РАНКОВІ КОРОТЕНЬКІ ДУХОВНІ РОЗДУМИ#25 (с переводом на русский язык)

Поделитесь статьёй или подпишитесь на обновления:

«І народ був там спраглий води. І ремствував народ на Мойсея й говорив: Нащо це ти випровадив нас із Єгипту?» (Вих.17:3). Численний народ рухається до свободи, до щастя, подалі від жахливого рабства, від неволі, від, геть збожеволівшого, фараона. Але дорога лежить через пустелю та спеку, через перебої з їжею та водою, що і примусило народ ремствувати, обурюватися на Мойсея. А що ви пропонуєте? Повертаємося до Єгипту! Колись Антон Чехов писав в листі одному з видавців: «Я все життя вичавлював по краплі з себе раба». Рабу все одно, чи можна вклонятися Богові чи ні? Яке буде майбутнє його народу та власних дітей? Чи буде він жити в свободі чи над ним будуть далі знущатися? Важливо лише одне – солодко пити та смачно їсти. Випробування дуже точно викривають рабську психологію. Якщо, заради свого примітивного комфорту тіла, я не хочу рухатися вперед, не хочу розвивати душу і дух, в покорі волі Божій, а розвиток ніколи не буває безболісним, тоді, можливо і я раб? Ні, Господи, тільки не Єгипет, тільки не рабство!

УТРЕННИЕ КРАТКИЕ ДУХОВНЫЕ РАЗМЫШЛЕНИЯ # 25. «И жаждал там народ воды. И роптал народ на Моисея, говоря: зачем ты вывел нас из Египта?» (Вих.17: 3). Многочисленный народ движется к свободе, к счастью, подальше от ужасного рабства, от, совершенно обезумевшего, фараона. Но дорога лежит через пустыню и жару, из-за перебоев с едой и водой, что порождает народный ропот и гнев на Моисея. А что вы предлагаете? Возвращаемся в Египет! Когда-то Антон Чехов писал в письме одному из издателей: «Я всю жизнь выдавливал по капле из себя раба». Рабу все равно, можно поклоняться Богу или нет? Какое будет будущее его народа и его детей? Будет ли он жить в свободе или над ним будут дальше издеваться? Важно только одно — сладко пить и вкусно есть. Испытания очень точно раскрывают рабскую психологию. Если, ради своего примитивного комфорта тела, я не хочу двигаться вперед, не хочу развивать душу и дух, в повиновении воле Божией, а развитие никогда не бывает безболезненным, тогда, возможно и я раб? Нет, Господи, только не Египет, только не рабство!

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *