ПОСЛАННЯ ЯКОВА. ЧАСТИНА 3. ЯК СЛУХАТИ СПІВБЕСІДНИКА ТА ВГЛЯДАТИСЯ В БІБЛІЮ. 1 розділ 19 – 25 вірші.

Поделитесь статьёй или подпишитесь на обновления:

Минулого разу ми говорили про радість в спокусах та про те, як перемагати ті спокуси. Яків пропонує нам розважити про головне правило спілкування – поспішати слухати і не поспішати, бути повільним на слова.

Я не раз перебивав людини, не дослухавши до кінця, робив скороспішні висновки, висловлював ці помилкові висновки і виглядав дуже нерозумно. Одного разу засудив людину, потім комусь про це сказав, а тій людині передали і почалося … Але ж Бог попереджає мене щоразу, коли я читаю в Біблії: «Навіть у думці своїй не злослов на царя, і в спальні своїй не кляни багача, небесний бо птах віднесе твою мову, а крилатий розкаже про слово твоє…» (Екл.10:20). Крім того, не раз я виносив вирок упереджено і, як результат, виявляв нелюбов. Усе. Сьогодні, разом з вами я хочу сказати, — Досить! Д-О-С-И-Т-Ь! Я більше не хочу грішити, не хочу робити не мудро. Не хочу завдавати болю Богу, собі і ближнім. Тому, ще раз, детально, уважно, глибоко буду вдаватися в Його науку святого життя і, Боже, дай мені сил, щоб всю цю науку застосовувати.
РОЗДІЛ 1. ЯК ПРАВИЛЬНО СПІЛКУВАТИСЯ. (1 розділ 19 — 21 вірші)
«Отож, мої брати любі, нехай буде кожна людина швидка послухати, забарна говорити, повільна на гнів» (Як.1:19). Давайте подивимося правді в очі. Як і переважна більшість з нас — ми робимо з точністю до навпаки. Ми швидкі на слова, швидкі на відповіді, швидкі на гнівні реакції, але ось чи знайдеться людина повільна на відповідь? Ні, я не кажу про флегмата, який завжди повільний, навіть, коли потрібно робити щось дуже швидко. Я говорю про усвідомлене, обдумування відповіді. Подивіться на телевізійні шоу. Там цінуються швидкі відповіді. Колись була дуже популярна програма з ведучою Тіною Канділакі «Найрозумніший» де діти, з неймовірною швидкістю відповідають на не менш швидко промовлені питання, показуючи свою ерудицію. А тепер уявіть програму, де ведучий повільно, щось запитує, а учасники, роздумують і повільно відповідають? Скільки набере вподобайок (руск. лайків) канал на ютубі, якщо автор каналу буде говорити повільно, без поспіху? Рейтинг такої програми впаде до найнижчої позначки. Чому ж так не люблять людей, повільно відповідають? Людей, які повільно відповідають, в народі називають: «гальмо». Уявіть машину, яка ледве повзе по трасі? Хто захоче їздити таким чином? Ми переважно прагнемо, щоб все відбувалося дуже швидко і живемо в час підвищених швидкостей. Треба швидко працювати, швидко відповідати, швидко реагувати. Нам не подобаються повільні, мляві люди, тому що потрібно чекати, потрібно втрачати свій час.
Але є речі, які обов’язково повинні відбуватися в нашому житті повільно, без поспіху, неквапно. Зупинимося на хвильку і подивимося Божими очима на те, як людина мусить реагувати на те, що чує: «Отож, мої брати любі, нехай буде кожна людина швидка послухати, забарна говорити, повільна на гнів» (Як.1:19). От скажіть, що важливіше швидкість чи мудрість? Хіба ми себе багаторазово не докоряли за те, що сказали щось, відповіли, відреагували не подумавши? Хіба не було помилок в тому, що ми поспішно давали відповіді та поради? Чи цікавить Бога швидкість відповіді? Ні. Чи цікавить Бога глибина, духовність відповіді? Так. Наприклад: «Хто відповідає на слово, ще поки почув, то глупота та сором йому!» (Пр.18:13). (Російська Біблія: «Кто дает ответ не выслушав, тот глуп, и стыд ему» (Прит.18:14)). Пам’ятаєте страждання головного героя книги «Йова»? Він отримав у своєму житті багато серйозних проблем і страждань. До нього прийшли його друзі і багато підтримував, свідчили проти і навіть викривали в гріхах. Вони намагалися зрозуміти, чому всі ці біди «звалилися» саме на Йова? З одного боку ці друзі молодці, тому що прийшли підтримати друга в біді. З іншого боку, вони говорив не обдумавши свої відповіді. Про них Йов так і сказав: «Як довго ви будете пастками класти слова? Розміркуйте, а потім собі поговоримо!» (Йов.18:2). І ось, як відреагував Бог на необдумані промови друзів? «І сталося по тому, як Господь промовив ці слова до Йова, сказав Господь теманянину Еліфазові: Запалився Мій гнів на тебе та на двох твоїх приятелів, бо ви не говорили слушного про Мене, як раб Мій Йов» (Йов.42:7).
Чому ж ми не схильні обдумувати свої відповіді і чому Бог хоче, щоб ми їх обмірковували?

 — Чому люди перебивають, чому не вислуховують?
1. У суспільстві не прийнято, щоб довго думати над відповіддю. Будеш нерозумно виглядати.
2. Не слухає співрозмовника. Спостерігаєш розмову з боку і бачиш, як людина абсолютно не слухаючи, думає тільки про своє.
3. Вважати, що мої думки зараз важливіше думок співрозмовника.
4. Невихованість, не шанобливе ставлення до ближнього.
5. Всезнайство.

  1. Позбавленість терпіння та стриманості. Не вміння володіти собою. Емоції заважають. Якщо, наприклад, ми слухаємо критику на свою адресу, швидше за все в нас піднімуться негативні емоції, і вони вже не дадуть розсудливо і спокійно зрозуміти, що від Бога, а що ні. Тому Бог через Якова попереджає: «Бо гнів людський не чинить правди Божої» (Як.1:20).
  2. Найважливіша проблема швидкої відповіді, тому що люди більше слухають, щоби щось сказати ніж вислухати.

— От скажіть, як би ви хотіли, щоби слухали вас? Щоби спробували заглибитися і зрозуміти, чи щоби поспішали відповісти?

Мене абсолютно вражає розмова Христа із Самарянкою. Як Спаситель уважно вислуховує? Як коректно ставить питання? Як підводить до того, що у неї гріхи з чоловіками і що їй треба прийняти Спасителя? Зразок діалогу де Той, хто знає, не перебиває.
— В чому проблема швидкої відповіді?
1) Поранити людину, яка говорить, як поранили Йова його ж друзі. А це вже не любов.
2) Є небезпека дати неправильну пораду, яка потім вплине на все життя людини негативно. І ви будить себе картати потім довго і болісно.
3) І головне, Бог хоче, щоб ми молилися перед тим, як давати відповідь. «Коли хто говорить, говори, як Божі слова. Коли хто служить, то служи, як від сили, яку дає Бог, щоб Бог прославлявся в усьому Ісусом Христом, що Йому слава та влада на віки вічні, амінь.

(1Петр.4:11). Давайте тепер уявімо картинку, як ми будемо реагувати на все, що чуємо особливо на негативні речі про інших людей. «Серце праведного розмірковує про відповідь, а уста безбожних вибризкують зло» (Пр.15:28). Будемо ж поспішати вислухати і не поспішати відповідати, бо поспішаючи з відповіддю можемо сильно нагрішити.
РОЗДІЛ 2. БОЖЕ ДЗЕРКАЛО ДЛЯ ЗМІН (1 гол. 21 — 27 ст.)
Навіщо ми читаємо Біблію? Людина дивна істота, яке весь час прагне «зісковзнути» з особистих відносин з Богом, до ритуалів і обрядів. Подібно до того, як дитина весь час хоче обійти послух батькам. Наша плоть весь час шукає де легше, а не де краще. Навіть читання Біблії стає для нас важливим настільки наскільки потрібно виконувати ранковий ритуал. Почитав, і начебто легше стало. Але ж, насправді, ми читаємо Біблії з однієї причини — щоб дізнаватися волю Божу і її виконувати.

  1. Відкинути. Цитата починається з заклику відкинути гріхи. «Тому то відкиньте всіляку нечисть та залишок злоби…» (Яків 1.21). Слово «відкинути» перекладається з грецької мови, як зняти та відкласти в бік. Автор послання так собі і уявляв людину, яка знімає брудний одяг, щоби зодягтися в чистий. А коли людина ходить в брудному одязі, можна сказати, що вона не охайна, що їй байдуже, що про неї подумають люди, що це певна не повага до себе. А як стосовно душі? Ми можемо ходити з брудом гріхів і нічого? Та Дух Святий робить все, щоби ми були чистими. То ж, треба відкласти. Зверніть увагу, що відкладання – це те, що повинна захотіти зробити людина. І коли людина не відкладає гріхи, тоді вони заважають прийняти Слово Боже.
  2. Як прийняти Слово Боже. Вчимося у жінок. Саме тому, читати і застосовувати Святе Письмо це дві великі різниці. Бог нас, в посланні Якова, попереджає і дає цікаву ілюстрацію з дзеркалом. «Тому то відкиньте всіляку нечисть та залишок злоби, і прийміть із лагідністю всіяне слово, що може спасти ваші душі. Будьте ж виконавцями слова, а не слухачами самими, що себе самих обманюють. Бо хто слухач слова, а не виконавець, той подібний людині, що риси обличчя свого розглядає у дзеркалі, бо розгляне себе та й відійде, і зараз забуде, яка вона є» (Як.1:21-24). Коли ми читаємо Біблію, нехай ніщо нам не заважає приймати Божі заповіді. А якщо і є якісь перешкоди, ці перешкоди, сумніви, приходять від гріха, що живе в нас. Це гріх слід відкласти, як відкласти все, що заважає прийняти слово Боже. Після того, як ви відклали всі, що заважає, починаєте приймати слово. Лагідність — це не опущене обличчя, це не погляд у підлогу. Іноді таке прояв-ня може бути лише боягузтвом або тихим впертістю. Справжня, непідробна християнська лагідність — це відкидання своєї волі, заради волі Божої.
    За простим словом «прийняти» стоїть дуже непростий процес. Більш глибоко подумаємо, що значить не приймати? Можна явно не приймати те, що каже Бог. Просто відверто не хотіти. А можна слухати і не робити, через погану пам’ять. Просто забули те, що читали. «Бо хто слухач слова, а не виконавець, той подібний людині, що риси обличчя свого розглядає у дзеркалі, бо розгляне себе та й відійде, і зараз забуде, яка вона є» (Як.1:23,24).
    Як приклад візьмемо дзеркало. У мене дзеркало завжди асоціюється з жіночою сумочкою, в якій обов’язково є місце люстерку. Порівняйте, як пам’ятають про свою зовнішність жінки і як чоловіки. Отже, ранок починається з того, що чоловіки і жінки умиваються. Чоловік подивився на себе, за 2 хвилини поголився, і за пів хвилини умився. У жінок все не так. Прекрасна частина людства буде повільно, вдивляючись в кожен міліметр свого обличчя, ретельно, не поспішаючи, вимиватися і ще багато різних процедур. Але найважливіше, що протягом дня жінка весь час пам’ятає про свою зовнішність. Вона розмовляє з подругою і дістає люстерко. Вона десь трошки розплакалася. Мене завжди дивувало, як жінка, яка плаче від того, що щось погане сталося, дістає люстерко і дивиться, як вона виглядає заплакана. І як вона в цілому виглядає заплаканою, яке враження складає. Таким чином, жінка, практично завжди думає про свою зовнішність. Ось чудовий приклад, як християнин повинен думати про Слово Боже. Плаче, і замість люстерка, дістає в своїй свідомості Біблію, з питання: «Чому я плачу? Якщо у мене радість, навіть у важкій ситуації? Чому це Бог допустив в моєму житті? Хтось накричав, ми дістаємо дзеркало Слова Божого. Чи повинен я кричати в помсту? Чи повинен погрожувати? Ось така людина ніколи не забуває про Слово Боже. Тільки про таку людину можна сказати ось так, — це віруючий, який приймає Слово Боже.
    Поки готував проповідь, прочитав в Старому Завіті, у пророка Єзекіїля місце, яке мене просто вразило точним описом того, що відбувається на Богослужінні протягом тисяч років: «А ти, сину людський, сини твого народу умовляються про тебе при стінах і в дверях домів, і говорять один з одним, кожен зо своїм братом, кажучи: Увійдіть та послухайте, що це за слово, що виходить від Господа? І прийдуть до тебе, як приходить народ, і сядуть перед тобою як Мій народ, і послухають твоїх слів, але їх не виконають, бо що приємне в устах їхніх, те вони зроблять, а серце їхнє ходить за захланністю їхньою. І ось ти для них, як пісня кохання, красноголосий і добрий грач, і вони слухають слова твої, але їх не виконують! А коли оце прийде, ось воно вже приходить! то пізнають вони, що серед них був пророк» (Єз.33:30-33). Сучасне християнство переплутало слухання і виконання. У мене є знайомі, які, тільки уявіть, настільки люблять і розуміють класичну музику, що їх цікавить вже не просто 9я симфонія Бетховена, а різниця виконання між Петербурзьким симфонічним оркестром і московським. Так і християни, вони готові слухати різноманітних, найкращих в світі, проповідників, порівнювати стилі та підходи, яскравість проповіді та глибину подачі матеріалу, шукаючи, хто з проповідників більше надихає. Питання в іншому. Скільки людей, які шукають святості, хочуть отримати вінець за ревне служіння, скільки присвячених и хто так ретельно виконує ті істини, які чують у тих талановитих проповідників?

РОЗДІЛ 3. ВГЛЯДАТИСЯ В БІБЛІЮ
В Псалмах є приклад як слід читати Писання: «і буду я думати про кожен Твій чин, і про вчинки Твої оповім!» (Пс.76:13). Про те ж говорить Йаків: «А хто заглядає в закон досконалий, закон волі, і в нім пробуває, той не буде забудько слухач, але виконавець діла, і він буде блаженний у діянні своїм!» (Як.1:25). Це ж слово «вглядайся» використовується, коли Петро перший раз почув про недільну Христа, він побіг до гробниці, щоб особисто переконатися в істинності цих слів: «Петро ж устав та до гробу побіг, і, нахилившися, бачить лежать самі тільки покривала… І вернувсь він до себе, і дивувався, що сталось…» (Лук.24:12). Слово «нахилившись» ми сприймаємо, як людину, як згинається. Я не знаю чому, але чомусь переклали саме так, тоді, коли в мові оригіналу ці слова перекладаються «зазирнути», «вглядатися». «Петро мав спрагу дізнатися про найважливішою істини на землі, — воскрес Христос, тому що ця істина повинна була змінити всю його життя! Якщо дійсно Христос воскрес, то Петро не міг уже залишатися тим, ким він був. Це означало, що Його Бог живий, щоб все життя Петра буде присвячена проповіді Христа. Хіба не те ж має відбуватися з нами? Якби ми вглядалися (руск. вникали), таким чином, як Петро заглядав в печеру, де був похований Христос, пам’ятаючи, що слово Боже повинне і на наше життя впливати таким же кардинальним чином. Отже, щоб чинити, жити по слову Божому, нам потрібно приймати це слово і ба більше, вглядатися в нього, застосовувати і тоді ми будемо, як вчить Бог через Якова: «А хто заглядає в закон досконалий, закон волі, і в нім пробуває, той не буде забудько слухач, але виконавець діла, і він буде блаженний у діянні своїм!» (Як.1:25).

Дві думки з цього приводу.

Як не забувати прочитане в Слові Божому?

1) Як покращити духовну пам’ять? Перша – я тільки і чую від людей старше ніж 30 років, що пам’ять починає потрошку погіршуватися, а від тих, кому за 50, що пам’ять дуже погана, а кому за 60, що її вже немає. І тут Біблія дає чудову пораду, як не забувати Слово Боже. Прочитали в ранці із Біблії і зробіть висновок, що я можу застосовувати із прочитаного протягом дня. І якщо ви почнете робити, запевняю вас, ви вже не забудете.

2) Роздумувати. Нещодавно прочитав, а потім почав думати про особисте застосування ось такого вірша. «і казали: Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, спаси Самого Себе! Коли Ти Божий Син, то зійди з хреста!» (Матв.27:40).  І зрозумів, що філософія «спаси себе» — не від Бога, тому що це повний егоїзм. Християнин спасається, коли служить іншим.

3) Як бути щасливим? Виконувати Слово Боже. Ви не будете вчиняти глупоту, яка ж проти вас обернеться. Наприклад: «Хто відповідає на слово, ще поки почув, то глупота та сором йому!» (Пр.18:13). Як часто в фільмах ми бачимо такий життевий сюжет. Чоловік та жінка кохають один одного. Потім хтось їй говорить, що бачив чоловіка з іншою. Вона пише записку, в якій одне слово «прощавай» і все. Але ж це повна дурість. А в житті, як часто послухавши одну людину і не послухавши іншу, ми поспішаємо зробити висновки, навіть, не вислухавши другої сторони. І, як наслідок, вчиняємо великі помилки.

Коли ми предстанемо перед Богом буде лунати лише одне питання, — наскільки ми виконували Слово Боже. Цікаво, що ніхто у нас не запитає, що ми слухали, як ми насолоджувалися проповідниками, скільки ми їх переслухали. Ні. Тільки одне, як ти виконував. Пам’ятаєте, — я був хворий, а ви мене не відвідали. Як ви не зробили одному з то ви не зробили Мені, — говорить Христос.

ПИТАННЯ: 1) Чому ми поспішаємо з відповідями і зволікаємо зі слуханням? 2) Чому в суспільстві не прийнято обмірковувати відповідь? 3) Чому воля Божа в тому, щоб ми не поспішали відповідати, а поспішали слухати? 4) Як би ви охарактеризували манеру спілкуватися Христа? Чи він перебивав, чи вислуховував до кінця? Що ви практично збираєтеся робити, щоб боротися з такою проблемою в своєму житті? 5) Що значить приймати слово Боже? Як зрозуміти, коли людина приймає Біблію, а коли ні? 6) Що треба робити, щоби пам’ятати прочитане в Біблії? 7) Як Біблію сприймати, як дзеркало духовне? 8) Як позбавитися від читання Біблії, як від порожнього релігійного ритуалу? 9) Як читати Біблію, щоб вглядатися (руск. вникать)?

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *