НА ДЕНЬ ГРЯДУЩИЙ 2 МИНУТЫ ДУХОВНЫХ РАЗМЫШЛЕНИЙ #91.

Поделитесь статьёй или подпишитесь на обновления:

Убить в себе фарисея. «Ибо, говорю вам, если праведность ваша не превзойдет праведности книжников и фарисеев, то вы не войдете в Царство Небесное» (Матф.5:20). Приход человека к религиозным взглядам еще не гарантирует изменение жизни, не гарантирует искренности и работу над собой. Функционеров и гордецов, лицемеров и деспотичных консерваторов хватает и в духовной сфере. Делать добро, чтобы самопиариться, молиться, чтобы все восхищались твоей, мнимой разумеется, любовью к Богу, выступать с речами поражающими утонченностью словесных фигур и самому упиваться собственным интеллектом и красноречием — это все никакого отношения не имеет к Богу, как фарисейство к христианству, как самовосхваление к смирению, как эгоизм к жертвенной любви. Глядя на всех этих людей, для которых религия служит лишь трамплином дальнейшего развития своих пороков, Спаситель громко и внятно провозглашает, — если христианин свою волю не настроит на Божью волну, если не смириться, если не начнет силой благодати ломать собственную гордыню, надменность, презрение к людям, обидчивость и жажду власти, если не поменяет весь этот фарисейский набор на чистую любовь к Богу и искреннюю любовь к ближнему, не пережить ему Царства Божьего в этой жизни и не видать ему Царства Небесного в вечности.

НА ДЕНЬ ПРИЙДЕШНІЙ 2 ХВИЛИНИ ДУХОВНИХ РОЗДУМІВ #91. Вбити в собі фарисея. «Кажу бо Я вам: коли праведність ваша не буде рясніша, як книжників та фарисеїв, то не ввійдете в Царство Небесне!» (Матв.5:20). Прихід людини до релігійних поглядів ще не гарантує зміну життя, не гарантує щирості і роботу над собою. Функціонерів і гордівників, лицемірів і деспотичних консерваторів вистачає і в духовній сфері. Робити добро, щоб самопиаритися, молитися, щоб усі захоплювалися твоєю, уявною зрозуміло, любов’ю до Бога, виступати з розмовами що вражають витонченістю словесних фігур і самому упиватися власним інтелектом і красномовством — це усе ніякого відношення не має до Бога, як фарисейство до християнства, як самовихваляння до упокорювання, як егоїзм до жертовної любові. Дивлячись на усіх цих людей, для яких релігія служить лише трампліном подальшого розвитку своїх вад, Спаситель голосно і виразно проголошує, — якщо християнин свою волю не налаштує на Божу хвилю, якщо не змиритися, якщо не почне силою благодаті ламати власну гординю, гордовитість, презирство до людей, образливість і жадання влади, якщо не поміняє увесь це фарисейський набір на чисту любов до Бога та щиру любов до ближньго, не пережити йому Царства Божого в цьому житті і не побачити йому Царства Небесного у вічності.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *