НА ДЕНЬ ГРЯДУЩИЙ 2 МИНУТЫ ДУХОВНЫХ РАЗМЫШЛЕНИЙ #139.

Поделитесь статьёй или подпишитесь на обновления:

«И бесы просили Его: если выгонишь нас, то пошли нас в стадо свиней. И Он сказал им: идите. И они, выйдя, пошли в стадо свиное. И вот, все стадо свиней бросилось с крутизны в море и погибло в воде. Пастухи же побежали и, придя в город, рассказали обо всем, и о том, что было с бесноватыми. И вот, весь город вышел навстречу Иисусу; и, увидев Его, просили, чтобы Он отошел от пределов их» (Матф.8:31-34). Ошеломленные пастухи, видя собственными глазами, как обезумевшие свиньи, в которых вошли демоны, вопреки инстинкту самосохранения, всем стадом бросились с высокого обрыва прямо в море. После дикого визга и последних, но безнадежных попыток животных сохранить себе жизнь, наступила гнетущая, мертвая тишина. И только величественно и одиноко над обрывом стоял Христос наблюдая за всплесками воды только что поглотившей несчастных свиней. Пастухи, движимые изумлением и страхом, бегут в соседнее селение, рассказать об увиденном чуде. Казалось бы дальнейшие события становятся абсолютно предсказуемыми. Люди той местности побегут навстречу Христу, будут Его славить, признают в Нем долгожданного Мессию, будут просить Его о помощи, будут расспрашивать о законах мироздания и о значении религиозных традиций, как, например, это делала Самарянка. Но не тут то было. Гергесинские обыватели видели смысл своей жизни в свиньях, они вкладывали в этих животных всего себя без остатка. Они были их жизнь и творчеством, трудом и досугом, их мысли были заняты свиньями, их судьбу было сложно представить без этих, таких уже родных, животных. Они и детей воспитывали, как будущих свинопасов. Поэтому, когда перед ними предстала возможность и надежда новой, лучшей, прекрасной, возвышенной, Божественной жизни, горожане поставили себе лишь один вопрос: «Христос, это конечно хорошо, но что будет теперь с нашими свиньями?» И еще один вопрос: «Теперь нам нужно отказаться от всего нечистого, греховного (а ведь свинья была нечистым животным) ради Христа и перспектив вечной жизни? Нет, плата слишком велика. Пожалуй останемся верными хрюкающим четвероногим друзьям». И лишь одно желание, одна просьба, одна надежда заставляла возвышенно трепетать их сердце: «Хотя бы Христос нас оставил в покое! Хотя бы больше никогда не приходил к нам и не изгнал из нашего города, что так дорого и мило нашему сердцу!» Господи, подумал я, тысячелетия проходят, а ведь ничего не меняется. Весь безбожный мир так похож на гергесинких жителей, до сих пор ломая голову над вопросом шекспировского масштаба: «Свиньи или Христос?»

НА ДЕНЬ ПРИЙДЕШНІЙ 2 ХВИЛИНИ ДУХОВНИХ РОЗДУМІВ #139.
«І просилися демони, кажучи: Коли виженеш нас, то пошли нас у той гурт свиней. А Він відповів їм: Ідіть. І вийшли вони, і пішли в гурт свиней. І ось кинувся з кручі до моря ввесь гурт, і потопився в воді. Пастухи ж повтікали; а коли прибули вони в місто, то про все розповіли, і про біснуватих. І ось, усе місто вийшло назустріч Ісусові. Як Його ж угледіли, то стали благати, щоб пішов Собі з їхнього краю!..» (Матв.8:31-34). Приголомшені пастухи, бачачи на власні очі, як збожеволілі свині, в яких увійшли демони, всупереч інстинкту самозбереження, всім стадом кинулися з високого обриву прямо в море. Після дикого вереску і останніх, але безнадійних спроб тварин зберегти собі життя, настала гнітюча, мертва тиша. І тільки велично і самотньо над урвищем стояв Христос спостерігаючи за сплесками води, яка щойно поглинула нещасних свиней. Пастухи, рухомі подивом і страхом, біжать до сусіднього селища, розповісти про побачене диво. Здавалося б подальші події стають абсолютно передбачуваними. Люди тієї місцевості побіжать назустріч Христу, будуть Його славити, визнають в Ньому довгоочікуваного Месію, проситимуть Його про допомогу, будуть розпитувати про закони світобудови і про значення релігійних традицій, як, наприклад, це робила самарянка. Але не тут то було. Гергесинські обивателі бачили сенс свого життя в свинях, вони вкладали в цих тварин всього себе без залишку. Вони були їхнім життям і творчістю, працею і дозвіллям, їх думки були зайняті свинями, їх долю було складно уявити без цих, таких вже рідних, тварин. Їх діти виховувалися як майбутні свінопаси. Тому, коли перед ними постала можливість і надія нової, кращої, прекрасної, піднесеної, Божественного життя, городяни поставили собі лише одне питання: «Христос, це звичайно добре, але що буде тепер з нашими свинями?» І ще одне питання: «Тепер нам потрібно відмовитися від усього нечистого, гріховного (адже свиня була нечистою твариною) заради Христа і перспектив вічного життя? Ні, плата занадто велика. Мабуть залишимося вірними чотириногим хрюкаючим друзям». І лише одне бажання, одна прохання, одна надія змушувала піднесено тремтіти їх серце: «Хоча б Христос нас залишив у спокої! Хоча б більше ніколи не приходив до нас і не вигнав з нашого міста, що так дорого і мило нашому серцю!» Господи, подумав я, тисячоліття проходять, але ж нічого не змінюється. Весь безбожний мир так схожа на гергесинських жителів досі ламаючи голову над питанням шекспірівського масштабу «Свині або Христос?»

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *