ПЕРЕОБРАЖЕННЯ ХРИСТА. 2016

Поделитесь статьёй или подпишитесь на обновления:

ПЕРЕОБРАЖЕННЯ 2016=-=Щоби уявити контекст всього, що відбувається, ми згадаємо що передувало 17 розділу Євангелії від Матвія. Христос дорікає Петру, який просить Спасителя не йти на хрест. Далі, Господь закликає учнів брати свій власний хрест та зректися самого себе, бо в іншому випадку людина не може бути учнем Христа. Далі, Христос провадить і пояснює, що після усіх катувань він воскресне на третій день. Ось такі сумні речі говорив Вчитель майбутнім Апостолам. Але їм було важко то сприймати. І ось ніби як за для того, Христос бере не випадково саме трьох учнів, щоби їм показати, як Він Сам казав: «Поправді кажу вам, що деякі з тут-о приявних не скуштують смерти, аж поки не побачать Сина Людського, що йде в Царстві Своїм» (Матв.16:28).

РОЗДІЛ 1. КОГО ВЗЯВ З СОБОЮ ХРИСТОС АБО ПРО УЛЮБЛЕНЦІВ

Так, Христа бачило доволі багато людей, але Христа у славі ще не доводилось бачити нікому, у такій славі. І ось, Ісусе бере з собою трьох учнів. «А через шість день забирає Ісус Петра, і Якова, і Івана, брата його, та й веде їх осібно на гору високу» (Матв.17:1). Слово «осібно» перекладається, як окремо. І дійсно, ці учні були наближеними до Христа. Саме вони могли спостерігати як була зцілена дочка Іаіра, вони повинні були підтримувати Спасителя у Гетсиманському саду. Христос дав ймення двом братам «вуанаргес»: «і Якова Зеведеєвого, і Івана, брата Якова, і дав їм імена Воанергес, цебто сини громові» (Мар.3:17). Нерідко запитують християни у церкві, — чому у Бога є улюбленці? Пояснюєш, що насправді Бог неупереджений и ставиться однаково до всіх. Тоді, як аргумент, можуть навести приклад з трьома обораними апостолами. Чому саме вони? Чи не говорить це про те, що Бог не до всіх однаково ставиться?

   Отже, ми розуміємо, що Христос обрав із 12ти саме Івана, Якова та Петра. Цим Апостолам належало виконувати лідерські функції у першій християнській церкві, активно її формувати. Треба ж було когось обрати відповідальними? Якщо в церкві є пастор це зовсім не означає, що він і є улюбленець Бога. Навіть складно уявити які випробування проходить пастор церкви. Напевно, якщо би хтось опинився, образно кажучи, в його шкурі, то і не хотів би проходити такі випробування.

   Апостол Іван, як і майбутній Апостол Яков, енергійні, холеричні, категоричні. Гадаю, що з ними було доволі складно. Пам’ятаєте, як саме ці брати хотіли звезти вогонь на землю на самарянське селище яке не хотіло приймати Христа? Зазвичай, частенько холерикам не вистачає гнучкості. Петро був також не м’якою людиною. Христос знав, що він буде зухвалим, буде звеличуватися над своїми братами і вважати себе найсильнішим. Знав, що відпаде, зрадить, зречеться. Але, зверніть увагу, саме цих недосконалих учнів Він і бере Собі. Те що обрані саме такі люди це свідчить якраз про те, що Бог обирає дуже незручних та недосконалих. Навіть народ, який Бог обрав, який відпадав та зраджував Богу не бува обраний за якимись особливими ознаками. Швидше навпаки: «Не через численність вашу понад усі народи Господь уподобав вас та вибрав вас, бож ви найменші зо всіх народів» (Повт.7:7). Ще раз наголошуємо, що у Бога немає улюбленців. Складається таке враження, що Христос обирає не найлегший матеріал, але найскладніший.

РОЗДІЛ 2. ГОРА ВИСОКА

«А через шість день забирає Ісус Петра, і Якова, і Івана, брата його, та й веде їх осібно на гору високу» (Матв.17:1). Гора має глибоке значення. Саме те, що підкреслюється висота цієї гори, а багато хто з Богословів вважає, що мова іде саме про гору Фавор, указує нам на декілька думок:

1) Гора висока це близькість до Бога та віддаленість від людей. Коли ми постійно з людьми душа дужа напружується, ми віддаємо енергію, постійно боремося зі спокусами. Скажімо так, що це певне навантаження. Але коли ми на самоті, саме там наша душа духовно відпочиває. Ми всі знаємо, яка ж то насолода знаходитися в компанії людей які тебе люблять, з якими приємно спілкуватися. Ви тільки подивіться з яким тремтінням люди збираються у гості, як готуються одягаються у все найкраще. Періодично ми повинні заспокоювати свою душу перебуваючи на самоті, будучи віддалені від людей, насолоджуючись перебуванням з Богом. Оце є доволі точним критерієм хто для нас є Бог. Якщо нам нудно, важко і не бажано як де хто думає, витрачати час на те, щоби побути з Богом, то і Бог для нас якийсь директор, бос краще від якого триматися подалі. Цар Давид пише у псалмах: «Хваліть Господа, бо добрий Господь, співайте Іменню Його, бо приємне воно» (Пс.134:3). А про читання Слова Божого псалмоспівець пише наступне: «Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам!» (Пс.118:103).

2) Гора висока це ковток Божого повітря, Божої благодаті. Згадую, як ми з братами нерідко сидимо у церковному офісі в пасторському кабінеті, щоп’ятниці вечором, оскільки всі класи зайняті. Задуха страшенна, така, що краплі пару по склу вікна течуть. А ми вже звикли принюхалися. Але як виходиш з кабінету оце тільки тоді відчуваєш, що так можна і померти. Людина, яка не дихає високогірним Божим повітрям задихається без Божого кисню. Сам Христос потребував цього ковтка чистого Божого кисню від Батька Небесного. «Відпустивши ж народ, Він на гору пішов помолитися насамоті; і як вечір настав, був там Сам» (Матв.14:23). Молитися на горі це була Його традиція. Так і нам важливо сходити на гору щодня, щоби ковтнути Божого кисню та приготуватися на день прийдешній.

3) Христос зараз буде переображуватися. Скажіть, яке преображення характеру можливо коли ми не молимося? Наведу лише один приклад, у мене є більше людей ніж хотілося з якими були конфліктні ситуації. Що треба робити, щоби до цих людей рівно ставитися, вибачити їх і навіть дійти до любові? Дуже простий рецепт. Я усіх цих людей вношу у власний молитовний зошит та молюся за них. І так Бог дає до них любов. Якщо ви хочете переживати переображення тоді треба молитися бо, власне, сам Христос це робив і наочно усім нам показав, що відбувається з людиною під час молитви.

РОЗДІЛ 3. ПЕРЕОБРАЖЕННЯ

А тепер безпосередньо до самого переображення. «І Він перед ними переобразився: обличчя Його, як те сонце, засяло, а одежа Його стала біла, як світло» (Матв.17:2).

Що таке світло? Це, як відомо, електромагнітні хвилі які складаються з фотонів. Ось ми і приходимо до висновку, що є Божі фотони які несуть Боже світло. Що таке це Боже світло. Скажімо сучасною мовою, що це Божа енергія яку можна побачити та розглядати. Згадаймо лише декілька епізодів. У Старому Заповіті Бог показував себе усьому народові через вогонь, до речі, так само знайомився з Богом і Мойсей, коли бачив кущ який не згорає. «І вони рушили з Суккоту, і розтаборилися в Етам, на границі пустині. А Господь ішов перед ними вдень у стовпі хмари, щоб провадити їх дорогою, а вночі в стовпі огню, щоб світити їм, щоб ішли вдень та вночі» (Вих.13:20,21). Згадаймо, коли майбутній Апостол Павло перший раз зустрів самого Христа, то перше, що він побачив це було надпотужне світло. Сам Павло розповідав про це так: «…на дорозі побачив я світло із неба, ясніше від світлости сонця, що осяяло мене та тих, хто разом зо мною йшов!…» (Дiї.26:13). І далі провадив: «А я запитав: Хто Ти, Господи? А Він відказав: Я Ісус, що Його переслідуєш ти» (Дiї.26:15). Тобто Ісус з’явився Павлу саме у світлі яке перевершувало своєю силою світло сонячне. І врешті решт точний опис Бога як світла: «… Бог є світло, і немає в Нім жадної темряви!» (1Iван.1:5).

Саме отаким Божими фотонами був просякнутий Христос і саме такими фотонами, як частинками Божої енергії просякаємося, пронизаємося ми, коли перебуваємо у молитві.

   Христос Сам сяяв, навіть Його одяг пропускав це потужне світло. Чим ближче до Бога, чим частіше ми з Ним спілкуємося тим більше в нас цій енергії Творця, тим більше ми сяємо. Так, ми протестанти не сприймаємо ікони як речі яким треба вклонятися. Для нас це поклоніння ідолам, але те, що на іконах малюють людей з німбами у цьому є правда. Бо людина свята вона випромінює це світло яке просто відчуваєш.

Стосовно нашого переображення згадаємо дві цитати.

1) «і не стосуйтесь до віку цього, але перемініться відновою вашого розуму, щоб пізнати вам, що то є воля Божа, добро, приємність та досконалість» (Рим.12:2). Коли людина покаялася і в неї ввійшов Святий Дух він торкається серця та розуму. У людини яка стала християнином вже інші думки. І доволі часто Бог використовує наш мозок та сумління, щоби підказувати нам як вчиняти по християнськи. Також наш розум змінюється  під впливом заповідей. Ми читаємо, засвоюємо і як закликає нас Біблія, розчиняємо вірою те, що читаємо, щоби воно злучалось з нами: «Бо Євангелія була звіщена нам, як і тим. Але не принесло пожитку їм слово почуте, бо воно не злучилося з вірою слухачів» (Євр.4:2).

2) «Ми ж відкритим обличчям, як у дзеркало, дивимося всі на славу Господню, і зміняємося в той же образ від слави на славу, як від Духа Господнього» (2Кор.3:18). Змінюємося тобто переображуємося у той самий образ Христа. А як ми споглядаємо? Коли слухаємо про Христа, коли читаємо, коли розмірковуємо над Його Словом, коли, власно, молимося. Оце все є споглядання. Загально відомо, що людина влаштована так, що вона сильно наслідує приклад інших. Навіть вже дорослою людиною нерідко ловиш себе на тому, що іноді розмовляєш так як той з ким багато спілкуєшся, ба більше, думаєш так як та людина, адже ми піддаємося потужному впливу. Відповідно, коли мі споглядаємо на Христа то ми і в Його образ перетворюємося.

РОЗДІЛ 4. СТАРИЙ ЗАПОВІТ ПЕРЕДАЄ ЕСТАФЕТУ

«І ось з’явились до них Мойсей та Ілля, і розмовляли із Ним» (Матв.17:3). Давайте розглянемо декілька важливих думок з цього місця.

1) Два пророки стояли біля Христа. Вони вже давно повмирали. Більш точно, ніхто не знає де похований Мойсей, а Ілля був взятий живим на небо. «І сталося, як вони все йшли та говорили, аж ось появився огняний віз та огняні коні, і розлучили їх одного від одного. І вознісся Ілля в вихрі на небо…» (2Цар.2:11). Відкрився духовний світ у якому немає мертвих але всі живі. Навіть ті, хто потрапляє у пекло також живі. Мойсей — це 10 заповідей. Ілля — це великі Божі чуда. Вони зараз показують, що Старий Заповіт передає естафету Новому. З іншого боку вони показують єдність Божої книги, Біблії, Божої історії.

2) Два пророки показують, що у Бога всі живі. Я собі уявляю як сиджу біля ліжка хворого. Людина помирає. Що сказати? Колись я опинився у такій ситуації та так засмутився. Просто не знав нічого. Але ж сьогодні маю добру підказку усім, хто буде саме у такій ситуації. Прочитайте цей уривок та підкресліть, що після смерті людина залишається живою. Настілки живою, що вони були впізнаваємі. Учні зрозуміли, хто був перед ними. Доречи, не варто забувати, якщо Іллю було взято живим то Мойсей насправді помер: «І впокоївся там Мойсей, Господній раб, у моавському краї на приказ Господа. І похований він у долині в моавському краї навпроти Бет-Пеору, і ніхто не знає гробу його аж до цього дня» (Повт.34:5,6).

3) Немає ніякого переселення душ ніякої реінкарнації, бо як бачимо Мойсей як помер так і залишається Мойсеєм, так само як і Ілля.

РОЗДІЛ 5. ЯК ТУТ ДОБРЕ!

«І озвався Петро та й сказав до Ісуса: Господи, добре бути нам тут! Коли хочеш, поставлю отут три шатрі: для Тебе одне, і одне для Мойсея, і одне для Іллі» (Матв.17:4).

Петро переживаючи велику радість від того, що бачив, та на рівні якихось внутрішніх почуттів, хоті би затримати цю духовну красу, цю мить. Це нагадує Фауста: «Зупинись мить! Ти прекрасна!» Петро збирається зараз робити такий собі курінь, щоби зберегти цю мить. Це бажання Петра пов’язано зі святом Суккот, свято кущів, коли ізраїльтяни будували собі такі курені і жили у них 7 днів, нагадуючи собі та всім іншим, що вони ходили по пустелі та Бог опікувався ними. Хіба це не добре бажання зробити курені?

 Отак люди собі накупають ікони, несуть святу воду, роблять все зовнішнє, щоб тільки якось доторкнутися до духовності. І наче як грім серед неба лунає ця фраза від Бога Отця з небес: «Як він ще говорив, ось хмара ясна заслонила їх, і ось голос із хмари почувсь, що казав: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав. Його слухайтеся!» (Матв.17:5). Якщо ви хочете пережити справжню мить радості та любові, мить захоплення Богом тоді треба слухати Христа. Як Христос переживаючи нелюдські страждання міг говорити учням про Свою досконалу радість? Та оце ж і була причина Його радості — спілкування з Отцем, перебування у волі Божій: «Це Я вам говорив, щоб радість Моя була в вас, і щоб повна була ваша радість!» (Iван.15:11).

ПИТАННЯ: 1) Чи є у Бога улюбленці і чому, якщо улюбленців немає, Христос узяв з собою лише трьох, а не скажімо 12? 2) Що символізує висока гора? Як образ гори пов’язаний з молитвою? Чому саме треба на гору підніматися Христу? 3) Яке відношення до нас може мати переображення Христа? 4) Прочитайте дві цитати яки говорять про наше переображення та поразмірковуйте групою, що ми можемо з них взяти для себе? 5) Про що говорить зявлення Мойсея Та Іллі? 6) Які головні висновки ви зробили з проповіді?

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *