ПІДИ І ЗАПРОСИ НА ВЕЧЕРЮ АБО БЛАГОВІСТЯ ДЛЯ КОЖНОГО

Поделитесь статьёй или подпишитесь на обновления:

«Він же промовив до нього: Один чоловік спорядив був велику вечерю, і запросив багатьох. І послав він свого раба часу вечері сказати запрошеним: Ідіть, бо вже все наготовано» (Лук.14:16,17).

МІЙ ПРИКЛАД: Сідаю в таксі, місто Рівне. За кермом здоровань, який розмовляє матюками. Я прошу його припинити розмовляти брудною лайкою. Починаємо розмовляти про християнство і ледь не плачучи, цей чолов’яга з зовнішністю, яка, ну точно не потребує віру в Бога, плачучи розповідає, як народився в християнській родині, як молодою людиною залишив протестантську церкву, як не склалося життя. А мама за нього молилися. Ось вам і велика істина, що про Бога треба говорити абсолютно всім, окрім тих, хто відверто просить не говорити на тему віри.

  1. ВЕЛИКА ВЕЧЕРЯ. Читаємо уривок про вечерю, яку влаштував один чоловік. Вечеря – означає разом їсти, а разом їсти на Близькому Сході, в свою чергу, означало мати добрі, доброзичливі та дружні стосунки з людиною. Це був акт поваги та любові. Давайте згадаємо, як Христос говорить, звертаючись до всіх: «Ось Я стою під дверима та стукаю: коли хто почує Мій голос і двері відчинить, Я до нього ввійду, і буду вечеряти з ним, а він зо Мною» (Об.3:20). Ми ж добре розуміємо, що Спаситель говорить не про їжу, а про щось інше? Він говорить за максимально дружні, близькі відношення, як між кращими друзями. То ж, коли один чоловік спорядив велику вечерю, він більше всього хотів виявити дружні стосунки, виявити повагу та любов і тому запросив своїх добрих знайомих, друзів, напевно, родичів. Родичі — це єдиний випадок, коли ми запрошуємо не від любові, а тому що треба)) Добре, залишимо жарти в стороні. Ця людина символізує Бога, який приготував вечерю. А що Бог приготував для нас? Найкраще, що тільки може дати: любов, спасіння, підтримку, захист, благословення, сенс нашого життя, надію, силу для життя та для перемоги над складними обставинами. До того ж, Бог нас очистив від гріхів, вибачив, виправдав, викупив, приготував нам вічність, а сам був розіп’ятий заради нас, взявши на себе наші провини та прогріхи. Оце все і є «вечеря».

Які асоціації виникають, коли вас запрошують на  бенкет, на зустріч друзів, на смачну вечерю, на добре спілкування, на свято? Переважно святкове, радісне. В цьому житті і так мало святкових моментів. Життя надто буденне і сіре. Ось чому люди так люблять те, що в народі називають гулянками. Настрій піднесений та радісний. Але Бог приготував для нас щось значно важливіше і радісніше. І ось небесний Батько запрошує на цю вечерю. А запрошення це і є проповідь Євангелія. То ж ми носії запрошення до Божого Царства, до найпрекраснішого життя з живим Богом, запрошення на бенкет. І нагадую, що Євангеліє, яке ми проповідуємо – це найбільша радість в цьому світі, радісна звістка.

  1. ІДИ ТА ЗАПРОСИ. «… Один чоловік спорядив був велику вечерю, і запросив багатьох. І послав він свого раба часу вечері сказати запрошеним: Ідіть, бо вже все наготовано» (Лук.14:16,17). Бог сам запрошує людей. Бог сам приготував прекрасну вечерю. А хто ж запросить на ту вечерю? Слуга того чоловіка. Чи не здається вам, що ми не тільки діти Бога, а ще і ті, хто виконує волю Божу, оті раби та слуги. Ми, як діти Божі маємо право, привілею, обов’язок запрошувати людей до Бога. Звернуть увагу, Бог міг би сам прокричати з неба, щоби всі покаялися. Він міг би якимись дивними чудами привернути увагу людей до Себе, але ж ні. Так просто та буденно написано, просто треба було іти і нагадати запрошеним, що Бог їх чекає, все готово. Доречи, що готово? Коли Христос висів на хресті, Він промовив – здійснилося! Все готово, твої гріхи Син Божий взяв на Себе. Тільки прийди до Нього, прийди на цю вечерю, на цей духовний бенкет.

МІЙ ПРИКЛАД: Таксист індуїст з Жулян. На передній панелі три іконки, тільки з індуїстськими символами. Починаємо розмовляти. В чистому вигляді цю людну, для розмови, дає Бог. Але ж я міг би промовчати. Ні, оскільки Бог мене покликав запрошувати на вечерю, я не можу мовчати. Він, як завжди: «Всі релігії ведуть до Бога» Я йому: «Але ж тільки Христос воскрес!». Бог дає людей, якім потрібно розповідати про Христа і які хочуть почути.

— Відношення до Євангелізму можна розділити на три категорії, на три рівня.

Скажу, якщо запитає – це зовсім примітивний рівень, бо більшість людей не хоче навіть питати. Запрошувати своїх знайомих це вже ближче, але вони скоро визначяться і, швидше за все, будуть постійно відмовлятися. А от третій рівень – це наша історія. Декілька важливих тонкощів цієї історії по темі Благовістя:

  • Раб знав, щоби запросити треба іти. Часто Бог закликає нас іти. Наприклад, велике доручення починається зі слова: «Йдіть, навчить всі народи» Іншими словами, ви самі йдіть, а не чекайте, що до вас прийде невіруюча людина і запитає, як потрапити до церкви і як правильно вірити. Скажіть, чи робив так Христос? Якщо би Христос займався тільки з тими, хто до Нього приходить, тоді ані апостолів, ані тисяч спасенних, віруючих, тоді би не існувало.

— Раб той не знав людей,  яких треба було запрошувати. А значить, це не були його знайомі та родичі.

— Раб той не думав про те, як його будуть сприймати родичі та знайомі. Він знав, що йому треба виконати волю Отця Небесного. Що цікаво? Бог від нас не просто чекає виконання Своєї волі, але ще і ревно, тобто з усім емоційним та волевим прагненням, всім своїм єством виконувати те, що хоче Бог. Не просто говорити людям про Бога, а робити це дуже ревно.

 

  1. КОГО ЗАПРОШУВАТИ? ДЕ БРАТИ ЛЮДЕЙ? Зазвичай, у нас, християн, все закінчується на знайомих. Дуже проста істина – всі люди потребують Бога. Невже ви думаєте, що якісь абсолютно унікальні. Просто нам хтось сказав про Христа.

Після того, як знайомі повідмовлялися, пан наказав іти і запрошувати всіх. Він не впадає у відчай, не припиняє пошук людей, якім треба проповідувати. Ні. Він буде продовжувати допоки не заповняться всі вільні місця на вечері. А вільні місця, це, власно, для всіх людей на світі. Всі почути повинні. І ми в тому задіяні, як християни.

Ми повинні шукати синів миру, як нас і навчає Христос: «Після того призначив Господь і інших Сімдесят, і послав їх по двох перед Себе до кожного міста та місця, куди Сам мав іти…» (Лук.10:1); «Як до дому ж якого ви ввійдете, то найперше кажіть: Мир дому цьому! І коли син миру там буде, то спочине на ньому ваш мир, коли ж ні до вас вернеться» (Лук.10:5,6). Де ж їх шукати?

— Сусіди.

— Родичі.

— Колеги по роботі.

— Разом навчалися.

— Стикаємося: Вчитель, наприклад. Я домовився з вчителем Богодара по сопілці і він обіцяв прийти на свято. Тепер нова вчителька по гітарі. Звісно ж, що я її буду запрошувати на свято. Вчителька в школі. Запрошу точно. І таких людей біля нас доволі багато.

— Лікарі. Скільки ж разів нам доводиться звертатися до лікарів. І це, кожного разу, нагода сказати про Христа.

Люди скрізь, люди, яким так потрібен Христос і якщо ви проаналізуєте, насправді, у вас  багато таких людей поруч, людей, з якими ви постійно стикаєтеся.

МІЙ ПРИКЛАД: Зайшов до магазину будівельного. Охорона і там стоїть флейтист. Не дивуйтесь, у музикантів навіть такий жарт є, — зустрілися тракторист з бульдозеристом і говорять один одному, — як же нам багато музичне училище дало. І я починаю розмовляти з колишнім флейтистом і приходимо до того, що я його буду запрошувати до церкви, бо він хоче почути про Бога.

МІЙ ПРИКЛАД: Прийшов до лікаря на діагностику. Весь час обстеження, я розповідав своє свідчення, в якому закладена Євангелія. Що Бог зробив для мене. Людина, яка слухає, проводить аналогію с собою. І мені лікар почала розповідати за свої проблеми. Вона плакала, коли говорила за свої страждання. Я слухав її та все думав: «Молода, ніби успішна, вродлива жінка, лікар. Ніколи би не подумав, що ця людина має такі величезні проблеми з сином, з чоловіком». Ця жіночка була в нашій церкві і я її знов буду запрошувати. Люди страждають без Христа, хоча зовні можуть посміхатися.

  • Люди є скрізь, ми постійно з ними стикаємося, було би бажання. А ще важливо, що такі зустрічі дає Бог. Ось ніколи не розумів людей, які говорять, мені Бог нікого не дає. Вибачте, але це, м’яко кажучи неправда! Якщо добре проаналізувати, щотижнево ми зустрічаємося з такими людьми.

МІЙ ПРИКЛАД: Здаю кров з вени. А мені іноді стає зле, коли я здаю сидячі. Я медичній сестрі і говорю, що можу тільки лежачі тоді немає проблем. Вона мені відповідає: «А це ж дуже правильно. Я нещодавно статтю читала, що коли людина лежачи здає, кров більш рівномірно розподіляється по тілу». А потім на хвилинку замислилася і вголос промовила: «А може це все повні дурниці». І знов звертаючись до мене: «Та ви не хвилюйтесь. Спокійно лягайте». І я розумію, що це момент, моя зіркова година))). «А чого ж мені хвилюватися?, відповідаю. Я віруюча людина, все в руках Божих». І тут вона ледь не прокричала мені: «Ой, поясніть, що це таке Трійця. Я тут все життя нічого не можу зрозуміти». І ви знаєте, це був перший випадок, коли я буде хотів, щоб з мене взяли яка можна більше крові. Щоби довше поспілкуватися. А вже після того, як кров була взята, вона ще довго зі мною розмовляла, попри те, що в кабінет якісь люди заходили, щось просили, вимагали. Їй було це важливо. Звісно ж, що на найближчу Євангелізацію я її спеціально піду до лікарні і запрошу.

Ось де беруться люди!

  1. НЕГАТИВНА РЕАКЦІЯ АБО ЛОВЦІ ЛЮДЕЙ. Запросив, отримав відмову. Ще раз запросив – ще раз відмову отримав. І віруюча людина впадає у відчай. Людина, яка приготувала вечерю у відчай не впадає. «І зараз усі почали відмовлятися. Перший сказав йому: Поле купив я, і маю потребу піти та оглянути його. Прошу тебе, вибач мені! А другий сказав: Я купив собі п’ять пар волів, і йду спробувати їх. Прошу тебе, вибач мені! І знов інший сказав: Одружився ось я, і через те я не можу прибути» (Лук.14:18-20). Християнин розповідає людям про Христа, як дихає. Це спосіб життя. Це те, що повинно у нас бути в духовному ДНК, в духовній крові.

МІЙ ПРИКЛАД. Негативна реакція буває різною. На початок наших молитв на майдані один націоналіст та язичник написав у Фейсбуці якісь неприємні слова з приводу нашої молитви. Я відповів. Розлючений, він написав так слова: «Ви ловці людей? Ну, ну». А я йому написав про Євангеліє та про любов Божу. Можна, виявляється, і так проповідувати. І все ж таки Христос хоче в нас бачити ловців людей.

«І Він каже до них: Ідіть за Мною, Я зроблю вас ловцями людей!» (Матв.4:19). Кокли комусь дуже не подобається, що ми, християни, покликані ловити людей, поясніть їм наступне. Всі люди ловці людей. Всі ловлять людей в свої погляди. Всі без винятку! Бабці біля будинку, філософи, намагаються переконливо давати свої теорії. Атеїсти сперечаються з віруючими і надзвичайно раді, коли їм вдається когось переконати, тобто спіймати. Фірми з продажу будь яких товарів і так до безкінечності. Покажіть мені людину, яка би не хотіла спіймати іншу людину, в свої погляди, в свій бізнес, як покупця? І знаєте в чому різниця між християнським ловцем людей та між невіруючими? Ті ловлять тільки для себе, для своєї вигоди та для своєї городині, мовляв, я цю людину переконав, мої аргументи сильніше. А християни ловлять задля Бога, задля істини, задля щастя та спасіння людського.

Я завжди виходжу з того, що люди самі не знають, яку радість їм дасть Христос. Вони чинять спротив тому, що їх може зробити щасливими, спасенними, що може дати радість та вічність. Вони чинять спротив Богові. А ми мислимо так, не хоче слухати Євангеліє, це його проблема! А можливо треба декілька разів сказати? Скільки разів Христос звертався до людей, причому тих самих. Він проповідував в одних містах, потім йшов в інші, а потім повертався. Наприклад, до Єрусалиму повертався тричі. І плакав, і Йому там біль завдавали, переслідували, а Він йшов, бо знав, немає для людського життя ніяких альтернатив, бо спасає від гріха, від панування диявола, від страждань – тільки Христос, тільки Євангелія. «Бо я не соромлюсь Євангелії, бож вона сила Божа на спасіння кожному, хто вірує, перше ж юдеєві, а потім гелленові. Правда бо Божа з’являється в ній з віри в віру, як написано: А праведний житиме вірою» (Рим.1:16,17).

Щоби знайти сина миру треба пройти скрізь 9 невіруючих, які вас і образити можуть.

МІЙ ПРИКЛАД: Коли я починав спілкуватися з чоловіком нашої колишньої адміністратором церкви через декілька зустрічей отримав відмову. Але ж не здавався і написав лист, в якому знов запрошував прийти на зустріч і поспілкуватися про Бога. І судячи по тому, що цей чоловік став дияконом церкви він таки повернувся до наших духовних спілкувань. Я не впадав у відчай.

  1. СКІЛЬКИ РАЗІВ ЗАПРОШУВАТИ? Пан, який приготував вечерю, звісно ж розлютився, (так описується реакція Бога на всіх відмовників), але ж у відчай не впадав і наказав знов іти запрошувати людей.

«І вернувся той раб і панові своєму про все розповів. Розгнівавсь господар тоді, та й сказав до свого раба: Піди швидко на вулиці та на завулки міські, і приведи сюди вбогих, і калік, і сліпих, і кривих. І згодом раб повідомив: Пане, сталося так, як звелів ти, та місця є ще. І сказав пан рабові: Піди на дороги й на загороди, та й силуй прийти, щоб наповнився дім мій» (Лук.14:21-23). В цій історії пан тричі намагається запросити до себе в гості. Перший раз знайомих, всі, ніби, як домовилися, відмовилися. Другий раз, частина відмовилася, частина прийшла. Але ще багато вільних місць. Тоді посилає третій раз. Три рази!

МІЙ ПРИКЛАД. Пам’ятаєте, я розповідав, як запрошував жіночку лікаря? Так ось я продовжую її запрошувати до церкви. Вона раз прийде, а чотири рази не прийде, але ж я продовжую і маю велику віру, що, врешті решт, ця жіночка прийде таки до Бога. Ми з дружиною неодмінно запросимо її до себе в гості, як тільки вона прийде на найближчу євангелізацію.

  1. ПРАЦЮЄМО НЕ ТІЛЬКИ МИ. Я часто себе ловлю на тому, що якщо людина мені відмовить, тоді це кінець. Але ж ми забуваємо, що працюємо не тільки ми.

— Над людиною працює Вся Трійця Свята, Бог.

— Дух Святий працює над сумлінням. Бо сказано, що Він буде викривати людей в гріху. І повірте, це відбувається.

— Христос працює, коли стукає в духовне серце кожної людини.

— Інші люди, які перед вами проповідували, також працювали.

МІЙ ПРИКЛАД. Буквально вчора одна знайома розповідає, що хоче якийсь одяг до церкви принести. Я міг би подякувати, сказати, — звертайтеся до адміністратора, але ж ні. З людьми треба спілкуватися. Я починаю розпитувати, як там ваш чоловік? І тут вона мені відповідає, а треба помітити, що їй постійно, під час нашої розмови, хтось дзвонить, якісь люди її беззупинно смикають, а вони від них, як від мух і говорить мені: «27 днів ми вели боротьбу за чоловіка. Він знаходився між життям та смертю. Відірвався тромб. І мій чоловік сказав: «Я не хочу туди, бо там темно і страшно. Він бачив темряву, чув якісь жахливі голоси і був страшенно наляканий». А знаєте, що я трохи говорив тому чоловікові про Бога, а він нас називав, коли дивився на вікна офісу, — хачики. Що там ті хачики співають?» А Бог робить свою справу задля спасіння душі. Тому, коли ви говорите людям про Бога, коли проповідуєте Євангелію, не забувайте, що працюєте не лише ви, але працює і Сам Бог.

«(Бог)… хоче, щоб усі люди спаслися, і прийшли до пізнання правди.

(1Тим.2:4).

Бог любов та добро. Бог запрошує нас на Свою прекрасну вечерю. Бог бажає, щоби ми його діти могли іншим розповідати найрадіснішу звістку на світі і самі були від того радісні. То ж, запрошуємо наших друзів, знайомих, родичів, колег і всіх інших, з ким стикаємося в житті.

ПИТАННЯ: 1) Що означає вечеря в притчі Христа? 2) Чи зміниться тепер відношення, після цієї притчі, до вашого благовістя настільки, щоби ви себе відчували тим слугою, який запрошує на вечерю свого пана? 3) Слуга повинен був іти, щоби запрошувати. Як ви розумієте іти, щоби запросити? Як це працює у вашому житті і що зміниться після проповіді? 4) Після того, як у нас закінчилися знайомі, яких ми запросили до церкві і отримали відмову, кого тепер ми можемо запросити і де брати людей? 5) Коли ви будете стикатися з відмовою прийняти Євангелію, які ваші будуть подальші дії? Чи будете впадати у відчай? Чи будете далі шукати людей? 6) чи згодні ви з тезою, що християнин це той, хто проповідує Євангелію, хто свідчить про Христа? 7) Що би ви хотіли поміняти в цьому аспекті вашого життя і як часто ви будете проповідувати Євангелію?

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *