НА ДЕНЬ ГРЯДУЩИЙ 2 МИНУТЫ ДУХОВНЫХ РАЗМЫШЛЕНИЙ #205.

Поделитесь статьёй или подпишитесь на обновления:

«Когда же настал вечер, приступили к Нему ученики Его и сказали: место здесь пустынное и время уже позднее; отпусти народ, чтобы они пошли в селения и купили себе пищи. Но Иисус сказал им: не нужно им идти, вы дайте им есть. Они же говорят Ему: у нас здесь только пять хлебов и две рыбы. Он сказал: принесите их Мне сюда» (Матф.14:15-18). Удивляет несколько моментов, о которых и стоит кратко поразмышлять. Люди имели великую нужду во Христе, а когда у человека что-то болит, он готов ждать когда угодно, где угодно и даже до позднего времени, чтобы только получить помощь Христа особенно когда надеяться больше не на кого. Три параметра, которые лишают человека удобств и комфорта: пустынное место, позднее время и отсутствие еды, объединяли всю толпу, ищущую помощи Спасителя в сем пустынном месте. Но все становится вторичным, когда наконец-то забрезжила надежда. Место пустынное перестает быть пустынным, когда ты в пустыне со Христом. Бог без отдыха и сна работает над душой человека, что Христос и демонстрирует, будучи готовым помочь людям в этом отдаленном месте, в позднее время и Сам будучи голодным. До сих пор спорят, нужно ли сначала человека накормить, а потом рассказать Евангелие или достаточно проповедовать, а материальное уж как-то само по себе? Интересно, как в такой ситуации поступит Христос? На предложение учеников отпустить народ, чтобы люди сходили купить себе пищи, Христос отвечает, — Сын Божий собирается сейчас накормить людей и это намерение Спасителя говорит о том, что Ему не безразличны и наши телесные нужды. В сложные моменты Бог заботится в том числе и о нашей еде. Так и вспоминается призыв Мессии в Нагорной проповеди, чтобы мы не суетились и не паниковали, потому что Бог кормит даже малых птиц. Вопрос вовсе не в том, что можно позволить себе ничего не делать, полагаясь на Бога. Бог будет заботиться о нас, когда мы заботимся о тому, чтобы пребывать в Его воле, чтобы быть послушными Ему. Заметьте, чудо происходит там, где человек вкладывает свои маленькие усилия. Есть две рыбки и пят хлебов. Вот это и несите ко Мне, — повелевает Христос. Конечно же, Спаситель мог бы произвести еду из ничего, но сейчас важно показать, насколько важно то малое, что есть у человека, чтобы произошло великое. Так совсем еще юный музыкант приходит к маститому педагогу, которые его маленькое дарование будет развивать до гигантского масштаба. Так если вкладывать в Бога свои малые таланты, время, усилия, помощь, и делать это регулярно, со всяким постоянством, Бог из этого малого сделает великое, нужно только прийти к Нему, только захотеть, только принести к Его ногам таланты, которые, кстати, так же получены от Бога. И вот тогда увидишь преображение пяти хлебов и двух рыбок в громадное количество еды. Вот Божья арифметика, когда малое с верой и любовью, умножается Богом до больших цифр и все для Его славы!

 

НА ДЕНЬ ПРИЙДЕШНІЙ 2 ХВИЛИНИ ДУХОВНИХ РОЗДУМІВ #205. «А коли настав вечір, підійшли Його учні до Нього й сказали: Тут місце пустинне, і година вже пізня; відпусти народ, хай по селах розійдуться, і куплять поживи собі. А Ісус їм сказав: Непотрібно відходити їм, нагодуйте їх ви! Вони ж кажуть Йому: Не маємо чим тут, тільки п’ятеро хліба й дві рибі. А Він відказав: Принесіть Мені їх сюди» (Матв.14:15-18). Дивує кілька моментів, про які і варто коротко поміркувати. Люди мали велику потребу у Христі, а коли у людини щось болить, вона готова чекати коли завгодно, де завгодно і навіть до пізнього часу, щоб тільки отримати допомогу Христа особливо коли сподіватися більше нема на кого. Три параметра, які позбавляють людину зручностей і комфорту: безлюдне місце, пізній час і відсутність їжі, об’єднують всю юрбу, що шукає допомоги Спасителя в цьому пустельному місці. Але все стає вторинним, коли нарешті зажевріла надія. Місце безлюдне перестає бути пустельним, коли ти в пустелі з Христом. Бог без відпочинку і сну працює над душею людини, що Христос і демонструє, будучи готовим допомогти людям у цьому віддаленому місці, в пізній час і Сам будучи голодним. До сих пір сперечаються, чи потрібно спочатку людину нагодувати, а потім розповісти Євангеліє або досить проповідувати, а матеріальне вже якось само по собі? Цікаво, як в такій ситуації надійде Христос? На пропозицію учнів відпустити народ, щоб люди сходили купити собі їжі, Христос відповідає, — Син Божий збирається зараз нагодувати людей і цей намір Спасителя говорить про те, що Йому не байдужі і наші тілесні потреби. У складні моменти Бог піклується у тому числі і про нашу їжу. Так і згадується заклик Месії в Нагірній проповіді, щоб ми не метушилися і не панікували, тому що Бог годує навіть горобців. Питання зовсім не в тому, що можна дозволити собі нічого не робити, покладаючись на Бога. Бог дбатиме про нас, коли ми дбаємо про те, щоби я міг пробувати в Його волі, щоб бути слухняними Йому. Зауважте, чудо відбувається там, де людина вкладає свої маленькі зусилля. Є дві рибки і п’ят хлібів. Ось це і несіть до Мене, — велить Христос. Звичайно ж, Спаситель міг би зробити їжу з нічого, але зараз важливо показати, наскільки важливо те мале, що є у людини, щоб відбулося велике. Так зовсім ще юний музикант приходить до маститого викладача, який його маленьке обдарування буде розвивати до гігантського масштабу. Так якщо вкладати в Бога свої малі таланти, час, зусилля, допомогу, і робити це регулярно, з повною витривалістю, Бог з цього малого зробить велике, потрібно тільки прийти до Нього, тільки захотіти, тільки принести до ніг таланти, які, до речі, так само отримані від Бога. І ось тоді побачиш перетворення п’яти хлібів і двох рибок в величезну кількість їжі. Ось Божа арифметика, — коли мале з вірою і любов’ю, множиться Богом до великих цифр і так Його ймення прославиться!

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *