НЕ СУДИТЕ! А КАК ЭТО ПРАКТИЧЕСКИ? (українською мовою) ПОСЛАННЯ ЯКОВА. ЧАСТИНА 12. 4 РОЗДІЛ 11,12 ВІРШІ

Поделитесь статьёй или подпишитесь на обновления:

«Не обмовляйте, брати, один одного! Бо хто брата свого обмовляє або судить брата, той Закона обмовляє та судить Закона. А коли ти Закона осуджуєш, то ти не виконавець Закона, але суддя. Один Законодавець і Суддя, що може спасти й погубити. А ти хто такий, що осуджуєш ближнього?» (Як.4:11,12). Взагалі слід зауважити, що Яків протягом усього послання закликає до смирення перед Богом. Один із моментів смирення – це уникати осудження. Наша сьогоднішня тема практично найскладніша тема християнства. Багато проповідників просто закликають: «Не судіть!» «Просто, не судіть!» Але ж, давайте будемо реалістами. Всі наші розмови, відсотків на 70% це про людей, а якщо ми розмовляємо про людей, то ми аналізуємо. А там де аналіз там і осудження. Я би сказав, що це найбільш поширений гріх. Мене тільки дивує, як оце часто протестанти позбавлені одного необхідно пункту в молитві – каяття. Це вже треба щось таке скоїти, щоби каятися. А так, увечері, проаналізував день, та ніби і ні в чому каятися. А гріх засудження? І сьогодні яку кількість людей засудили? Та і це ще не все.

Чи звернули ви, що практично всі герої Біблії засуджують людей. Пророки так засуджували, що далі нікуди. Давид в псалмах також засуджував. Христос тільки і робить, що наліво та направо судить фарисеїв та книжників. Та і сам Син Божий пропонує аналізувати людей згідно їх плодів: «Ото ж бо, по їхніх плодах ви пізнаєте їх!» (Матв.7:20). Це всі факти лише підтверджують складність порушеної нами теми.

РОЗДІЛ 1. ЧОМУ НАМ ТАК СОЛОДКО ОСУДЖУВАТИ?

Хто ж буде сперечатися з тим, що осудження людини несе задоволення. Ось тільки задоволення буває трохи гнилуватим, а буває чистим, яке пов’язано з Богом. То ж сидіть самі, коли ми отримуємо задоволення від засудження людини, яке джерело цього задоволення? Ми почуваємося значно вище людини, яку засуджуємо. Це пестить нашу гординю. Згадаймо молитву фарисея: «Фарисей, ставши, так молився про себе: Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди: здирщики, неправедні, перелюбні, або як цей митник» (Лук.18:11). То ж, велика насолода (гріховна) почувати себе значно краще інших. Власно, це працює в нас гординя, на гачок якої потрапив навіть найпотужніший Ангол, який повстав проти Бога по цій самій причині.

РОЗДІЛ 2. СИТУАЦІЇ, КОЛИ ОБОВ’ЯЗКОВО ДАТИ ВИРОК ГРІХУ І ЗЛОЧИНУ

Спочатку подивимося, кому, коли і в яких випадках можна судити людину?

  1. Суддя повинен дати чітку характеристику вчинку людини. А навіть, якщо людина декілька разів повторює злочин, переходить в ранг «рецидивіст».
  2. Те саме, практично, у всіх інших сферах життя. А якщо ви в бізнесі і даєте характеристику людині, яка не сумлінно виконує свою справу? Так само і з колегами, в будь якій сфері, які вчиняють аморальна.
  3. В церкві. Християнин може дати характеристику своєму братові або сестрі. Бог закликає нас критикувати і зупиняти того, хто згрішив: «А коли прогрішиться твій брат проти тебе, іди й йому викажи поміж тобою та ним самим …». (Матв.18: 15). Якщо одного християнина не достатньо, тоді ще одного взяти з собою. А третій варіант, всій церкві (духовній раді). І якщо вже духовні люди дають характеристику негативну, тоді людині треба робити серйозні висновки. «А коли прогрішиться твій брат проти тебе, іди й йому викажи поміж тобою та ним самим; як тебе він послухає, ти придбав свого брата. А коли не послухає він, то візьми з собою ще одного чи двох, щоб справа всіляка ствердилась устами двох чи трьох свідків. А коли не послухає їх, скажи Церкві; коли ж не послухає й Церкви, хай буде тобі, як поганин і митник!» (Матв.18:16-17).

І ще один приклад, як в церкві, навіть, треба судити. Якщо є конфлікт між людьми тоді треба духовно мудрим судити своїх і розібрати весь вузел, який утворився, одним словом, треба судити: «Бо що ж мені судити й чужих? Чи ви не судите своїх?» (1Кор.5:12).

РОЗДІЛ 3. НЕ ОБМОВЛЯЙ! КОЛИ МОЖНА СУДИТИ І ОБМОВЛЯТИ?

Не обмовляй. Що означає слово «обмовляти»? Це слово з грецької мови, мови оригіналу, перекладається, як — наговорювати, злословити, ганити (руск.хулить). А слово «судить». Слово «судити» перекладається, не просто, як суд, а є ще одне дуже цікаве значення – руск. приводить к заключению. Заключение – це не просто висновок, а остаточний вердикт.

КОЛИ Ж ЗАСУДЖЕННЯ МАЄ ПІДСТАВИ?

  1. Коли говориш прямо, щоби зупинити гріх та подальший відхід людини від Бога. Це, доречи, є любов.
  2. Коли говориш прямо, і навіть при людях, щоби не було спокуси іншим. Ап. Петра Павло звинувачує в лицемірстві. Сучасні християни деяких церков вже звикають захищати гріх: «Не суди памазаника!» Христос постійно звинувачує фарисеїв. Чому публічно? Тому що це страшенна зараза лицемірства. «А що, всі лицемірять, а я буду стримуватися?» «Бережіться розчину фарисейського».
  3. Коли не забуваєш про колоду у власному оці. А практично це виглядає так: «Браття, як людина й упаде в який прогріх, то ви, духовні, виправляйте такого духом лагідности, сам себе доглядаючи, щоб не спокусився й ти!» (Гал.6:1).

У казці французького льотчика Антуана де Сент-Екзюпері самотній король каже Маленькому Принцу дивовижні слова: «… суди сам себе. Це найважче. Себе судити набагато важче, ніж інших. Якщо ти зумієш правильно судити себе, то ти справді мудрий «.

  1. Коли володієш інформацією про мотиви і обставини чому ця людина так вчинила. Бог дійсно володіє всією повнотою інформації, тому що Він Усезнаючий. А люди мають обмежену природу тому треба не поспішати з осудженням.

ДВА ПУНКТИ, ЧОМУ МИ ПОВИННІ УТРИМУВАТИСЯ ВІД ОСУДЖЕННЯ

Давайте подивимося лише два пункти, які повинні нас зупиняти від осудження, від обмовляння. Через ці два пункти ми повинні замовкнути і навіть вуст не розтуляти, щоби щось промовити в осудження ближнього.

  1. Коли ви втрачаєте співчуття до людини. Коли зловтішаєтеся. Бо це вже не є любов. Я розумію, це дуже кропітка і глибока праця над своєю душею, але ж Бог дає нам задля такої перемоги благодать свою, але ж в нас перебуває Святий Дух. Людина сама по собі не спроможна не обмовляти і ось сам в цій точці, в цьому пункту нам потрібна віра, Бог та його сила. «Послухом правді очистьте душі свої через Духа на нелицемірну братерську любов, і ревно від щирого серця любіть один одного» (1Петр.1:22). Боюсь, що без цього ми стаємо типовими лицемірами, які людині промовляють добре, а по заочі зле.
  2. Коли ви берет на себе прерогативу Бога. А тепер давайте розберемося, чому тільки Бог може судити. Відповідь дуже при дуже проста.

1) Бог все знає.

2) Бог надав людині життя.

3) Бог є єдиним справедливим і не упередженим.

4) Бог є любов і справедливість.

5) Бог і тільки Бог є суддя.

6) Життя і смерть, вічність и саме де людина проводить вічність визначає лише Бог.

ЧОМУ НЕ ТРЕБА ЗАСУДЖУВАТИ ОСТАТОЧНО?

  1. Ми не бачим всієї картини. Ми можемо судити, якщо аналізуємо лише один вчинок, або якийсь період, епізод з життя людини. А тоді ми вже людину не називаємо брехун, а говоримо, що людина збрехала. Добре, скажете ви, а якщо людина бреше постійно, хіба її не об’єктивно назвати брехуном? Так, гріхи можуть повторюватися, але ж ми не знаємо, що буде з людиною через день, місяці, рік, десять років. Приклад, як найвідоміший злочинець покаявся. Згадаймо, що робив Савл і ким він став. Перший мученик церкви Стефан був закатований саме Савлом: «А Савл похваляв його (Стефана) вбивство…» (Дiї.8:1). У християн таке собі уявлення, що Савл просто віддавав накази, але сам не був вбивцею. Давайте більш уважно подивимося, що далі говорить Біблія про цю вкрай жорстоку людину: «А Савл нищив Церкву, вдирався в доми, витягав чоловіків і жінок та давав до в’язниці…» (Дiї.8:3). Уявіть собі чоловіка, який тягне, по землі, за волосся жінку, яка кричить, ридає, яка беззахисна, яка християнка? І він же їх не просто тягне, але тягне на, щоби смерть заподіяти. Що би ви говорили за цю людину, якщо би вона це робила в наш час? Але ж, Савл стає найвидатнішим і найвпливовішим апостолом.
  2. Ми не бачимо минулого тієї людини. Часто наводять приклад про двох дівчаток близняток. Їх викрала ворожа армія. Одна потрапила до шляхетних батьків і, відповідно, стала такою собі вишукано вихованою дамою. Друга потрапила до публічного будинку і, також, відповідно, була вихована. Як візьмешся засуджувати ту бідолаху, яку виховували у гріхах змалечку?
  3. Врешті решт, останній вирок тільки за Богом. «І я бачив престола великого білого, і Того, Хто на ньому сидів, що від лиця Його втекла земля й небо, і місця для них не знайшлося. І бачив я мертвих малих і великих, що стояли перед Богом. І розгорнулися книги, і розгорнулась інша книга, то книга життя. І суджено мертвих, як написано в книгах, за вчинками їхніми» (Об.20:11,12). Ми ж не знаємо, як людина буде закінчувати своє життя. Ось, що бачив я під місяцем, коли дуже духовний проповідник, людина яка тільки і говорила про Бога, перед смертю поводила себе так жалюгідно, так принижував свою дружину та дітей, що навіть відчайдушно невіруюча людина буде поводитися краще. А бачив, як жіночка, яка дуже слабенька духовно була, останній період життя прожила дуже сильно, мужньо, кожну мить тримаючись за Бога. «І багато-хто з перших останніми стануть, а останні першими» (Матв.19:30). Шиндлер, отой самий, що «Список Шиндлера» був місцями доволі аморальною людиною. Він любив жінок, гроші. Та, врешті решт, працював з фашистами. І хто би міг подумати, що ця аморальна людина стала дійсно героєм.

ПИТАННЯ: 1) Чому нам так солодко осуджувати людей? 2) Що означає «злословить»? 3) В яких випадках судити обов’язково? 4) В яких випадках християнин може викривати гріхи іншого (осуджувати)? 5) Назвіть 2 пункти чому ми не можемо судити ближнього? 6) Чому не треба засуджувати остаточно?

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *