САМОНАДЕЯННОСТЬ (українською мовою) ПОСЛАННЯ ЯКОВА. ЧАСТИНА 13. 4 РОЗДІЛ 13 — 16 ВІРШІ

Поделитесь статьёй или подпишитесь на обновления:

«А ну тепер ви, що говорите: Сьогодні чи взавтра ми підем у те чи те місто, і там рік проживемо, та будемо торгувати й заробляти, ви, що не відаєте, що трапиться взавтра, яке ваше життя? Бо це пара, що на хвильку з’являється, а потім зникає!… Замість того, щоб вам говорити: Як схоче Господь та будемо живі, то зробимо це або те. А тепер ви хвалитеся в своїх гордощах, лиха всяка подібна хвальба!» (Як.4:13-16).

Бог закликає нас усвідомити, що наші плани можуть бути змінені в мить і не надійні. Чи треба тоді планувати? І як ці плани можна поєднати з цім уривком послання Якова? І чим відрізняється самовпевнена людина від побожної? Спробуємо відповісти на всі ці питання? Чому люди схильні до самовпевненості і як стати людиною, яка покладається на Бога? Життям, по великому рахунку, розпоряджається Бог, а не ми. Скільки прикладів, коли у людей були грандіозні плани, але вони йшли з життя, так і не досягнувши наміченого? Нещодавно дивився док. фільм про актора Миколу Єременка, який знімавсь в знаменитому фільмі «Пірати 20 століття». Чесно кажучи, жалюгідна доля. Був надзвичайно вродливий та самовпевнений, що його і погубило. Вів подвійне життя. Незабаром дружина дізналася про зраду і красивий, супер популярний актор залишився ні з чим. Життя пішло прахом, а він продовжував жити планами. Так і не усвідомивши, що всі проблеми у нього всередині. Закінчилося все абсолютно несподівано. Стався серцевий напад і кінець життя.

Згадаємо трьох видатних людей Біблії, які мали надзвичайні здібності і здавалося б могли мати чудову долю, прекрасну перспективу, але не судилося. От зазвичай говорять, проживеш скільки тобі Бог відміряв. Але, це ж невірно. Невже плани Бога були на Йуду отака жалюгідна смерть? То ж, можемо зробити важливий висновок, — люди скорочують собі життя гріхами.

Саул. Перший цар Ізраїля. Як прекрасно починав! Які плани? Які можливості! Але все спустив заради хворобливого утримування влади. Виявилось, що влада сильніше ніж віра в Бога, ніж життя по заповідям. Його вбила самовпевненість.

Самсон. Яку Бог надав силу. Ніхто не міг подолати цього дивовижного велетня. Але через жінок, через самовпевненість, втратив все і загинув. Його вбив гріх та самовпевненість, що є також гріхом.

Соломон. Був мудрий, але згрішив з жінками. Втратив всю свою мудрість та побожність. Почав служити іншим богам. Його знищив гріх самовпевненості. Проблема цих людей, що вони, в якусь мить, стали надто самовпевненими.

Самовпевненість породжується втратою страху Божого. Я помітив, що серед наших можновладців пануюча проблема, це, як раз, коли люди втрачають страх і починають діяти ніби вони боги.

Питання в тому, коли людина в своїх діях робить три помилки:

1) Забуває про Бога. Від самовпевненості. Декілька разів був успіх, то вже і розслабився, і на себе винятково покладаєшся. Але ж Біблія навчає, що покладання на себе знищує людину, а покладання на Бога, навпаки, робить нас сильними, незалежними від людей і успішними. Якщо ви забуваєте про Бога, запевняю вас, Він про себе буде постійно нагадувати.

2) Іде проти Бога. Гріхами, наприклад. Але Бог буде знаходити вас і промовляти. Я дуже був налаштований проти християнства. Та що я, згадаймо Ап. Павла, до того, як він став християнином. Жорстока людина без краплі жалю. І Христос його зупинив.

3) Тікає від Бога. Переважно із за страху, як це було з Іоною. Пророк розумів, що Бог послав його в страшенне людино ненависницьке місто. Як би наш пророк не тікав «успішно» від Творця, але Бог його наздогнав, знайшов, зустрівся з ним і промовляв до нього.

Тому то Біблія змінює наш погляд з самовпевненості на здоровий, тверезий погляд віри, нагадуючи: «… що ваше життя? пар, що на хвильку з’являється, а потім зникає! ». (Іак.4:14). Що ж залишається робити з планами? Може бути взагалі не планувати, деякі роблять такий нерозумна висновок. Ні, Бог закликає планувати, згадайте хоча б заклик тим, хто будує, сісти і обчислити всі гроші, які необхідні на будівництво. Але, при цьому потрібно завжди смиренно пам’ятати про Бога: «Замість того, щоб вам говорити: Як схоче Господь та будемо живі, то зробимо це або те.». (Іак.4: 15)

РОЗДІЛ 2. ЩО БУДЕ З НАМИ ВЗАВТРА? ОЗНАКИ САМОВПЕВНЕНОСТІ

«…Сьогодні чи взавтра ми підем у те чи те місто, і там рік проживемо, та будемо торгувати й заробляти, ви, що не відаєте, що трапиться взавтра, яке ваше життя?»

  1. Самовпевнений гадає, що смерть дуже при дуже далека. Духовний розуміє, що може, в будь яку мить, перейти до Бога. «…ви, що не відаєте, що трапиться взавтра, яке ваше життя?» Кінець 90х. Знайомий рекетир молодий, багатий. На той час він їздив на вишневому джипі, це було щось! Йому заздрили. Я зустрівся з ним, подарував Біблію, відеокасету фільм «Ісус». Він щиро подякував. Похвалив за віру. Зазначив, що йому не можна. А Біблію я підписав так: «Якщо ти прочитаєш цю книгу, вона змінить твоє життя». Через пару місяців все місто знало, що в 9 мікрорайоні підірвали молодого рекетира. Розборки по сферах впливу. Залишилася красива могила на центральному міському цвинтарі. Або, пригадується, як віруючий, багатодітний тато, ще молодий. Зупиняється серце і все. Перейшов в інший світ. Чи є якась різниця між цими двома смертями? Здається і один і другий померли. А різниця гігантська і вона полягає в тому, що один був готовий, а другий ні. Один пам’ятав про смерть і готувався до вічного життя, а другий помилково жив, ніби буде жити на землі 1000 років, а то і вічно. А ось нещодавно загинув під колесами автівки наш брат у Христі Толік Бутко.
  2. Самовпевнений покладається винятково на себе. Ось, що пише відомий коментатор Нового Заповіту Уїльям Барклі: «У стародавньому світі іудеї були найбільшими купцями і торговцями, та й сам тодішній світ давав їм багато можливостей проявити і розвинути свої комерційні здібності. Це була епоха будівництва нових міст, і їх засновники, які шукали жителів для цих міст, вільно надавали іудеям громадянство, тому що скрізь, де з’являлися іудеї, з’являлися гроші і процвітали ремесла і торгівля. Таким чином, перед очима Якова стоїть конкретна людина, яка заявляє: «Ось, є нове місто, в якому відкриваються відмінні можливості для торгівлі. Відправлюся-но я туди, почну там на вигідних умовах, буду торгувати там рік-другий, складу собі статок і повернуся назад заможнім». На це Яків відповідає, що ніхто з людей не має права будувати самовдоволені плани на майбутнє, тому що він навіть не знає, що принесе йому день прийдешній. Людина припускає, а Бог реально веде.

І тут питання, навіть, не в тому, що ця людина, про яку розповідає Яків, збирається іти торгувати. Це була робота, звичайна робота, сьогодні таких людей ми називаємо бізнесменами, які працюють по формулі «будемо торгувати та заробляти». Біда в тому, що ці люди надто самовпевнені. Вони вважають, що все залежить винятково від них, постійно повторюючи «якщо оці руки не будуть працювати то нічого і не буде».

   Самовпевнений сам розпоряджається своїм часом. Я планую, але спокій лише тоді, коли довіряєш Богові, Який вносить корективи в твоє життя. «Сьогодні чи взавтра ми підем…»

Самовпевнений сам розпоряджається своєю географією. Куди я пересуваюся. «… взавтра ми підем у те чи те місто…».

Самовпевнений і без Бога визначає, чим буде займатися і який буде успіх тієї справи: «…та будемо торгувати й заробляти…».

  1. Самовпевнений, в кращому випадку, молиться в цілому, вранці, але не молиться перед справами повсякденними, важливим. Я собі думаю, чому Біблія закликає молитися безперестанку? Мається на увазі, насамперед, щоби ми могли просити Божої допомоги на кожну справу.
  2. Самовпевнений більший акцент ставить на земному, а Богові мало, що віддає, не служить, нічого не робить, в духовному плані. Не збирає собі скарби на небі. «Розповів їм притчу, кажучи: В одного багатого чоловіка добре вродила нива. І думав він, кажучи сам до себе: Що робити, коли не маю куди зібрати врожаю? І сказав: Оце зроблю так — розвалю свої клуні, збудую більші, зберу туди все моє збіжжя та мої добра, скажу своїй душі: Душе, маєш вдосталь добра, зібраного на багато років: спочивай, їж, пий, веселися. А Бог до нього мовив: Нерозумний, цієї ночі душу твою зажадають від тебе; а те, що ти приготував, — кому воно буде?» (Лук.12:16-20). Я би ще додав ще одне питання до самовпевненого, — з чим ти предстанеш перед Богом?
  3. Самовпевнений ніколи не радиться, закритий для навчання. Самовпевненому здається, що він вже все знає. Скільки разів було так, що ми в церкві даємо семінар, наприклад, по сімейним стосункам. І цікаво, що ті сім’ї, які приходять, у них значно, значно краще відношення ніж у тих, хто впевнений, що вже все знає і не приходить.

Ще одна ознака самовпевненої людини — слухає не тих, у кого мудрість, а тих, хто йому подобається. Самовпевненість Ровоама (спадкоємця Соломона), який знехтував мудрою рекомендацією старців – зменшити податки для розвитку країни, сприяла розколу єдиного, монолітної Ізраїльської держави на два відокремлених царства: Північне і Південне (1 Царів.12: 1-17).

Наприкінці цього розділу скажемо, що Бог називає самовпевненного глупою людиною: «Мудрий, злякавшись, відхилився від зла, а безумний, поклавши надію на себе, змішається з беззаконним» (Прит.14:16). Навіть, не просто глупим, а безумним.

  1. Самовпевнений не знає, або не хоче знати, що Бог його обов’язково буде позбавляти від самовпевненості. Яким чином? Самовпевненість часто служить причиною помилок, в тому числі жахливих, трагічних. Так, самовпевненість синів Ізраїлю, які дерзнули самостійно, без благодатної підтримки опанувати землями Палестини, обернулася їх поразкою і ганебною втечею (Чіс.14: 40-45). Самовпевненість Голіафа, кічівшегося своїм зростанням, своєю фізичною силою, привела його до загибелі від рук юного Давида (1Цар.17: 4-49). Два засоби позбавлення від самовпевненості:

— Через посоромлення. Цар Вавилону. «Цар заговорив та й сказав: Чи ж це не величний Вавилон, що я збудував його на дім царства міццю потуги своєї та на славу моєї пишноти?» (Дан.4:27). Відчув себе богом, володарем Всесвіту? Ось тобі – збожеволів і став подібним тварині. І все заради того, щоби знов повернутися до людської природи тільки вже з визнанням, що, навіть, над великим царем є Бог, якому повинні коритися і царі. «Тієї хвилини виконалося це слово над Навуходоносором, і він був відлучений від людей, і їв траву, як воли, і його тіло зрошувалося з небесної роси, аж його волос став великий, як пір’я орлине, а його пазурі як у птахів. А на кінці тих днів я, Навуходоносор, звів свої очі до неба, і мій розум вернувся до мене, й я поблагословив Всевишнього, і вічно Живого хвалив я та славив, що Його панування панування вічне, а царство Його з покоління в покоління» (Дан.4:30,31).

Моя історія. Як я дуже зухвало пообіцяв всій церкві буде стояти фортепіано. Сказав це з абсолютною впевненістю, точніше, самовпевненістю. І, як ен складно наздогодатися, фортепіано через тиждень не стояло, тому що Бог мене навчав не бути самовпевненим. Дивним чином, але люди, з якими ми вже на 100% домовилися, змінили своє рішення в останню мить. Я ледь не посивів, але їх рішення було незмінним. Мені було страшенно соромно однак саме так, болісно, я навчався не покладатися на себе, а на Бога.

РОЗДІЛ 3. ЯК ЛІКУВАТИ САМОВПЕВНЕНІСТЬ (руск. САМОНАДЕЯННОСТЬ)?

«Ибо завтра умрем»

Якщо людина не знає, що з нею відбудеться взавтра то її поведінка змінюється.

  1. Ми просимо Бога благословення на день. І тепер ми розуміємо, що ми просимо у Бога захисту, це безумовно. Але, Бог вирішує, коли нас забирати. Питання, схоже, в іншому, наскільки ми готові до зустрічі з Творцем. Коли ми не просимо благословень ми і не готові. І питання не лише в тому, чи ми готові помирати в наступну мить? А чи готові ми, протягом дня, відчувати цю залежність від Бога, чи розуміємо ми, що важливо просити Божої допомоги, тому що Бог мудріше та сильніше нашого?
  2. Ми, наприкінці дня молимося, щоби замиритися з Богом, щоби якщо ми прямо у вісні перейдемо до вічності, ми були би готові.
  3. Ми молимося перед будь якою справою бо розуміємо, що без молитви, навіть очевидні речі, які, ніби, до Бога не мають відношення, будуть благословенними. «Ловлять рибу і нічого не можуть спіймати. Христос благословляє і купа риби». І це мова іде про великих професіоналів-рибарів, як знали всі тонкощі своєї справи. То ж, виходить, що їх професійність проти таких Божих якостей ніщо.
  4. Ми робимо добро зараз. Не відкладаємо волі Божої. «Тож поки маємо час, робімо добро для всіх, найперше для тих, які рідні у вірі» (Гал.6:10). Ось ми готуємося до водного хрещення. Ні, я давайте через пів року. А ви знаєте, що буде через день? Треба бути завжди готовим. «Бо сказано: Сприятливого часу вислухав я тебе, і в день спасіння допоміг тобі. Ось тепер — догідний час, ось тепер — день спасіння» (2Кор.6:2).
  5. Ми віддаємо собі звіт, що все в руках Божих. По великому рахунку все залежить від Бога, хоча людина і має свободу волі. «Гори затрусилися від Нього, і горби зрушилися. І відсунулася земля від його лиця, вселенна і всі, що живуть на ній. Хто втоїться від лиця його гніву? І хто стане проти в гніві його люті? Його гнів розтоплює владу, і від нього розсипалося каміння. Господь добрий для тих, що Його терплять в день скорботи, і пізнає тих, що Його почитають. І в потопі Він зробить кінець ходу тим, що повстають, і його ворогів переслідуватиме темрява» (Наум.1:5-8). Ось звідки тремтіння перед Богом, від Його влади над усим Всесвітом. І, врешті решт, як день народження так і день смерті, все залежить від Бога.
  6. Ми шукаємо його благословень. «Говорить їм Симон Петро: Піду риби вловити. Вони кажуть до нього: І ми підемо з тобою. І пішли вони, і всіли до човна. Та ночі тієї нічого вони не вловили. А як ранок настав, то Ісус став над берегом, але учні не знали, що то був Ісус. Ісус тоді каже до них: Чи не маєте, діти, якоїсь поживи? Ні, вони відказали. А Він їм сказав: Закиньте невода праворуч від човна, то й знайдете! Вони кинули, і вже не могли його витягнути із-за безлічі риби… Тоді учень, якого любив був Ісус, говорить Петрові: Це ж Господь!… А Симон Петро, як зачув, що Господь то, накинув на себе одежину, бо він був нагий, та й кинувся в море… Інші ж учні, що були недалеко від берега якихсь ліктів із двісті припливли човником, тягнучи невода з рибою» (Iван.21:3-8).

Що ж, нам не треба і планувати? «Приготовлений кінь на день бою, але перемога від Господа!» (Пр.21:31). Коня готувати треба. І вежу, яку ми збираємося побудувати, також треба прорахувати. Але ж, останнє слово, але ж благословення приходять від Бога. Як закінчується цей уривок послання Якова? «Отож, хто знає, як чинити добро, та не чинить, той має гріх!» (Як.4:17). Отже, якщо плануєш і тобі це допомагає, плануй, але про Бога не забувай.

РОЗДІЛ 4. «ЯК СХОЧЕ ГОСПОДЬ ТА БУДЕМО ЖИВІ»,

АБО ПРО ГОСПОДНЬЕ БЛАГОСЛОВІННЯ

«Замість того, щоб вам говорити: Як схоче Господь та будемо живі, то зробимо це або те» (Як.4:16).

Це не просто слова. Це віра, це світогляд, це питання на кого ми покладаємося.

  1. Божий спокій. Людина, яка покладається на Бога зберігає спокій.

«Господь буде воювати за вас, а ви мовчіть!» (Вих.14:14).

Коли моя мама померала, звісно, у неї були певні хвилювання. Я пам’ятаю одну з останніх розмов. Мені так хотілося, щоби вона була повністю спокійна і не хвилювалася, наскільки можна не хвилюватися, коли знаєш, що тобі треба пройти через браму смерті.

«Хто бо ввійшов був у Його відпочинок, то й той відпочив від учинків своїх, як і Бог від Своїх» (Євр.4:10).

  1. Божі благословення. «Коли дому Господь не будує, даремно працюють його будівничі при ньому! Коли міста Господь не пильнує, даремно сторожа чуває!» (Пс.126:1).

«Благословення Господнє воно збагачає, і смутку воно не приносить з собою» (Пр.10:22).

Благословення мені нагадує попутний вітер. Ось здається є і корабель і паруса, а не буде вітра, і ті паруса ні до чого. Благословення  — це ті невидимі чинники, які обумовлюють успіх. Христос показує учням, коли саме треба закидавати сіті, щоби спіймати великий улов риби і дійсно так і відбувається.

ПИТАННЯ: 1) Згадайте трьох видатних героїв Біблії, про яких ми говорили на початку проповіді. В чому була їх самовпевненість? 2) Три грубі помилки самовпевненого по відношенню до Бога, згадайте? (відповідь — тікати від Бога, іти проти Бога і забувати про Бога); 3) Перелічьте ознаки самовпевненої людини? Які ознаки ви знаходите в собі? 4) Як лікувати самовпевненість? Що вам допомагає позбавлятися від самовпевненості? 5) Чому так важливе Господнє благословення? 6) Що важливого ви для себе відкрили, що запам’яталося, що сподобалося, над чим збираєтеся працювати?

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *