НА ДЕНЬ ГРЯДУЩИЙ 2 МИНУТЫ ДУХОВНЫХ РАЗМЫШЛЕНИЙ #68.

Поделитесь статьёй или подпишитесь на обновления:

Пустыня. «Тогда Иисус возведен был Духом в пустыню, для искушения от диавола, и, постившись сорок дней и сорок ночей, напоследок взалкал» (Матф.4:1,2). Горячий воздух. Плавящийся песок. Слепящее, убивающее все живое, солнце. Мертвая зона, которую избегает путник, над которой не летают птицы, где нет растений, кроме редких, маленьких кустарников, давящая тишина и слышен лишь шорох песка. По пустыне идет Христос. Начало великого искушения длинною в 40 дней. Пройдя эти 40 дней, начинаешь понимать, что искушения никогда не кончаются, они лишь видоизменяются. Но где-то нужно пройти главное испытание. А оно будет на кресте. Пустыня лишь подготовка. В жуткое место идет Спаситель влекомый Духом Святым, зная, что и наша душа переживает темные периоды в выжженной, безлюдной территории, где нет воды, нет жизни и рядом нет никого и никто не подаст воды. В этой земле смерти, в полном одиночестве, Христос начинает остро переживать руку Отца Небесного. В тишине лучше слышен Его голос, в смертности ярче переживаешь Его жизнь, вдали от людей явственней чувствуешь Его поддержку. В такие пустыни заводит Сам Бог, чтобы сделать нас сильнее и научить на территории смерти полагаться на Его поддержку и ценить каждое мгновение жизни с Ним, даже если периодически приходится проходить долиной смертной тени. Мы не одиноки даже в пустыне, потому что Христос прошел и это искушение.

НА ДЕНЬ ПРИЙДЕШНІЙ 2 ХВИЛИНИ ДУХОВНИХ РОЗДУМІВ #68. Пустеля. «Потому Ісус був поведений Духом у пустиню, щоб диявол Його спокушав. І постив Він сорок день і сорок ночей, а вкінці зголоднів»
(Матв.4:1,2). Гаряче повітря. Плавиться пісок. Сліпуче, що вбиває все живе, сонце. Мертва зона, яку уникає подорожній, над якою не літають птахи, де немає рослин, крім рідкісних, маленьких чагарників. Давить тиша і чути лише шерех піску. По пустелі йде Христос. Початок великого спокуси довжиною у 40 днів. Пройшовши ці 40 днів, починаєш розуміти, що спокуси ніколи не закінчуються, вони лише видозмінюються. Але десь потрібно пройти головне випробування. А воно буде на хресті. Пустеля лише підготовка. У моторошне місце йде Спаситель покликаний Духом Святим, знаючи, що і наша душа переживає темні періоди у випаленій, безлюдній території, де немає води, немає життя і поруч немає нікого і ніхто не подасть води. У цій землі смерті, в повній самоті, Христос починає гостро переживати руку Отця Небесного. У тиші краще чути Його голос, у смертності яскравіше переживаєш Його життя, далеко від людей виразніше відчуваєш Його підтримку. У такі пустелі заводить Сам Бог, щоб зробити нас сильнішими і навчити на території смерті покладатися на Його підтримку і цінувати кожну мить життя з Ним, навіть якщо періодично доводиться проходити долиною смертної тіні. Ми не самотні навіть у пустелі, тому що Христос прийшов і цю спокусу.

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *