РАНКОВІ КОРОТЕНЬКІ ДУХОВНІ РОЗДУМИ#29. ПЕРЕДПАСХАЛЬНИЙ ТИЖДЕНЬ. ЧЕТВЕР. (с переводом на русский язык)

Поделитесь статьёй или подпишитесь на обновления:

«благаючи: Отче, як волієш, пронеси мимо Мене цю чашу! Та проте не Моя, а Твоя нехай станеться воля!… А як був у смертельній тривозі, ще пильніш Він молився. І піт Його став, немов каплі крови, що спливали на землю» (Лук.22:42,44). Темна, гнітюча атмосфера висить над Гефисманським садом в якому молиться Христос і міцно сплять перелякані учні. Син Божий знає, наближається час Його приниження, наруги. Він буде обпльований, побитий, закривавлений та розіп’ятий. Попереду довгі часи невимовних страждань тіла та душі. Знаючи весь жах, який доведеться пережити, Христос стоїть перед вибором і він такий складний, що під час молитви лопаються та кровоточать судини. Гетсиманський сад дає нам декілька важливих уроків. Без самозречення не виконаєш місію. Найскладніші випробування можна пройти гідно, коли молишся. Справжня молитва це велике духовне зусилля за яким, неодмінно, іде перемога. Справжнє життя – це не життя заради тільки себе, а, іноді, всепроникний біль від самотності, зради, людської невдячності, але заради спасіння, заради любові до інших. Справжня любов не буває без самозречення. Міцні фортеці спокус тануть і розвалюються, коли молишся, навіть, до крові. Шлях до Божої слави лежить через приниження, а до послуху Богові через зречення себе. Але попереду перемога, Божа слава та вічне життя!

УТРЕННИЕ КРАТКИЕ ДУХОВНЫЕ РАЗМЫШЛЕНИЯ# 28. ПРЕДПАСХАЛЬНАЯ НЕДЕЛЯ. ЧЕТВЕРГ. «говоря: Отче! о, если бы Ты благоволил пронести чашу сию мимо Меня! впрочем не Моя воля, но Твоя да будет… И, находясь в борении, прилежнее молился, и был пот Его, как капли крови, падающие на землю» (Лук.22:42,44). Темная, гнетущая атмосфера висит над Гефсиманским садом в котором молится Христос и крепко спят испуганные ученики. Сын Божий знает, приближается время Его унижение, надругательства. Он будет оплеванный, избитый, окровавленный и распят. Впереди долгие часы неописуемых страданий тела и души. Зная весь ужас, который предстоит пережить, Христос стоит перед выбором, и он такой сложный, что во время молитвы лопаются и кровоточат сосуды. Гефсиманский сад дает нам несколько важных уроков. Без самоотречения не выполнить миссию. Сложные испытания можно пройти достойно, когда молишься. Настоящая молитва — это большое духовное усилие за которым, безусловно, идет победа. Настоящая жизнь — это не жизнь ради только себя, но, иногда, всепроникающий боль от одиночества, предательства, человеческой неблагодарности, но ради спасения, ради любви к другим. Настоящая любовь не бывает без самоотречения. Крепкие крепости соблазнов тают и разваливаются, когда молишься, даже до крови. Путь к Божьей славе лежит через унижение, а к послушанию Богу через отречение себя. Но впереди победа, Божья слава и вечная жизнь!

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *