НА ДЕНЬ ГРЯДУЩИЙ 2 МИНУТЫ ДУХОВНЫХ РАЗМЫШЛЕНИЙ #128.

Поделитесь статьёй или подпишитесь на обновления:

«Не всякий, говорящий Мне: «Господи! Господи!», войдет в Царство Небесное, но исполняющий волю Отца Моего Небесного. Многие скажут Мне в тот день: Господи! Господи! не от Твоего ли имени мы пророчествовали? и не Твоим ли именем бесов изгоняли? и не Твоим ли именем многие чудеса творили? И тогда объявлю им: Я никогда не знал вас; отойдите от Меня, делающие беззаконие» (Матф.7:21-23). Христос, в Нагорной проповеди, очерчивает границы подлинной веры, отсекая каждой заповедью, словно хирург скальпелем, всех, кто только внешне кажется христианином. Но самое удивительное, что Учитель обращается ко всем, кто, во-первых, взывает к Нему в молитвах. Во-вторых, к тем, кто пророчествовал, кому открывалась Богом прошлое, настоящее и будущее, сокровенное для обычных людей. В-третьих, к тем, кто даже бесов изгонял. И, наконец, в четвертых, к тем, кто совершал множество великих чудес. И обращается к этим людям с достаточно суровыми словами. А может быть эти люди когда-то были искренними христианами и через них проявлялись чудеса? Нет, потому что Христос подчеркивает, что Он никогда не знал этих людей. Ответ лишь один, в мире много чудес, но далеко не все имеют Божественный характер. Бесов изгоняют во многих религиях. До конца ли изгоняют и какой силой изгоняют? — в этих вопросах кроется суть. Да и многие прозорливцы довольно точно предсказывали будущее, правда не все и не всегда совпадало. Выходит очень понятная и простая мысль, — чудеса нужны только лишь для того, чтобы у людей открылись глаза на необходимость быть послушными воле Божьей. Послушание Богу, выполнение библейских заповедей — это единственный показатель наших отношений с Богом и единственное основание вхождение в Царство Божье. Не слушаешься врача — умрешь, не слушаешься тренера — проиграешь соревнования, не слушаешься учителя не научишься, не слушаешь Христа не спасешься. И не вдомёк ищущим, прежде всего чудес, что это лишь вспомогательное средство для смирения своей воли под волю Творца. Безусловно, Бог знает всех людей, потому что каждому дает жизнь, но как Своих детей знает лишь тех, кто способен отложить свою волю ради смирения перед святыми Божьими заповедями. Страшновато как-то представить, что можешь оказаться перед Христом и Он посмотрит тебе в глаза и скажет: «Я тебя не знаю». И ты воскликнешь: «Я же и бесов изгонял и чудеса творил, и пророчествовал! С печалью выслушает Господь эти слова и с еще большей печалью ответит: «Отойди от Меня».

НА ДЕНЬ ПРИЙДЕШНІЙ 2 ХВИЛИНИ ДУХОВНИХ РОЗДУМІВ #128.
«Не кожен, хто каже до Мене: Господи, Господи! увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі. Багато-хто скажуть Мені того дня: Господи, Господи, хіба ми не Ім’ям Твоїм пророкували, хіба не Ім’ям Твоїм демонів ми виганяли, або не Ім’ям Твоїм чуда великі творили? І їм оголошу Я тоді: Я ніколи не знав вас… Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня»
(Матв.7:21-23). Христос, в Нагірній проповіді, окреслює межі справжньої віри, відсікаючи кожною заповіддю, немов хірург скальпелем, всіх, хто тільки зовні здається християнином. Але найдивніше, що Учитель звертається до всіх, хто, по-перше, волає до Нього в молитвах. По-друге, до тих, хто пророкував, кому відкривалося Богом минуле, сьогодення і майбутнє, сокровенне для звичайних людей. По-третє, до тих, хто навіть демонів виганяв. І, нарешті, по-четверте, до тих, хто здійснював безліч великих чудес. І звертається до цих людей з досить суворими словами. А може бути ці люди колись були щирими християнами і через них виявлялися чудеса? Ні, тому що Христос підкреслює, що Він ніколи не знав цих людей. Відповідь лише одна, в світі багато чудес, але далеко не всі мають Божественний характер. Бісів виганяють в багатьох релігіях. А от чи до кінця виганяють і якою силою виганяють? — в цих питаннях криється суть. Та й багато прозорливців досить точно передбачали майбутнє, правда не все і не завжди співпадало. Виходить дуже зрозуміла і проста думка, — чудеса потрібні тільки лише для того, щоб у людей відкрилися очі на необхідність бути слухняними волі Божій. Послух Богу, виконання біблійних заповідей — це єдиний показник наших відносин з Творцем і єдина підстава входження в Царство Боже. Не слухаєш лікаря — помреш, не слухаєш тренера — програєш змагання, не слухаєш вчителя не навчишся, не слухаєш Христа не врятуєшся. І невтямки шукають, перш за все чудес, що це лише допоміжний засіб для смирення своєї волі під волю Творця. Безумовно, Бог знає всіх людей, тому що кожному дає життя, але як Своїх дітей знає лише тих, хто здатний упокорювати свою волю заради смирення перед святими Божими заповідями. Страшнувато якось уявити, що можеш опинитися перед Христом і Він подивиться тобі в очі і скаже: «Я тебе не знаю». І ти вигукнеш: «Я ж і бісів виганяв і чудеса творив, і пророкував! І подумавши додаси: «З журбою вислухає Господь ці слова і з ще більшою сумом відповість: «Відійди від Мене».

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *