НА ДЕНЬ ГРЯДУЩИЙ 2 МИНУТЫ ДУХОВНЫХ РАЗМЫШЛЕНИЙ #78.

Поделитесь статьёй или подпишитесь на обновления:

О счастье. «Увидев народ, Он взошел на гору; и, когда сел, приступили к Нему ученики Его. И Он, отверзши уста Свои, учил их, говоря: Блаженны нищие духом, ибо их есть Царство Небесное» (Матф.5:1-3). Христос переходит к ответам на вопросы, которым посвящена философия, литература, кино и это даже не вопрос любви, речь идет о счастье всегда ускользающем, недолговечном, хрупком и пугливом. Любовь сменяется ненавистью, наслаждение болью, удовлетворенность опустошенностью и так постоянно. В конце концов, люди смиряются с тем, что счастье остается лишь прекрасной идеей, которая имеет мало общего с реальностью. А как не разочароваться, когда революции за счастье народа заканчиваются гильотинами, войны, за свободу и это же счастье, оканчиваются очередными обманами политиков, а семейное счастье с годами оборачивается в скуку, рутину, скандалы или измену? И вот приходит Иисус, который учит, что счастье возможно, именно так переводится слово «блаженство». Но в этом слове заложен гораздо более глубокий смысл «блаженство» — это счастье не зависящее от внешних обстоятельств. Все достаточно просто, — счастье потому так мимолетно, что источник счастья изменчив. Счастье от красоты, но красота увядает. Счастье быть с другом, но и с лучшим другом бывают ссоры. Счастье семьи, но она же приносит и разочарование и даже боль. Счастье от карьеры, но завтра тебя уволят, а фирма обанкротится. Но если счастье в Боге, то как же оно может изменяться, когда Бог неизменен, вечен, когда Его любовь — это самая постоянная величина во вселенной?

НА ДЕНЬ ПРИЙДЕШНІЙ 2 ХВИЛИНИ ДУХОВНИХ РОЗДУМІВ #78. Про щастя. «І, побачивши натовп, Він вийшов на гору. А як сів, підійшли Його учні до Нього. І, відкривши уста Свої, Він навчати їх став, промовляючи: Блаженні вбогі духом, бо їхнєє Царство Небесне» (Матв.5:1-3). Христос переходить до відповідей на питання, котрим присвячується означена філософія, література, кіно і це навіть не питання любові, мова йде про щастя, яке завжди вислизає, недовговічне, крихке і лякливе. Любов змінюється ненавистю, насолода болем, задоволеність спустошеністю і так постійно. Зрештою, люди миряться з тим, що щастя залишається лише прекрасною ідеєю, яка має мало спільного з реальністю. А як не розчаруватися, коли революції за щастя народу закінчуються гільйотинами, війни, за свободу і це ж щастя, закінчуються черговими обманами політиків, а сімейне щастя з роками обертається в нудьгу, рутину, скандали або зраду? І ось приходить Ісус, який вчить, що щастя можливе, саме так перекладається слово «блаженство». Але в цьому слові закладений набагато глибший сенс «блаженство» — це щастя не залежить від зовнішніх обставин. Все досить просто, — щастя тому так швидкоплинно, що джерело щастя мінливе. Щастя від краси, але краса в’яне. Щастя бути з другом, але і з кращим другом бувають сварки. Щастя сім’ї, але ж і вона приносить розчарування і навіть біль. Щастя від кар’єри, але завтра тебе звільнять, а фірма збанкрутує. Але якщо щастя в Бозі, то як же воно може змінюватися, коли Бог незмінний, вічний, коли Його любов — це сама постійна величина у всесвіті?

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *