество эгоистов в злобе, обидах и ненависти друг ко другу. И тут Бог, пришедший на землю, провозглашает новую парадигму. Предлагает революцию в морали и нравственности, кардинальные изменения, которые способны привести к всеобщему счастью. Так не хочется мыть посуду, но высшая заповедь напоминает, если бы ты оказался на месте уставшей жены, хотел бы, чтобы муж выручил и просто помыл посуду? Капризный ребенок вдруг полон любезности и послушания, потому что хотел бы, чтобы родители и его просьбы выполняли. Раздраженный муж на коленях просит у жены прощение понимая, что хотел бы, чтобы и у него тут же просили прощение за опрометчиво брошенные грубые слова. Премьер министр вместе с президентом, а заодно и с парламентом, так заботятся о своем народе, как хотели бы, чтобы заботились о них. Всех заболевших в лучшие европейские и израильские клиники и чужих сыновей на войну не отпускать, как своих. Да и вообще, войн не развязывать ведь никто бы не хотел пережить ранения, пытки в плену, и уж тем более родственникам получать похоронку о том, что я погиб в неравном бою, как герой. Каждому самые благоприятные условия для бизнеса и максимальная помощь всем инвалидам и пенсионерам, потому что когда – то сам состаришься. Господи, какая бы жизнь наступила, если бы каждый относился к ближнему, как к себе?! Но нет мудрости и доброй воли, есть лишь битва за любовь и уважение к себе, битва за власть в семьях маленьких тиранов и битва за государственные рейтинги тиранов больших. А счастье так близко, только попробуй, только начни любить ближнего, как хотел бы, чтобы любили тебя.

НА ДЕНЬ ПРИЙДЕШНІЙ 2 ХВИЛИНИ ДУХОВНИХ РОЗДУМІВ #124.
«Тож усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви. Бо в цьому Закон і Пророки» (Матв.7:12). У цих кількох словах виражена вся сутність любові. Виходить, що еталон любові — любов до себе? Але ж це гасло всіх егоїстів — любити себе насамперед, думати про себе і робити, перш за все, для себе. А іншим залишаються лише отруєні егоїзмом огризки любові до себе: невдоволення, образи, зневагу, роздратування. Ставити любов до себе пріоритетом — тупиковий шлях. По-перше, ніколи не наситишся, бо егоїст підживлюється лише від інших, а не від себе. Хвалити себе, гладити себе по голові, співати собі дифірамби – це блякло і не цікаво. Чи то інша справа, коли тобі співають славу близькі й далекі, коли стадіони скандують твоє ім’я і на всіх афішах твоє зображення. Мрія будь-якого егоїста спраглого власної слави. По-друге, навколо тебе такі ж егоїсти, з яких ніяк не вдається вибити любов до себе, вони ж тільки і роблять, що зайняті собою. Так і живе співтовариство егоїстів в злобі, образі і ненависті один до одного. І тут Бог, що прийшов на землю, проголошує нову парадигму. Пропонує революцію в моральності, кардинальні зміни, які здатні привести суспільство до загального щастя. Так не хочеться мити посуд, але вища заповідь нагадує, якби ти опинився на місці втомленою дружини, хотів би, щоб чоловік виручив і просто помив посуд? Вередлива дитина раптом сповнена люб’язності і слухняності, тому що хотіла би, щоб батьки і її прохання виконували. Роздратований чоловік навколішках просить у дружини пробачення розуміючи, що хотів би, щоб і у нього також би просили прощення за необачно кинуті грубі слова. Прем’єр міністр разом з президентом, а заодно і з парламентом, так піклуються про свій народ, як хотіли б, щоб дбали про них. Всіх хворих в кращі європейські та ізраїльські клініки і чужих синів на війну не відпускати, як своїх. Та й взагалі, воєн не розв’язувати адже ніхто б не хотів пережити поранення, тортури в полоні, і вже тим більше родичам отримувати похоронку про те, що я загинув в нерівному бою, як герой. Кожному найсприятливіші умови для бізнесу і максимальна допомога всім інвалідам та пенсіонерам, тому що колись і сам постарієш. Господи, яке б життя наступило, якби кожен ставився до ближнього, як до себе?! Але немає мудрості і доброї волі, є лише битва за любов і повагу до себе, битва за владу в родинах маленьких тиранів і битва за державні рейтинги тиранів великих. А щастя так близько, тільки спробуй, тільки почни любити ближнього як самого

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *