ПОСЛАННЯ ЯКОВА. ЧАСТИНА 9. ПЕРЕМОГА НАД ВНУТРІШНІМИ ВІЙНАМИ. 4й розділ 1 — 3 вірші.

Поделитесь статьёй или подпишитесь на обновления:

ГЛАВА 4. СТ. 1 — 3. ВІЙНА ВСЕРЕДИНІ МЕНЕ
«Звідки війни та свари між вами? Чи не звідси, від ваших пожадливостей, які в ваших членах воюють? Бажаєте ви та й не маєте, убиваєте й заздрите та досягнути не можете, сваритеся та воюєте та не маєте, бо не прохаєте, прохаєте та не одержуєте, бо прохаєте на зле, щоб ужити на розкоші свої» (Як.4:1-3).

Давайте тихенько підслухаємо молитву розмову одного віруючого зі своїм Творцем: «Батько небесний, Ти ж обіцяв, Ти зобов’язаний мені дати. Я повинен взяти вірою. Я стою на твоїх обіцянках! Чому ж я не отримую?» Нашому віруючому згадалася молитва Асафа: «чи не даремно я очищав серце моє і в невинності вимив руки мої» (Пс.72: 13). І Бог, з властивим Йому вселенським спокоєм, відповідав: «Ти не дочитуєш мої обітниці. Люди часто не отримують того що просять. Раджу перечитати тобі, дитино, послання Якова 4й розділ 3й вірш». Наш віруючий вражений безпосереднім зверненням Бога до нього, швидко, звичним рухом, відкрив Біблію і почав жадібно читати: «прохаєте та не одержуєте, бо прохаєте на зле, щоб ужити на розкоші свої» (Як.4:3). А Бог говорив далі: «Над усе, що лише стережеться, серце своє стережи, бо з нього походить життя (Пр.4:23). До чого тут серце, Господь? — дивувався той, хто звертався до Бога.

1) Перше питання, яке ставить Яків перед нами – звідки? ««Звідки війни…». Сам Бог закликає нас шукати відповідь на питання, звідки? Звідки це джерело, походження того, що ми знаходимо в собі? Частенько Біблія закликає нас роздумувати 1 Тим.4.16 «Уважай на самого себе» (російською – «вникай»). Нам треба дивитися в своє серце з питанням, — звідки у мене це проблеми, яке їх походження?

1) Війни та свари. Ці слова, з мови оригіналу, перекладаються, як «війни» — довгий військовий конфлікт. Наприклад, Ізраїльсько-палестинський конфлікт. Триває фактично з утворення держави Ізраїль рішенням ООН в 1947 році. Фактично він є частиною більш загального арабо-ізраїльського конфлікту. Араби, які проживають в Секторі Газа і на Західному березі річки Йордан домагаються створення власної незалежної держави, Ізраїль виступає проти цього. Свари (російською – распри) це короткі війни, військові дії. Війна пов’язана з образами, владою, відстоюванням своїх інтересів. Війна пов’язана з гнівом, роздратуванням, неприйняттям людини.

2) Навіть в церкві. На превеликий жаль, такі конфлікти навіть відбуваються серед віруючих людей. Зверніть увагу, що Яків пише своє послання до християн. Він говорить «Війни та свари між вами…». Скажіть будь ласка, яке відношення війни та свари мають до християнства? А можливо це нормально, мати війну з людьми? А скільки таких війн в сім’ях, поміж сусідами, між людьми, так, навіть в церкві? Війна – це є ескалація ненависті, агресії. Війна це ворог миру.

3) Війни це не є нормальний стан.

— Хіба ми не знаємо, що Бог є Богом миру? «бо Бог не є Богом безладу, але миру…» (1Кор.14:33).

— Хіба ми забули, коли Дух Святий входить в людину, в мить каяття, Він Бог Дух Святий привносить мир? «А плід духа: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра» (Гал.5:22). Підкреслимо слово «мир».

— Хіба ми пропустили цю істину, що на хресті Син Божий замирив людей?

Точно, війни між людьми показують велику проблему з Богом. Там де Бог там мир, принаймні, спроба, з усіх сил шукати миру. «А накінець, браття, радійте, удосконалюйтесь, тіштеся, будьте однодумні, майте мир, і Бог любови та миру буде з вами!» (2Кор.13:11). Ми були ворогами Бога, а Христос замирив нас з Богом. Ми маємо мир з Богом, а це значить, що будемо мати і мир з ближнім. Звідси такий неприємний можливо висновок, — той хто має мир з Богом, той має і мир з ближнім. І навпаки.

4) Як зрозуміти, що у мене немає миру з ближнім? Прийняти чи не прийняти? – ось у чому питання.

Зрозуміти, чи є у мене мир з ближнім, насправді, дуже не складно. Треба собі відповісти на сім питань:

1) Чи я доброзичливий до людини, недоліки якої я знаю?

2) Чи буду я співпрацювати з такою людиною?

3) Чи здібний я вислухати аргументи від цієї людини, до якої у мене претензії і їх прийняти. Біблія нам говорить, що любов всьому вірить. Це саме про те, про що ми говоримо.

4) Чи буду я і далі ображатися на ту людину, яка пояснила мені, чому так вчинила?

5) Якщо я людині говорю про її недоліки (ми не говоримо за грубі гріхи, як то відпадіння від Бога, алкоголь, образа без прощення та інше), а людина їх не баче, не чує, чи готовий я спілкуватися з тієї людиною? Як пастор, я пережив конфліктні ситуації ледве не з усіма серйозними служителями церкви. Але, ми долали ті конфлікти, з’ясовували і йшли далі разом служачи Богові. Чи я, після вирішення конфліктів, вважав, що ті служителя церкви стали святими? Ні. Але ж, я їх приймаю і співпрацюю і більш того, я радий, що співпрацюю з ними, бо цих людей мені дав Бог. Тепер, стосовно моєї дружини. Я знаю її недоліки, як ніхто інший, але, я її не просто приймаю, я її дуже люблю з її недоліками, про які, я доречи їй прямо говорю. Так само, як і вона мене любить і говорить мені над чим треба працювати.

6) Чи бачу я, що доброго в тій людині більше ніж злого?

7) Взагалі, я продовжую любити ту людину християнською любов’ю? Я приймаю таку людину?

Що таке приймати? Ап. Павло пише за раба Онісіма, який збіг від господаря на ім’я Філімон, а потім став християнином. Ось Апостол і пише йому листа з проханням, — прийми його: «Отож, коли маєш за друга мене, то прийми його, як мене» (Флм.1:17). Ми всі чекаємо, що Христос нас не просто колись прийняв, а продовжує приймати. Так і ми повинні приймати інших людей. А як це робити, ми трохи пізніше скажемо.

5) Яка причина війн та конфліктів? «Звідки війни та свари між вами? Чи не звідси, від ваших пожадливостей, які в ваших членах воюють?» (Як.4:1). Біблія дає нам в поясненні одне слово – пожадливість. Я передивився інші українські переклади, всі використовують слово «пристрасті» (російське «страсти»). Це слово, з мови оригіналу, перекладається, як пошук насолоди, задоволення.

Всі війни та конфлікти від міждержавних до внутрішніх особистісних, сімейних, коли люди зляться, дратуються один на одного, всі такі конфлікти відбуваються з однієї причини, — всередині людини йде війна прагнень. «Звідки війни та свари між вами? Чи не звідси, від ваших пожадливостей, які в ваших членах воюють?» (Як.4:1). Отже, прагнення, пристрасть — це сильне гріховне бажання. Пожадливості, пристрасті — це сильні бажання, які керують людиною. І що важливо, що ті бажання не завжди є гріховними, а гріховність у тому, як саме людина цього бажання хоче досягти, яким чином. Вона ладна всі гроші витратити, весь час витратити, ображати та обурюватися на всіх, хто заважає досягти того, що я так хочу. Наприклад, людина хоче додому рибки наловити. Чудово! Вона буде купувати дорогі снасті так, що діти залишаться голодними. Вона буде сидіти на рибалці так, що в дома нічого не робиться, а дружина сидить сама. Вона буде скандалити з дружиною, яка буде просити не так часто ходити на рибалку. А чому людина так прагне? Тому що цей чоловік раз спробував і отримав задоволення. Тепер, за будь яку ціну, він хоче це задоволення повторювати. Я бачу, як ці пристрасті та пожадливості працюють на прикладі мого молодшого сина. Він просить якусь іграшку. І просить, як свердло. Ходить, все повторює і повторює. А коли я йому нещодавно рішуче відмовив, він почав плакати та мені прямо крикнув: «Ти мене не любиш!» Нащо я йому відповів, що маніпулювати собою не дозволю.

Давньогрецький сатирик Лукіан писав: «Все зло, що відбувається від людини — заколоти і війни, військові хитрощі і масові кровопролиття — походить від жадання. Першоджерелом всіх цих справ є бажання мати більше». Про те ж давньо-грецький філософ Платон: «Єдиною причиною воєн і переворотів є тіло і його бажання». Класичний приклад людини рухомого прагненнями — алкоголік. Я бачив, як, майже щоранку, високий статний чоловік, що живе з нами по сусідству, нишпорить у пошуках допінгу, щоб задовольнити свої бажання, щоб ввечері того ж дня десь валяється. Біда в тому, що більшість пристойних людей, які не валяють п’яними на вулицях, вражені тим самим гріхом —  пошук насолоди.

ЧОМУ МИ НЕ ОТРИМУЄМО ВІДПОВІДІ НА МОЛИТВИ?

В деяких протестантських церквах прямо навчають, що ви отримуєте все, що не забажаєте, тому що так навчає Біблія. Ось наприклад: «І коли що просити ви будете в Імення Моє, те вчиню, щоб у Сині прославивсь Отець» (Iван.14:13). Здається 100% гарантія, що ми отримаємо все, що просимо у Бога. Тоді питання, чому ж ми далеко не все отримуємо? Біблію не можна читати, вириваючи ті вірші як подобаються без інших віршів, без деяких умов, які дає сам Бог. Давайте поєднаємо перший вір процитований з другим, з послання Якова: «Бажаєте ви та й не маєте, убиваєте й заздрите та досягнути не можете, сваритеся та воюєте та не маєте, бо не прохаєте» (Як.4:2). І що у нас вийде?

1) Бог не дасть, навіть, якщо ви сильно хочете, тому що ви не просите.  «…бо не прохаєте» (Як.4:2). Ось чому щоденно ходимо на майдан, щоби молитися. Ось чому щоденно молимося за свою мрію, за служіння, за свою віру, за своїх дітей. Не просимо не отримуємо. Скажи мені за що ти просиш Бога в молитві і я скажу, хто ти.

2) Бог не дасть, якщо ми навіть просимо, але… «Бажаєте ви та й не маєте, убиваєте й заздрите та досягнути не можете, сваритеся та воюєте та не маєте, бо не прохаєте, прохаєте та не одержуєте, бо прохаєте на зле, щоб ужити на розкоші свої» (Як.4:2,3).

Я вам дам дві поради, які вартують дуже дорого.

Як же треба у Бога правильно просити?

  1. Чи мета, яку я хочу досягти, чи це прославить Бога? Чи можете ви прославити Бога за все, що ви отримуєте? Я порівняно нещодавно купив собі якісні навушники. Дружина мене в тому підтримала. Я дуже сильно славив Бога, що Він дає таку можливість. А уявіть собі, якщо би ми могли прославити Бога навіть за непорозуміння, за конфлікти, тому що саме конфлікти, якщо їх мудро вирішувати, роблять нас духовніше, сильніше та дають змогу краще розуміти інших людей.
  2. Чи засіб, яким ви будете досягати своєї мети, це також прославить Бога?

«Тож, коли ви їсте, чи коли ви п’єте, або коли інше що робите, усе на Божу славу робіть!» (1Кор.10:31). У вас може бути добра мета. Наприклад, ізраїльський народ збирається на війну, але Бог говорить не йдіть.  А вони все одно йдуть, щоби воювати з ворогом, то ж що дивуватися, що ізраїльський народ програв цю війну, бо з ними не було Бога. Якщо ви хочете з’ясувати правду, але робите це грубо, без любові, або, наприклад, ви караєте свою дитину грубо, без любові, то, насправді, ви не досягнете мети виховання дітей.

ЯК ПРИЙНЯТИ ЛЮДИНУ І ПОЗБАВИТИСЯ ВІД ВОЇН ТА СВАР?

І, врешті решт, як же знайти мир, як прийняти людину, коли у тебе купа претензій, коли ти об’єктивно бачиш, що людина багато помиляться, а навіть у неї є проблеми?

По закону ви маєте рацію – людину треба засудити. Вона не так сказала, вона не так подивилася і зробила не так.

Напевно ви чули історію, коли мати просила Наполеона про свого сина дезертира, щоби великий полководець його відпустив. На що Наполеон сказав, — хіба ви не розумієте, що він насправді завинив перед законом? Мама відповіла, — я ж вас прошу вчинити з моїм сином не по закону, а по милості. Біблія говорить, що милість вище закону. Милосердя  — це те, що може допомогти нам вирішити всі проблеми зі складними людьми. Бог є Богом милосердя. Милість вища суда. «Бо суд немилосердний на того, хто не вчинив милосердя. Милосердя бо ставиться вище за суд» (Як.2:13). Строгість закону не допоможе нам знайти миру. Тільки милосердя – ключ до миру навіть з тими, хто дійсно вчиняє багато помилок.

ПИТАННЯ: 1. Чому так важливо вдивлятися в своє серце? Ви це часто робите? 2. Яка причина того, що люди ведуть між собою війни? 3. Чому причина в тому, що людина шукає задоволення і як це може бути пов’язане з конфліктами? 4. Перелічте 7 питань, які допоможуть вам зрозуміти, чи ви в мирі з людиною чи ні? 5. Що ви збираєтеся робити по відношенню до тих, хто вам не приємний, після проповіді? 6. Чому ми не отримуємо відповіді в молитві? 7. Як прийняти людину і чому це так важливо для нас так для Бога? 8. Що нового та важливого взяли з проповіді для себе?

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *