ПОСПІШАЙ ВИКОНУВАТИ ВОЛЮ БОГА

Поделитесь статьёй или подпишитесь на обновления:

Напевно ми ніколи і не звертали увагу на слово, яке, насправді, доволі часто використовується в Біблії — «поспішати». А чи варто таке слово і те, як воно вживається в Біблії, особливої уваги на цілу проповідь? Відповідь дуже проста, якщо будь яке слово собою відображає Божу волю, Божий наказ, то воно, безумовно, дуже варто нашої уваги. І взагалі, найважливіше для людини — це виконання Божої волі. А найбільший подвиг — це усувати свою волю. Хтось скаже, — так від мене нічого не залишиться, якщо я перестану виконувати свою волю. Як раз людина максимально розкривається, коли виконує волю Творця. Треба додати, що Творець враховує нашу індивідуальність и допомагає саме нам, неповторній людині відкриватися якомога більше, яскравіше. Так, ми зрозуміли, що саме в виконані Божої волі ми набуваємо себе, ми повертаємося до себе, яким нас спланував Бог. Але виникає ще одне питання, — а з якою швидкістю ми це робимо? Зверніть увагу, Біблія не говорить нам, чи треба робити чи не треба. Слово Боже говорить, що робити треба і дуже швидко.

РОЗДІЛ 1. ЧИМ ПОГАНИЙ НЕ ДУХОВНИЙ ПОСПІХ?

Поспішати можна по різному. Перед тим, як ми поговоримо за духовне поспішання, декілька слів з приводу негативного поспіху. Звичайна поспіх може створювати марноту, злобу, роздратування. Доречи, люди, як говорить Святе Письмо, схильні до того, щоби поспішати робити зле: «Швидкі їхні ноги, щоб кров проливати» (Рим.3:15).

 

Проклятье века — это спешка,

и человек, стирая пот,

по жизни мечется, как пешка,

попав затравленно в цейтнот.

 

Поспешно пьют, поспешно любят,

и опускается душа.

Поспешно бьют, поспешно губят,

а после каются, спеша.

 

Но ты хотя б однажды в мире,

когда он спит или кипит,

остановись, как лошадь в мыле,

почуяв пропасть у копыт.

 

Остановись на полдороге,

доверься небу, как судье,

подумай — если не о боге —

хотя бы просто о себе.

 

Под шелест листьев обветшалых,

под паровозный хриплый крик

пойми: забегавшийся — жалок,

остановившийся — велик.

 

Пыль суеты сует сметая,

ты вспомни вечность наконец,

и нерешительность святая

вольется в ноги, как свинец.


Поспіх породжує марноту, стреси. Я сам введу боротьбу з тим, щоби поспішати спокійно та повільно. Бо такий поспіх вибиває мир, спокій. Ми повинні дивитися від зворотного, ставлячи питання, — що заважає мені мати внутрішній спокій в усіх обставинах? «Хто бо ввійшов був у Його відпочинок, то й той відпочив від учинків своїх, як і Бог від Своїх. Отож, попильнуймо ввійти до того відпочинку, щоб ніхто не потрапив у непослух за прикладом тим» (Євр.4:10,11). А від того поспіху роздратованість, нервовість, напруженість. Марфа, яка була роздратована своєю сестрою, яка слухала промови Христа, була роздратована саме від внутрішнього напруження через марноту.

Поспіх до пристрастей та пожадливостей не дає змогу виконувати волю Бога.

«бо біжать їхні ноги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!» (Пр.1:16).

Також погано, коли ми поспішаємо робити висновки подумки не вислухавши людину. Погано, коли ми поспішаємо взагалі робити висновки про людей. Як пастор, я бачу, що з роками деякі люди зовсім не змінюються. Вони лише виправдовують свої далекі від християнства вчинки. Але ж, деякі, реально змінюються. Не так швидко, але люди усвідомлюють свої проблеми і змінюються. Біблія звертається до жінок і закликає їх не розлучатися з невіруючими чоловіками і ось чому: «Звідки знаєш ти, дружино, чи не спасеш чоловіка? Або звідки знаєш, чоловіче, чи не спасеш дружини?» (1Кор.7:16). То ж виходить, що чоловік, під святим впливом дружини повинен сам змінюватися, а це значить, що не варто поспішати з висновками про людей які поруч з нами. Колись і Ап. Павло будучи Савлом переслідував християн, але ж потім став видатним учнем Христа.

Також треба дуже добре думати перед тим, як щось обіцяти?  «Не квапся своїми устами, і серце твоє нехай не поспішає казати слова перед Божим лицем, Бог бо на небі, а ти на землі, тому то нехай нечисленними будуть слова твої!» (Екл.5:1).

РОЗДІЛ 2. ЩО ТАКЕ ПОСПІШАТИ ДУХОВНО?

Зазвичай людина поспішає і дуже сильно на те, що їй приємне, а, як відомо, приємне нам те, що відноситься до тіла. Розглянемо декілька прикладів поспіху духовного. Авраам, як говорить нам послання Якова, названий другом Божим: «І здійснилося Писання, що каже: Авраам же ввірував Богові, і це йому зараховане в праведність, і був названий він другом Божим» (Як.2:23). А чого він так названий? Та тому що любив Бога та поспішав виконувати Його волю. Давайте розглянемо два приклади. Коли до Авраама прийшов Бог через посланців, трьох Ангелів, яка була реакція цієї заможної людини? «І Авраам поспішив до намету до Сарри й сказав: Візьми швидко три міри пшеничної муки, заміси, і зроби коржі. І побіг Авраам до товару, і взяв молоде та добре теля, і дав слузі, а той швидко його приготовив. І взяв масла й молока, та теля приготовлене, та й поклав перед Ними, а сам став біля Них під деревом. І їли Вони»

(Бут.18:6-8).

Але, більше всього вражає, як Авраам поспішав свого сина принести в жертву. Здається, таку подію треба максимально відтягувати і робити це в останню мить. Але Авраам починає день з того, що рано прокидається і йде приносити сина в жертву: «І сталось після цих випадків, що Бог випробовував Авраама. І сказав Він до нього: Аврааме! А той відказав: Ось я! І промовив Господь: Візьми свого сина, свого одинака, що його полюбив ти, Ісака, та й піди собі до краю Морія, і принеси там його в цілопалення на одній із тих гір, що про неї скажу тобі. І встав Авраам рано вранці, і свого осла осідлав; і взяв із собою двох слуг та Ісака, сина свого, і для цілопалення дров нарубав. І встав, і пішов він до місця, що про нього сказав йому Бог» (Бут.22:1-3).

Згадаймо пастухів, які поспішали пересвідчитися, що Христос народився. «І сталось, коли Анголи відійшли від них в небо, пастухи зачали говорити один одному: Ходім до Віфлеєму й побачмо, що сталося там, про що сповістив нас Господь. І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йосипа, та Дитинку, що в яслах лежала» (Лук.2:15,16). Ось їх Бог і благословив. Ось вони і побачили Христа і немає більшої нагороди.

Згадаймо Ап. Павла, який тільки, коли ще не був Апостолом, зустрів Христа і одразу запитав, що мені треба робити? «А він, затрусившися та налякавшися, каже: Чого, Господи, хочеш, щоб я вчинив? А до нього Господь: Уставай, та до міста подайся, а там тобі скажуть, що маєш робити!» (Дiї.9:6).

Як каявся Давид. Він відклав все і не поспішав себе виправдовувати, але поспішав каятися. «І сильно запалав Давидів гнів на того чоловіка, і він сказав до Натана: Як живий Господь, вартий смерти той чоловік, що чинить таке» (2Сам.12:5)

РОЗДІЛ 3. ЧОМУ ТАК ВАЖЛИВО ПОСПІШАТИ?

«А Ти, Господи, не віддаляйся, Допомого моя, поспіши ж мені на оборону!» (Пс.21:20).

  1. Тому що, коли ми не поспішаємо каятися, тоді серце наше товстіє, стає більш жорстоким.
  2. Тому що ми чекаємо, що Бог буде поспішати на допомогу нам. Так, нам іноді здається, що Бог уповільнює свій рух і міг би зробити набагато швидше. Іноді нестерпно болить душа, обгортають проблеми і тоді ми кричимо «Поспішай Боже на допомогу мені!» Мій один знайомий, назвемо його, умовно, Микола завжди кепкував та знущався з моєї християнської віри. І ось він втрачає роботу. Його дружина так стомилася рахувати копійку до копійки. Вона ще доволі молода та приваблива жінка. У неї з’являється коханець, нам зрозуміло по яких причинах. Не нервовому ґрунті у нього загострюється виразка шлунку. Наш земляк у повному відчаю. І тут він, який ще місяць тому знущався зі свого колеги, який щиро віруючий, а тепер він зачиняє за собою двері і просто кричить, голосить до Бога: «Боже, поспіши на допомогу! Я не хочу втрачати роботу, дружину, здоров’я». І тут, ми продовжуємо собі уявляти Бог звертається до Миколи і відповідає йому: «Де ж ти був, коли Я простягав до тебе руки і благав прийняти Євангелію, увірувати в Сина Мого, який був за тебе розіп’ятий? А якщо Я буду зволікати з відповіддю на твоє прохання?» Ось тепер Микола затямив собі, що як він чекає від Бога швидкої допомоги, так і Йому треба поспішати виконувати волю Бога. «Нахили Своє ухо до мене, скоро мене порятуй, стань для мене могутньою скелею, домом твердині, щоб спас Ти мене!» (Пс.30:3). Давид благав Бога поспішати на допомогу, коли сам перебував в надзвичайно скрутних умовах. Коли за нам ганялися його вороги. Це був і його син, і зрадники, і вороги його країни. І Давид, попри те, що він цар, благав Бога про швидку допомогу. «Поквапся спасти мене, Боже, Господи, поспішися ж на поміч мені! Нехай посоромлені будуть, і хай застидаються ті, хто шукає моєї душі, щоб схопити її! Нехай подадуться назад, і нехай посоромлені будуть усі, хто бажає для мене лихого!» (Пс.69:2,3). Але, чому Давид так впевнено може просити Бога про швидку допомогу? Та тому що він сам про себе знав, що ніколи не зволікав у швидкості виконання Божої волі. Пам’ятаєте, навіть, коли він схибив, дуже згрішив, і пророк Нафан його звинуватив як швидко Давид визнав свої проблеми?

Давид, як раз був тією людиною, яка грішила, але максимально щиро каялася. Ось як сам Давид про себе казав: «Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді» (Пс.118:60).

  1. Тому що життя надто коротке. «Отож, уважайте, щоб поводитися обережно, не як немудрі, але як мудрі, використовуючи час, дні бо лукаві!» (Еф.5:15,16). Промовляйте добрі слова своїм рідним. Я так часто згадую маму, яка перейшла в вічність. Думаю, що надто мало говорив їй добрих слів. Молодість, бунт проти батьків. Пішов на квартиру. Місяцями, будучи невіруючим, не спілкувався з батьками. А тепер жалкую. Запитав у рідної сестри. Вона також каже, що мами дуже не вистачає. Зараз поставте собі питання, — якщо би не стало на землі моїх рідних, близьких людей, я би жалкував про те, що мало промовляв добрих слів, мало виявляв любов і у вчинках і в словах? Якщо зараз ви розумієте, що замало, тоді щоденно це робить. Сповнюйте кожен день любові. Давайте жити так, щоби ми ні про що не жалкували! Зважте, що ми жалкуємо, зазвичай, за гріховні вчинки. Жалкуємо за холодність і байдужість.
  2. Тому що ми можемо не виконати все для чого ми прийшли в цей світ. Стільки речей які нас відволікають. Побут, яким, направду, треба займатися. Безкінечні справи, які ніколи не закінчуються. Я собі уявляю, як Христос не встиг, бо багато відволікався, підійти до хреста. Як він би не був розіп’ятий, що би було? Відволікали, це страшна сила, яка може знівечити всі наші таланти, все наше покликання. Умисно, спеціально, свідомо, Христос розповідає одну історію: «Він же промовив до нього: Один чоловік спорядив був велику вечерю, і запросив багатьох. І послав він свого раба часу вечері сказати запрошеним: Ідіть, бо вже все наготовано. І зараз усі почали відмовлятися. Перший сказав йому: Поле купив я, і маю потребу піти та оглянути його. Прошу тебе, вибач мені! А другий сказав: Я купив собі п’ять пар волів, і йду спробувати їх. Прошу тебе, вибач мені! І знов інший сказав: Одружився ось я, і через те я не можу прибути» (Лук.14:16-20). Їм було відверто ніколи, бо воли, земля, сім’я заважали їм стати апостолами, учнями Христа, бути у ніг Спасителя та слухати Його великі промови, які змінюють саме серце. Вони могли мати великі благословіння, а так… і будуть поратися в своїй землі світа білого не бачучи.

РОЗДІЛ 4. ЯК ПРАКТИЧНО ПОСПІШАТИ?

  1. Поспіх, це відкладання того, що не потрібно для Бога і заміна тим, що потрібно. Наприклад, так хотілось би посидіти за монітором, фільм подивитися, матч подивитися з футболу. Коли треба посидіти з дітьми, почитати Біблію, поспілкуватися, замість інтернету.
  2. Щоби поспішати, треба Бога сильно любити. Як молода людина, яка зустрічається з дівчиною і всіляко поспішає виявляти свою любов так і ми, будемо і ми поспішати через любов до Бога.
  3. Щоби поспішати треба постійно пам’ятати про пріоритети. В плані пріоритетів Христос навчає, що насамперед треба шукати Царство Боже.
  4. Поспішайте з каяттям.
  5. Поспішайте зі словами любові.
  6. Поспішайте день починати з Бога.
  7. Поспішайте служити Богу і вчиняти якомога більше добрих справ, для Його слави.

ПИТАННЯ: 1) Чому бездуховний досвід породжує напруження? 2) Чому гріховно ставити на людині крапку? Які місця Біблії забороняють ставити крапку на людині? 3) Чому не варто поспішати обіцяти перед Богом? 4) Чому люди поспішають себе виправдовувати, а не поспішають визнавати свої проблеми? А як у вас особисто з цім? 5) Як практично духовно поспішати? В чому ви би хотіли поспішати? 6) Назвіть найважливіших 4 пункти чому так важливо поспішати? 7) Як практично поспішати? Кожний пункт прогляньте та визначитеся над чим ви збираєтеся працювати?

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *