НА ДЕНЬ ГРЯДУЩИЙ 2 МИНУТЫ ДУХОВНЫХ РАЗМЫШЛЕНИЙ #82.

Поделитесь статьёй или подпишитесь на обновления:

Жаждущим правды. «Блаженны алчущие и жаждущие правды, ибо они насытятся» (Матф.5:6). Речь идет не о той лжи которой пронизан и искорежен мир. Правда, как смысл жизни, как истина. Не даром же Христос сказал Иоанну Крестителю, не смевшему преподать крещение Самому Спасителю: «Так надлежит исполнить всякую правду». Правду столетиями присыпали песком политической продажности, засыпали мусором деградирующие церкви, подменяющие Слово Божье полуязыческими преданиями. Правду забрасывали грудами философских книг ставящих под сомнение само существование Бога. Правду вытравливали, выпаливали, уничижали и уничтожали, убивая носителей этой правды, но… Как нельзя убить Бога так нельзя уничтожить в человеке стремление к правде. Ищущий правду продирается через различные мировоззрения, через культуру, воспевающую бездуховность, проходит мимо впавшего в нирвану Будды, мимо размахивающего мечем Мухаммеда, мимо бородача Маркса и суетливого Ленина, уничтоживших искажением правды миллионы людей. Наконец, жаждущий и алчущий правды остановиться перед окровавленным, израненным Христом, висящем на кресте с вопросами: Кто этот, безгрешный, отдавший себя за грешников? Кто Он, кроткий, но усмиряющий разбушевавшиеся стихии, исцеляющий от проказы, воскрешающий других и сам победивший смерть? Кто Он, заставляющий трепетать даже демонов, простивший своих палачей и любивший тех, кто Его ненавидел? Ищущего истину пронзит мысль, вот она правда, — Христос. И тогда насытиться душа алчущего и жаждущего правды хлебом жизни навсегда, навечно.

НА ДЕНЬ ПРИЙДЕШНІЙ 2 ХВИЛИНИ ДУХОВНИХ РОЗДУМІВ #82. Спраглим правди. «Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть» (Матв.5:6). Мова йде не про ту брехню якої пронизаний і покручений світ. Правда, як сенс життя, як істина. Не дарма ж Христос сказав Іоанну Хрестителю, який все не наважувався дати хрещення Самому Спасителю: «Так належить виконати усю правду». Правду століттями присипали піском політичної продажності, засипали сміттям деградуючі церкви, які підміняють Слово Боже напівпоганськими переказами. Правду закидували купами філософських книг, які ставили під сумнів саме існування Бога. Правду витруювали, випалювали, принижували і знищували, вбиваючи носіїв цієї правди, але … Як не можна вбити Бога так не можна знищити в людині прагнення до правди. Той, хто шукає правду продирається через різні світогляди, через культуру, що оспівує бездуховність, проходить повз Будди, який впав в нірвану, повз Мухаммед, який розмахує мечем, повз бороданя Маркса і метушливого Леніна, які знищили спотвореною правдою мільйони людей. Нарешті, спраглий і голодний правди зупинитися перед закривавленим, пораненим Христом, що висить на хресті з питаннями: Хто цей, безгрішний, який віддав себе за грішників? Хто Він, лагідний, але утихомирює вируючі стихії, що зцілює від прокази, що воскрешає інших і сам перемігши смерть? Хто Він, що змушує тремтіти навіть демонів, хто пробачив своїх катів і любив тих, хто Його ненавидів? Шукача істини пронизує думка, ось вона правда, — Христос. І тоді насититься душа голодного і спраглого правди хлібом життя назавжди, навічно.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *