НЕВЕРНЫЙ УПРАВИТЕЛЬ. ОПТИМИЗМ И ПРЕДПРИИМЧИВОСТЬ ХРИСТИАНИНА (укр. мовою) Лук. 16. 1 — 12

Поделитесь статьёй или подпишитесь на обновления:

nevernyiy-upravitelІсторія дуже проста і дуже сучасна особливо в світлі того, що відбувається з більшістю сучасних українських політиків. А з іншого боку, історія доволі не проста і викликаю чимало питань на які ми будемо спільно шукати відповідь у Святій Книзі — Біблії, в якій ця історія, з вуст самого Христа, і записана.

РОЗДІЛ 1. ТАКА ТИПОВА І ДИВНА ІСТОРІЯ

«Оповів же Він й учням Своїм: Один чоловік був багатий, і мав управителя, що оскаржений був перед ним, ніби він переводить маєток його. І він покликав його, і до нього сказав: Що це чую про тебе? Дай звіт про своє управительство, бо більше не зможеш рядити. І управитель почав міркувати собі: Що я маю робити, коли пан управительство відійме від мене? Копати не можу, просити соромлюсь. Знаю, що я зроблю, щоб мене прийняли до домів своїх, коли буду я скинений із управительства» (Лук.16:1-4). Для чого Христос говорив притчами, особливо такими складними? Щоби стимулювати мислення християн. Щоби ми докладали зусилля у пошуках істини. А яка ж то радість, коли істина поступово відкривається! Духовні істини треба відкривати, можна сказати здобувати, бо де зусилля там ми більше цінуємо.

   Як відомо, багатії стародавнього світу, вважали надзвичайно принизливим рахувати власні гроші, які їм приносив розпорядник. Вони були вище цього. Таким чином, розпорядник мав надзвичайно великі права, він міг віддавати не всю суму навіть своєму господарю, також з боржників свого боса міг стягати більше ніж вони були насправді винні. Управляючий майном брехав не лише своєму господареві, надаючи йому менше прибутків, але й брав більше з боржників господаря. І це перша частина нашої історії яка показує, що людина, яка бреше, забуває, або не вірить в те, що всі Божі принципи працюють на 100%. «Бо немає нічого захованого, що не виявиться, і немає таємного, що не вийде наяв» (Мар.4:22). Ось і господарю було донесено, що його управляючий, як сказано в цій історії: «переводить маєток».

РОЗДІЛ 2. ІСТОРЯ ПОРОДЖУЄ ПИТАННЯ

Справедливо кажуть, що притча про невірного управителя є одна з найскладніших. Де які нюанси вочевидь не стикуються з вченням Христа, і це також доведеться проаналізувати. Почнемо по порядку ставити питання до тексту. 1) Як і чому Христос дає нам за приклад негідника, якій всім брехав? 2) За що господар хвалив свого управителя, коли дізнався, як він його обвів навколо пальця? 3) Заклик лунає до нас, щоби ми набували собі друзів неправедним багатством? 4) Що таке неправедне багатство? 5) Для чого взагалі Спаситель нам оповів цю притчу?

РОЗДІЛ 3. ЩО ТАК ВРАЗИЛО ПАНА В НЕГІДНОМУ УПРАВИТЕЛЕВІ

АБО ПРО ВИНАХІДЛИВІСТЬ

Винахідливість розпорядника просто вразила господаря. «Знаю, що я зроблю, щоб мене прийняли до домів своїх, коли буду я скинений із управительства. І закликав він нарізно кожного з боржників свого пана, та й питається першого: Скільки винен ти панові моєму? А той відказав: Сто кадок оливи. І сказав він йому: Візьми ось розписку свою, швидко сідай та й пиши: п’ятдесят. А потім питається другого: А ти скільки винен? І той відказав: Сто кірців пшениці. І сказав він йому: Візьми ось розписку свою й напиши: вісімдесят» (Лук.16:4-7). Перше, треба зазначити, що господар похвалив свого управителя, зверніть увагу, а не сварив, чи на влаштував йому бійку. Тут пояснення доволі просте, — багато коментаторів кажуть, що управитель насправді лише скасував ті відсотки які він приписував боржникам, щоби з них мати собі зиск. Тому так спокійно відреагував господар.

1) Перша якість управителя — оптимізм. Управитель не занепадає духом. Він не впадає у відчай. У нас вимальовується образ цього управителя. Він не вмів нічого робити, окрім як бути управлінцем, менеджером. Цей чолов’яга так і сказав: «Знаю, що я зроблю, щоб мене прийняли до домів своїх…». А знаєте в чому полягає оптимізм? Знов згадаю Ніка Вуйчича. Нещодавно мені спало на думку таке питання, — цікаво, щоби робила людина, якщо би їй ампутували руки та ноги, залишивши лише тулуб та голову? Напевно, перша реакція — як би пошвидше померти? Але Нік Вуйчич пішов іншим шляхом і потужно прославляє Бога надихаючи мільйони людей по всьому світу. Оптимізм управителя полягає в його думанні над виходом із ситуації яка склалася. Він думає та знаходить вихід. Ви звернули увагу, наскільки точно працює заповідь Христа, якщо стукати то відкриють?

2) Друга якість управителя — підприємливість. «І пан похвалив управителя цього невірного, що він мудро вчинив. Бо сини цього світу в своїм поколінні мудріші, аніж сини світла» (Лук.16:8). Власник похвалив невірного управителя, будучи враженим його винахідливістю. Управитель зібрав всіх боржників та осібно зустрічаючись з кожним почав зменшувати їх борг перед Господарем.

   Важлива думка, від Бога, яка порівнює підприємливість християн в Божих справах з підприємливістю у справах життєвих. Той самий Златоуст, християнин стародавніх часів, говорив, щоби віруючи пильно дивилися на спортсмена який пітніє, щоби досягти перемоги. Сучасний світ показує людей які чогось досягли, тому що вони шукали, думали, билися, помилялися, і врешті решт, знаходили відповідь, вихід. «За свою спортивну кар’єру я промахнувся більше дев’яти тисяч разів. Я програв більше трьохсот матчів. Двадцять шість разів мені довірили зробити останній кидок, щоб команда виграла, — і я промахнувся. Я терплю поразки знову і знову. Тому я — Чемпіон!» Ці слова належать видатному спортсмену сучасності, людині-легенді Майклу Джордану. Великому баскетболістові, що заробив за свою спортивну кар’єру близько п’ятисот мільйонів доларів. В Америці і Європі Майкл Джордан — це мегазірка.

   Ще одна історія поразок та перемог. Уолт Дісней. Молодого Уолта звільнили з газети з принизливою, ганебною характеристикою «за відсутність ідей». Головний редактор виганяє Діснея з вироком, що він нездара, що він дурень. І саме ця біль, саме ця трагедія в його долі привела до народження великої імперії, великого світу Уолта Діснея. Друга невдача чекала Діснея зовсім недовго — намалювавши першого свого мультиплікаційного героя ослика Освальда, він пов’язав себе партнерськими відносинами з вкрай непорядним людиною, який за його спиною таємно переробила всі контракти. одного разу Дісней прийшов на роботу та почув: «Все мультфільми, всі контракти з прокатниками фільмів належать мені, і навіть ослик Освальд, який став уже знаменитим, теж належить мені. Ось, дорогий Дісней, тобі зарплата, працюй за гроші . Ти більше не є ні власником, ні автором, просто ніким!». Підлий удар в спину, підла зрада. Але саме це послужило стимулом для народження знаменитого персонажа Міккі Мауса. У момент зради Дісней був убитий, він отримав колосальний нервовий зрив. Але він знайшов в собі сили сказати цьому негідникові: «…У тому світі, з яким я дружу, є величезна кількість нових героїв!» І вже по дорозі додому він намалював знаменитого Міккі Мауса». Якщо ми подивимося на Христа то побачимо наскільки Його земне життя було невдалим. Всі проти, учні зрадили, родичі проти, не розуміють, переважно відчуває Себе самотнім.

   Навіть у Христа, до Його послідовників християн, є питання. Наприклад, чому: «…сини цього світу в своїм поколінні мудріші, аніж сини світла» (Лук.16:8)? Тому що життя тіла, життєві проблеми для мене більш вартісні, більш важливі ніж Бог, ніж розвиток Його церкви. А як має бути, як ми можемо уявити собі образ християнина в цьому плані? Та дуже просто. Що ви робите для Бога у церкві, яке ваше служіння? Скажіть, будь ласка, що ви можете удосконалити, що покращити, що змінити? Як ви можете досягти більшого? У чому розвиватися? Наведу приклад з нашими братськими зустрічами. Скільки критикували, скільки братів відпадало та продовжує відпадати? Скільки мені в очі говорили, що це марна трата часу, що нам дуже не цікаво. Скажу щиро, мене це просто вбивало. Але я розумів, що відступати нікуди, бо так вчиняв Христос. Він зібрав учнів і з ними працював, спілкувався. І знадобилось років 6, щоби прийти до того, що ми зараз маємо. У нас і книга розвитку духовного і точний план на зустріч. І з часом ви побачите як з наших братських зустрічей виростають диякони, серйозні служителі церкви, місіонери та пастори. Але довелося йти довгим шляхом. Бог ніби говорить нам, що якби ми хоча би 10% (десяту частину наших зусиль до життя особистого) вкладали у життя Боже, життя церкви, розвиваючи Царство Боже, тоді навіть страшно уявити яка би була церква, скільки би не віруючих людей ми могли би привести до Христа?!

РОЗДІЛ 4. ЧИМ ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ПРАВЕДНЕ БОГАТСТВО

ВІД НЕПРАВЕДНОГО?

«І Я вам кажу: Набувайте друзів собі від багатства неправедного, щоб, коли проминеться воно, прийняли вас до вічних осель» (Лук.16:9). Про яке багатство іде мова? Звісно, із причти можна зробити висновок, що саме про матеріальні речі які набуті брехнею, підступом, сказати коротше — набуте через гріх. Але це не зовсім так. «Наказуй багатим за віку теперішнього, щоб не неслися високо, і щоб надії не клали на багатство непевне, а на Бога Живого, що щедро дає нам усе на спожиток» (1Тим.6:17). Російською мовою слово «непевне» перекладається, як «неверное», а с грецької мови перекладається, як — непевність, невідомість, недостоменність. Слово «праведність» перекладається, як виконання Божого закону, послух Богу. Це здається очевидним, що Христос не може закликати своїх учнів красти, щоби потім це накрадене віддавати, хоча це може виглядати доволі романтично. Але таким чином вчиняли більшовики після жовтневої революції 1917 року. Вони все розкрадали, а потім ніби роздавали народу, а насправді, вони переступили закони моралі і почали їх далі переступати аж до того, що вбили мільйони своїх співгромадян. Заповіді Нового Заповіту категорично проти брехні, підступності та огидної хитрості. Наприклад: «Хто крав, нехай більше не краде, а краще нехай працює та чинить руками своїми добро…» (Еф.4:28). Таким чином ми приходимо до висновку, що Христос говорить не про таке собі злочинно-романтичне Робін Гудство, але про багатство духовне. Ключовий вираз — «коли проминеться воно». Тобто, є багатство яке проминеться, яке не вічне, яке ми не заберемо з собою до Бога. Мене завжди вражали суворі в своїй правдивості слова про все, що набуває людина: «як він вийшов нагий із утроби матері своєї, так відходить ізнов, як прийшов, і нічого не винесе він з свого труду, що можна б узяти своєю рукою!» (Екл.5:14).

   Златоуст колись казав: «Нам належить лише те, що ми віддали». Сильно сказано, але я би додав, те, що ми віддали заради Христа. Бо знаю і добрих людей які абсолютно не вірять в Бога. Христос закликає: «Складайте ж собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа їх не нищить, і де злодії до них не підкопуються та не крадуть. Бо де скарб твій, там буде й серце твоє!» (Матв.6:20,21).

   Біблія використовує два контрасти по відношенню до багатства, — несправедливе багатство і правдиве, чуже багатство і своє: «Отож, коли в несправедливім багатстві ви не були вірні, хто вам правдиве довірить?  І коли ви в чужому не були вірні, хто ваше вам дасть?» (Лук.16:11,12). Несправедливе – це земне, а правдиве то Боже багатство. Своє – це земне багатство, а чуже – це Боже. І от Бог передає своє людині яка вміє, точніше навчилася розпоряджатися. Ви запитаєте, чому ж багаті безбожники мають такі статки, що дивуєшся? Вони самі собі заробляють гроші, але якщо говорити за християн, які також наполегливо працюють. Їх благословляє Бог.

РОЗДІЛ 5. ДРУЗІ ТА ВІЧНІСТЬ

Звісно, що ставлячи великий акцент на земне життя, якщо бути максимально щирим, ми все ж таки, як християни цікавимося і вічним життям яке нас очікує. «І Я вам кажу: Набувайте друзів собі від багатства неправедного, щоб, коли проминеться воно, прийняли вас до вічних осель» (Лук.16:9). Схоже, що у зв’язку с цієї історією у нас трохи змінюється уявлення про те, як буде виглядати суд Божий. Так, зрозуміло, що ми всі предстанемо на суд перед Суддею всіх суддів. «…Бо всі станемо перед судним престолом Божим» (Рим.14:10). І Біблія говорить, що на суді Божому будуть чотири критерії:

1й критерій — це всі вчинки наші. «що кожному віддасть за його вчинками» (Рим.2:6).

2й критерій — це відсутність вчинків, які повинні були бути. Давайте згадаємо історію про таланти, коли господар, який символізує самого Бога, залишив трьом людям таланти, а з часом попросив їх звітувати, як вони вклали ці таланти і який прибуток Богові принесли. Бог сильно розлютувався на того, хто нічого не робив, безплідного.

3й критерій — навіть за слова. Не просто за слова, а за кожне марне слово. «Кажу ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня! Бо зо слів своїх будеш виправданий, і зо слів своїх будеш засуджений»(Матв.12:36,37).

4й критерій — це те, що скажуть про нас люди. І що цікаво не лише наші послідовники. Кожна людина, яка грішить та бреше, обов’язково буде мати своїх симпатиків. Тому ліпше запитуйте у людей, які не є вашими послідовниками та прихильниками. Цікаво, що благословіння Боже залежить від наших стосунків з ближніми: «Слухайтесь ваших наставників та коріться їм, вони бо пильнують душ ваших, як ті, хто має здати справу. Нехай вони роблять це з радістю, а не зідхаючи, бо це для вас не корисне» (Євр.13:17). Виходить, що коли я щось прошу людей, а вони не слухаються, і це біль мого серця, то Бог це бачить і те, що люди в церкві примушують боліти серцю пасторському, це дуже не корисно, це є перешкода між Богом та людиною. Другий приклад, це подружні стосунки. «Чоловіки, так само живіть разом із дружинами за розумом, як зо слабішою жіночою посудиною, і виявляйте їм честь, бо й вони є співспадкоємиці благодаті життя, щоб не спинялися ваші молитви» (1Петр.3:7).

   Отже, можна собі уявити як ми предстанемо перед Богом і ті люди, яким ми вчиняли добро, будуть свідчити про нас. Як каже Святе Письмо «щоби вони прийняли нас в свої оселі».

РОЗДІЛ 6. ДУХОВНЕ ЗНАЧЕННЯ ЦІЄЇ ІСТОРІЇ

1) Бог всім нам дав достатньо багато. Ми і красиві, кожний по своєму, і талановиті і ці таланти від Бога. Дав достатньо здоров’я при тому, що ми всі потроху хворіємо. Бог дав нам вічне життя, Сина Свого віддав заради нас. Дає нам все необхідне для життя та благочестя. Ми в заповіті з Богом. Все за короткий термін не перелічити.

2) Ми всі, як той грішний управитель, багато в чому обкрадаємо Бога та марнуємо те, що він нам надав. Але не забуваємо, що Бог в нас запитає, як ми розпоряджалися всім, що Він нам надав. Одного разу, коли ми предстанемо перед Богом, і в наші вуха пролунає: «І він покликав його, і до нього сказав: Що це чую про тебе? Дай звіт про своє управительство…» (Лук.16:2). Чи зможемо ми виправдатися перед Богом якщо змарнували таланти які нам надав Творець.

3) Чи ми так жадібно шукаємо розвитку духовного, духовного служіння, як шукаємо в матеріальних проблемах?

4) Бога буде цікавити також чи змогли ми вибачити всіх людей чи ні? І от, про що ми вже говорили, самі люди будуть про нас свідчити. Чи набуваємо ми собі друзів багатством невірним»?

ВОПРОСЫ: 1) Що так вразило господаря в управителі? 2) Управитель не впав у відчай, знаючи, що його звільнять, але мав оптимізм. Як часто ви маєте оптимізм з віри Христової? А якщо не маєте, то що заважаєте? 3) Друга якість управителя — підприємливість. Ключове питання – що ви робите, як думаєте про розвиток вашого служіння через вас, що ви мислите про великі справи Божі у тому служінні яке Бог вам доручив? Що треба робити, щоби про християн можна було сказати, що вони не менш мудрі ніж світські люди? (Прошу відповісти на це питання кожному без винятків!!!) 4) Що таке неправедне багатство і як можна набувати друзів багатством неправедним? 5) Як ви збираєте собі скарби на небі? 6) Як часто ви вмотивовані саме цією думкою, що треба не земні скарби збирати, а небесні? 7) Як збір небесних скарбів у вас виглядає практично? 8) По яких критеріях Бог буде судити людей і де ви можете не пройти? 9) Над чим плануєте працювати по останній проповіді і саме як?

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *