ПОСЛАННЯ ЯКОВА. ЧАСТИНА 6. ВІРА МЕРТВА, ДЕМОНСЬКА ТА ЖИВА. 2 розділ 14 — 26 вірші

Поделитесь статьёй или подпишитесь на обновления:

РОЗДІЛ 1. «ЯКА КОРИСТЬ?»
«Яка користь, брати мої, коли хто говорить, що має віру, але діл не має? Чи може спасти його віра?» (Як.2:14). Перше питання, з яким ми стикаємося в посланні: «Яка користь?» Виявляється, Бог не просто задовольняється нашою вірою, але шукає з неї користь, і ще один переклад «вигода». Сам Бог перед нами ставить питання, — який толк у вашій вірі? Цікаво розібратися, а яка корить повинна бути з віри? Для чого віра така і користь. Велосипед винятково для того, щоби на ньому їздити. Пилосос, щоби їм пилососити. Одяг, щоби його носити, а не просто, щоби в шафі лежав. Людина, щоби вірити. А віра для чого? Щоби спасати людину. Людина рятується вірою. Але Яків доносить нам, що є три різновиди віри і серед них є два різновиди, які не по призначенню, не допомагають нам ніяк досягти мети, віра, яка не спасає.

Нагадаю, що слово «віра» перекладається з мови оригіналу не лише, як віра, але і як довіра.

З віри повинна бути подвійна користь, виходячи з послання Якова:
1. ПЕРША КОРИСТЬ — ДЛЯ ПОРЯТУНКУ. «…чи може спасти його віра?» (Як.2:14) Виявляється, віра потрібна не сама по собі, а потрібна, як засіб для порятунку, для вічного спасіння. Що толку, якщо злочинець знає кримінальний кодекс, краще будь-якого юриста, а все одно його порушує? Кожного разу, коли мене лаяли батьки, що я так погано здав іспити, доводилося виправдовуватися однією фразою: «Я вчив». Батьки завжди обурено заперечували: «Толку від того, що ти вчив?». Ви купили новеньку машину або комп’ютер, а всередині начинки немає. Ви, виявляється, купили тільки корпус або кузов. Що з того? Що толку від цієї речі? А що толку від віри? Отже, перший толк, для нас же самих. Віра повинна носити характер спасіння, тобто приводити до мети, до порятунку. А в самій по собі вірі, вірі, так би мовити, порожній толку немає. Віра, яка не може порятувати не має ніякого толку, ніякої користі.
2. ДРУГА КОРИСТЬ — ДЛЯ БЛИЖНЬОГО. Ви валяєтеся побитим на дорозі. Повз вас проходить священник і ніякої допомоги, тому що він поспішає на богослужіння. Далі повз вас проходить Левит (помічник священника). Він підійшов ближче подивився на вас, але торкатися не хочеться, можна забруднитися, погано пахне, та й не зрозуміло, може це пастка. Потім до вас підходить самарянин, якого ви завжди зневажали, і навіть гребували до нього доторкнутися, але саме він надає вам допомогу, і довозить до самого готелю, та ще й платить за вас. Ви, звичайно, дізналися історію про милосердного самарянина, яку розказав Христос і записана ця історія в Євангелії від Луки 10 гл. 30 — 37. А тепер дайте відповідь на питання, яка користь для вас особисто від священика, який має сильну віру і все життя служить Богу ритуалами? Яка користь летіти на літаку, у якого відмовив двигун? Яка користь сідати в машину, якщо у машини немає двигуна? Саме про таку непотрібну віру попереджав своїх учнів Христос: «Ви сіль землі. Коли сіль ізвітріє, то чим насолити її? Не придасться вона вже нінащо, хіба щоб надвір була висипана та потоптана людьми» (Матв.5:13). Так Яків завершує цей розділ: «Так само й віра, коли діл не має, мертва в собі!» (Як.2:17).

СПАСАЄМОСЯ ВІРОЮ ЧИ СПРАВАМИ?

В посланні до Ефесян говориться, що справи ніякої ролі не грають: «Бо спасені ви благодаттю через віру, а це не від вас, то дар Божий, не від діл, щоб ніхто не хвалився»

(Еф.2:8,9). А Яків говорить, що віра без діл мертва? Ми же знаємо, що в Біблії немає протиріч. Це Божа книга, яка відрізняється вражаючою єдністю. Так вірою чи справами? Послання Ефесянам говорить про момент коли людина приходить до віри. Там ваші справи не грають ніякої ролі. Уявляєте, якщо би спасіння залежало від справ, скільки би гордості було? Ми прийшли до Бога, тому що у нас були добрі справи. Ні, тому що ми всі грішники і всі потребуємо каяття. Ми спасаємося не по ділах наших. Але коли людина вже прийшла до Христа, покаялася і стала по справжньому вірити, тоді віра має діла, справи. І без цих справ віра мертва. А християни чомусь все переплутали і вважають, що проста наявність віри їх може спасти. На доказ істинності цих думок, прочитаємо, що далі написано в посланні до Ефесян, буквально наступний вірш: «Бо ми Його твориво, створені в Христі Ісусі на добрі діла, які Бог наперед приготував, щоб ми в них перебували» (Еф.2:10). До увірування без діл, після увірування діла з віри.

Висновки. 1) Справжня християнська віра має мету – спасіння. Може бути віра, яка не спасає. 2) Віра, яка спасає – це віра дієва, віра через вчинки. Відсутність вчинків робить віру мертвою. 3) Коли людина кається справи ніякої ролі не грають. Але після каяття Бог дивиться на наші справи від віри.

ГЛАВА 2. ПОКАЖИ СВОЮ ВІРУ, АБО ПРО МЕРТВУ ВІРУ
«Але скаже хто небудь: Маєш ти віру, а я маю діла; покажи мені віру свою без діл твоїх, а я покажу тобі віру свою від діл моїх» (Як.2:18). Дивне питання, чи можна показати віру? Взагалі все можна показати. Я би сказав так, не все можна купити, але все можна показати. Можна показати знання гітари — красива гра, виховання дітей — виховані діти, кулінарія — вміння смачно готувати. Любов в сім’ї також завжди показується. Любов виявляється. Як можна було побачити апостольство Павла, його віру? «Бо хто нам надія, чи радість, чи вінок похвали? Хіба ж то й не ви перед Господом нашим Ісусом в Його приході?» (1Сол.2:19). Так точно можна і потрібно показувати віру. Згадаймо слова Христа: «Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі» (Матв.5:16). Віра, виявляється, цілком видима річ. У віри має бути дві сторони, — невидима, це наші внутрішнє переконання, це наші погляди, доктрини. І видима сторона — це вчинки, які виходять із віри. Виходить що, плід християнського життя — це видима сторона віри. Сусідка недавно скаржилася, що зараз дуже важко купити хороший будинок. Ставлять стіни з гіпсокартону, а всередині розвалюха, хоча зовні будинок виглядає, як новенький. Так і з вірою. Віра, що має гарний фасад, як у фарисеїв, а всередині мертва не допомагає спастися і більше схожа на фарисейську віру. Саме про таку віру говорив Христос звертаючись до лицемірів від релігії: «Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що подібні до гробів побілених, які гарними зверху здаються, а всередині повні трупних кісток та всякої нечистости!» (Матв.23:27).
ЩО САМЕ ВИ МОЖЕТЕ ПОКАЗАТИ В ВАШІЙ ВІРІ? Що б ви показали сьогодні Богу, якби ви перед ним постали? А як було визначити віру самого Христа? І це можна було побачити, про що Христос прямо говорив учням Іоанна: «Прочувши ж Іван у в’язниці про дії Христові, послав через учнів своїх, щоб Його запитати: Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого? Ісус же промовив у відповідь їм: Ідіть, і перекажіть Іванові, що ви чуєте й бачите: Сліпі прозрівають, і криві ходять, стають чистими прокажені, і чують глухі, і померлі встають, а вбогим звіщається Добра Новина…» (Матв.11:2-5).

— Що ви покажете в вашій сім’ї, які вчинки віри? Як виявляється ваша любов до дружини і до дитини у вчинках?

— Яку віру ви покажете на роботі? Чи можуть про вас сказати ваші колеги по роботі, або по навчанню, що ви віруюча людина?

— Які вчинки ви можете показати в церкві? Що ви робите в контексті церкви для Бога?

— В своєму повсякденному житті? Які вчинки свідчать, що ви християнин?

ПЕРШИЙ РІЗНОВИД ВІРИ — ВІРА МЕРТВА. Шість ознак мертвої віри.

Давайте спробуємо окреслити, як виглядає мертва віра? «Так само й віра, коли діл не має, мертва в собі!» (Як.2:17).

  1. Віру мертву не видно. Мертву віру неможливо показати, бо показувати нічого. Люди переважно говорять, що віра це справа тонка, Бог знає, не судіть. Але ж, живу віру видно, мертву не видно.
  2. Віра мертва – це віра знання. Людина читає щоденно Біблію, але якщо запитати, що ж людина робить в церкві, а нічого. Знання ніяким чином не допомагають. Якщо ви перечитаєте десять кращих книг по вихованню дітей, але не будете приділяти часу своїй дитині, не будете з нею гратися, спілкуватися, допомагати, то скажіть, для чого вам книга по вихованню дітей? Для чого читати Біблію, якщо нічого для Бога не робити?
  3. Віра мертва виправдовує себе тим, що я нічого поганого не роблю. Я ж не матюкаюся, не вживаю алкоголю. Відсутність шкідливих звичок, в наш час, коли дуже модний здоровий спосіб життя, не робить нас християнами. Уявіть собі наркомана, який позбавився від наркотиків. Ура! Слава Богу! Пройшло десять років. І що ж робив цей звільнений від наркотиків? Та нічого. Він десять років лише розповідає, як Бог його звільнив і все. Чи така віра спасає? А де э духовне зростання?
  4. Віра мертва заміняє вчинки словами. «Коли ж брат чи сестра будуть нагі, і позбавлені денного покорму, а хтонебудь із вас до них скаже: Ідіть з миром, грійтесь та їжте, та не дасть їм потрібного тілу, що ж то поможе?» (Як.2:15,16). Які добрі слова: «Іди з миром…», але за цими словами стоїть лише егоїзм.
  5. Віра мертва тільки молиться, але нічого не робить. Цікаво, що Яків не говорить про необхідність молитви лише. Так, молитися надзвичайно важливо, але якщо лише молишся і нічого не робиш, тоді це порожня віра. Колись Бог звернувся до Мойсея і сказав, щоби він припинив гукати Творця, а пішов би і виконував завдання: «І промовив Господь до Мойсея: Що ти до Мене кличеш? Говори до синів Ізраїлевих, нехай рушають!» (Вих.14:15).
  6. Віра мертва має найбільшу проблему – така віра не кориться Богові повністю. Де що ми виконуємо, де що не виконуємо. Але така віра не спасає. Декілька років тому я спілкувався з одним інтелектуалом. Він великий поціновувач джазу, арт хаусного кіно, літератури. На мої питання давав легко всі вірні відповіді. Але є одне але. Він спився, загубив свою сім’ю і я навіть не знаю його подальшої долі. Останній раз коли ми зустрілися, я запитав його прямо, — що йому заважає прийти до Бога, якщо він ледь не всі відповіді знає християнські? Відповідь була дуже проста, — я травку палю і мені це дуже подобається.

— Якщо людина залишилась без змін вона не підключена до Христа, вона не зустрілася з Христом, або зустрілася, але загубила живу, справжню віру. А знаєте чому справжня віра повинна мати справи? Тому що, коли Дух Святий в нас, ми будемо діяти, ми будемо говорити, ми не можемо мовчати і нічого не робити.

Хтось послухає проповідь і одразу подумає: «О, тепер я буду у всіх просити допомоги. Ось і подивимося на ваше християнство». Ні, невірний висновок. Навіть, якщо ви дуже бідна людина, все одно скажіть собі, — чим я можу поділитися, послужити, що зробити для слави Божої, щоби моя віра не була мертвою?

ГЛАВА 3. ВІРА ДЕМОНСЬКА ТА ВІРА ХРИСТИЯНСЬКА
«Чи віруєш ти, що Бог один? Добре робиш! Та й демони вірують, і тремтять»

(Як.2:19). Один проповідник говорив, що, на жаль, іноді віра бісів більш високого рівня, ніж віра окремих християн. Біси хоча б тремтять, а християни і того не мають.
ДРУГИЙ РІЗНОВИД ВІРИ – ВІРА ДЕМОНСЬКА.

  1. Віра знань + віра емоцій. Про це ми вже багато говорили. Скажімо тільки, що демони мають більш чіткі знання, бо вони знають про духовний світ значно більше.

— Демони знають, що Христос Бог.

— Демони знають, що їм не можна в безодню.

— Демони знають все про духовний світ.

— Демони переживають віру емоційно. Як сказав один брат, серед демонів немає атеїстів і комуністів. «Чи віруєш ти, що Бог один? Добре робиш! Та й демони вірують, і тремтять» (Як.2:19). Сьогоднішнє християнство більше схильне до емоцій. Вечора хвали та поклоніння, емоції в молитві.

— Демони тремтять тому що вони знають, яке їх покарання чекає, а не каються.

ГЛАВА 4. ВИПРАВДАННЯ ВІРОЮ
Через всю Біблію червоною ниткою проходить духовно — юридичний аспект відносин з Богом. Самі посудіть, такі поняття як заповіт (договір), закон, порушення закону, покарання, прощення, і нарешті, поняття, про яке зараз ми будемо говорити — «виправдання». З одного боку, ми вже виправдані і так вчить нас Біблія: «Тож тим більше спасемося Ним від гніву тепер, коли кров’ю Його ми виправдані» (Рим.5:9). Таке виправдання ми отримуємо даром: «але дарма виправдуються Його благодаттю, через відкуплення, що в Ісусі Христі» (Рим.3:24). Як бачите, мова йде про вже доконаний факт — ми дійсно отримали виправдання. Виправдання — зняття провини за порушення закону, в даному випадку, Божого закону. Так відбувається, тому що Христос взяв на себе провину і покарання за гріх. Але це ще не все. Уявіть собі злочинця, який зараз був виправданий на суді. Суддя голосно і урочисто вимовив: «Ця людина виправдана!» Загальне тріумфування (руск.ликование), всі родичі обіймають підсудного. А що далі? А далі підсудний вільний. Але Біблія попереджає і про процес виправдання, який потрібно довести до кінця: «Бо не слухачі Закону справедливі перед Богом, але виконавці Закону виправдані будуть» (Рим.2:13). А якщо злочинець, після виправдання знову пішов дорогою протизаконних дій, що з ним буде? Хіба виправдання з нього не знімається? Вдумайтеся, повторно до в’язниці потрапляє або точніше повертається 77% колишніх засуджених. Біблія ясно попереджає про те, що виправдання можна по-втрачати: «Бо як ми грішимо самовільно, одержавши пізнання правди, то вже за гріхи не знаходиться жертви, а страшливе якесь сподівання суду та гнів палючий, що має пожерти противників» (Євр.10:26,27).
Звичайно, є різниця між Божим правосуддям і державним. Бог прощає за щире покаяння, а держава все одно змусить нести покарання. А тепер ми приходимо до висновку, що далі виправдання вже відбувається не просто так, а совмест-но з Богом. Переходимо до історії про Авраама. Він, як ми пам’ятаємо спочатку, отримав від Бога повеління, залишити всіх своїх родичів і йти в землю, яку скаже Бог. Авраам послухав і що ж? Звичайно ж, будь-який акт послуху — є виправдання. Будь-яке послух закону нас виправдовує. Але ж це ще не все. Аврааму знадобилося ще раз почути від Бога повеління принести сина в жертву. Знову Авраам послухав і що говорить про це Бог, що повторює Яків? «Авраам, отець наш, чи він не з діл виправданий був, як поклав був на жертівника свого сина Ісака?» (Як.2:21). Те ж і з Рахав блудницею: «Чи так само і блудниця Рахав не з діл виправдалась, коли прийняла посланців, і дорогою іншою випустила?» (Як.2:25). Ця жінка легкої поведінки мужньо приховала єврейських розвідників, ризикуючи своїм життям, і все тому, що вона вірила в Бога цього самого єврейського народу.
ГЛАВА 5. ЯК РОЗВИВАЄТЬСЯ ВІРА вірші 22 та 26
Норма для християнина це зростаюча віра, про це говорить і ап. Павло: «Ми завжди повинні подяку складати за вас Богові, браття, як і годиться, бо сильно росте віра ваша, і примножується любов кожного з усіх вас один до одного» (2Сол.1:3).
1) «Віра сприяла справам». Що значить, зростання віри і як це відбувається, про це нам і каже Яків: «Авраам, отець наш, чи він не з діл виправданий був, як поклав був на жертівника свого сина Ісака? Чи ти бачиш, що віра допомогла його ділам, і вдосконалилась віра із діл?» (Як.2:21,22). Як каже пастор Рік Уоррен: «Людина вірить тільки в те, що виконує».

2) «Справами віра іде до досконалості». Хтось почав з того, що молився 5 хвилин, потім 10 або 15, відчувши радість молитви і побачивши, що це велика сила, вже безстрашно вирушив в «молитовний заплив» на 45 хвилин, приєднався до молитовного служіння. Так зростає віра, так зростає довіра Богу. Можна сказати, що шкала, що показує ступінь і силу нашої віри — це вчинки з волі Божої. Виходить, що віра спонукає робити справу віри, а справа зміцнює і розвиває віру доводячи нас до досконалості.
Жив один чоловік, і жив він не дуже добре. Вирішив взятися за розум, робити добрі справи, рятувати душу. Робив їх, робив, а зміни в собі на краще не помічав. Якось він йшов по вулиці, бачить — у однієї бабусі гудзик з пальто обірвалася і впав на землю. Побачив, і думає: «Та чого там! Гудзиків у неї ще вистачить. Чи не піднімати ж! Нісенітниця якась! »Але все-таки, крекчачи, підняв ґудзик наздогнав стареньку, віддав і забув про це. Потім він помер, і бачить терези (руск.весы). Ліворуч його зло лежить, тягне вниз, а праворуч — нічого немає, порожньо! І зло перетягує. «Ех, — каже собі людина, — і тут не пощастило!» Дивиться, Ангели ґудзик кладуть … І чаша з добрими справами переважила. «Невже один цей ґудзик всі мої злі справи перетягнув? — здивувався чоловік. — Скільки добрих справ я зробив, а їх і не видно!» І почув, як Ангел говорить йому: «Через те, що ти пишався своїми добрими справами, вони і пропали! А ось саме через цей ґудзик, про який ти забув, вистачило, щоб ти від загибелі врятувався!»
ПИТАННЯ: 1) Назвіть три різновиди віри? 2) Яка користь віри? 3) Які ознаки мертвої віри? 4) Які ознаки віри демонської? 5) А чому демони тремтять? 6) Яким чином ви могли би показати власну віру в сім’ї, на роботі, серед сусідів, друзів? 7) Які ознаки справжньої віри? 8) Як ви розумієте, що віра дає поштовх для справ, а справами віра зростає? 9) Чи є у вас прояви демонської та мертвої віри? 10) Які моменти в проповіді вам сподобалися і спонукали працювати над власною вірою та духовністю?

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *