НА ДЕНЬ ГРЯДУЩИЙ 2 МИНУТЫ ДУХОВНЫХ РАЗМЫШЛЕНИЙ #92.

Поделитесь статьёй или подпишитесь на обновления:

Убить или любить? «Вы слышали, что сказано древним: не убивай, кто же убьет, подлежит суду. А Я говорю вам, что всякий, гневающийся на брата своего напрасно, подлежит суду; кто же скажет брату своему: «рака», подлежит синедриону; а кто скажет: «безумный», подлежит геенне огненной» (Матф.5:21,22). Христос одновременно борется с лицемерно-фарисейской закваской, повышает духовные стандарты по сравнению с Ветхим Заветом и открывает Свои, высшие Божественные заповеди, основанные на Новом Завете, Завете любви. Среди 10 заповедей, пожалуй, самая известная «не убий». Спаситель же указывает на три действия по отношению к ближнему, которые по степени тяжести греха приравниваются к убийству. Первое — это гнев. Нередко христиане озвучивают аргумент оправдывающий собственное раздражение: «Так ведь запрещено гневаться напрасно. Я же гневаюсь не напрасно, потому что своими проступками это человек заставляет меня гневаться и провоцирует на грев». Но Библия предупреждает, гнев человека, как таковой, не способен принимать мудрые решения и не творит правды Божьей (Иак.1.20). Если за гнев напрасный грядет суд от людей, за презрительное отношение суд синедриона, совета старейших и мудрейших, то за крайнюю форму унижения, считать человека глупым, тупым, дурным, ожидает геенна. Долина Генномова — место, где, отступившие от Бога, евреи приносили в жертву своих детей, возлагая их на раскаленные огнем руки идола. Затем это место стало большой общегородской мусоркой, которую так и называли Геенна огненная. Христос использует этот образ, чтобы можно было отдаленно представить ад, как неугасимый огонь, непрекращающиеся страдания и черви — символ пожирающей вечной смерти. В этой части Нагорной проповеди Христос перечислил все возможные формы нелюбви к человеку: гнев, презрение, унижение, разве что не коснулся равнодушия, тем самым открывая великую истину, — вечная будущность напрямую зависит от нашего отношения к людям. Не способны любить, смиряться, терпеть, прощать — ад. Если же ищем любви к ближнему — вечность с Богом.

НА ДЕНЬ ПРИЙДЕШНІЙ 2 ХВИЛИНИ ДУХОВНИХ РОЗДУМІВ #92. Вбити чи любити? «Ви чули, що було стародавнім наказане: Не вбивай, а хто вб’є, підпадає він судові. А Я вам кажу, що кожен, хто гнівається на брата свого, підпадає вже судові. А хто скаже на брата свого: рака, підпадає верховному судові, а хто скаже дурний, підпадає геєнні огненній» (Матв.5:21,22). Христос одночасно бореться з лицемірно-фарисейським розчином, підвищує духовні стандарти в порівнянні із Старим Завітом і відкриває Свої, вищі Божественні заповіді, грунтовані на Новому Заповіті, Заповіті любові. Серед 10 заповідей, мабуть, найвідоміша «не убий». Спаситель же вказує на три дії по відношенню до ближнього, які по ступеню тяжкості гріха прирівнюються до вбивства. Перше — це гнів. Нерідко християни озвучують аргумент реабілітуючий власне роздратування: «Але ж заборонено гніватися марно. Я ж гніваюся недаремно, тому що своїми проступками це людина примушує мене гніватися і провокує на гнів». Але Біблія попереджає, гнів людини, як такий, не здатний приймати мудрі рішення і не творить правди Божої (Иак.1.20). Якщо за гнів марний настає суд від людей, за зневажливе відношення суд синедріону, ради найстаріших і наймудріших, то за крайню форму приниження, вважати людину безглуздою, тупою, дурною, чекає геєна. Долина Генномова — місце, де євреї, що відступили від Бога, приносили в жертву своїх дітей, покладаючи їх на розпечені вогнем руки ідола. Потім це місце стало великим загальноміським смітником, який так і називали — Геєна вогняна. Христос використовує цей образ, щоб можна було віддалено уявити пекло, як непогасний вогонь, безперервні страждання і черв’яки — символ пожираючої вічної смерті. У цій частині Нагірної проповіді Христос перерахував усі можливі форми нелюбові до людини: гнів, презирство, приниження, хіба що не торкнувся байдужості, тим самим відкриваючи велику істину, — вічне майбуття безпосередньо залежить від нашого відношення до людей. Не здатні любити, змирятися, терпіти, прощати — пекло. Якщо ж шукаємо любові до ближнього — вічність з Богом.

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *