СОКРОВИЩА ЗЕМНЫЕ И НЕБЕСНЫЕ. ПЛАЧЬТЕ И РЫДАЙТЕ! (українською мовою) ПОСЛАННЯ ЯКОВА 5 РОЗДІЛ 1 – 11 ВІРШІ.

Поделитесь статьёй или подпишитесь на обновления:

«А ну ж тепер ви, багачі, плачте й ридайте над лихом своїм, що вас має спіткати: ваше багатство згнило, а ваші вбрання міль поїла! Золото ваше та срібло поіржавіло, а їхня іржа буде свідчити проти вас, і поїсть ваше тіло, немов той огонь! Ви скарби зібрали собі на останні дні! Ось голосить заплата, що ви затримали в робітників, які жали на ваших полях, і голосіння женців досягли вух Господа Саваота!» (Як.5:1-4).

Плачте та ридайте! Дивний заклик. Хіба ж не про радість постійно говорить нам Біблія? Хіба ж християни не наполягають, що саме радість є ознакою справжньої християнської віри? І невже тільки до багатих звертається Біблія? Якщо тільки для багатих то цей уривок буде не цікавий більшості віруючим бідних країн. Тобто, читати віруючим Африки та країн колишнього радянського союзу, де більшість людей живуть скромно, це не актуально? Та ні. Біблія, якщо звертається, то звертається до всіх. Отже, давайте по черзі розглянемо всі питання, які повстають у нас, коли ми читаємо цей уривок.

  1. Думайте про майбутнє. А у майбутньому суд Божий.

А) Забезпеченим важче думати про Бога. Звісно, що всі події та і вся історія людства закінчиться великим Божим судом. Коли людина бідна, їй, здається, легше пам’ятати про Бога, бо вона частіше відчуває свою безпорадність, вона відчуває більш гостро необхідність Божої допомоги. Багата людина, або забезпечена, часто поступово відпадає від Бога. Я згадую, як ми ще з одним пастором нашої церкви були у Швеції. Місцеві християни, ледь не зі сльозами на очах, розповідали нам, як катастрофічно зменшується кількість християн в їх країні. І це в країні, як була ледь не одна з перших в Європі, які прийняла протестантизм? І ми все розпитували, чому ж так? А тому що більшість населення – люди забезпечені, багаті, які можуть собі дозволити ледь не все, що бажають. І, доречи, коли ми були в церкві, яка доволі швидко зростає, з’ясувалося, що практично за рахунок емігрантів. Емігрантам надзвичайно складно, вони ніби живуть в постійному стресі. Грошей не вистачає, пересуватися складно, з квартирою проблеми. І ось вони ідуть до церкві. Місцеві забезпечені – ні. У нас тут і так, майже рай на землі.

Я би сказав, що ця проповідь звертається до декількох категорій людей і це не обов’язково багатії.

Б) Буде Божий суд. Ми всі будемо стояти перед Богом. Його світло буде, як рентген, висвітлювати все наше життя, всі вчинки, всі слова. Що приємно, якщо ми щиро каялися і вели боротьбу з гріхом, тоді Бог нам не згадає. Він кидає за хребет. Але, якщо ми погодилися з якимось гріхом, або просто нічого не робили для Бога, тоді буде значно складніше. «І я побачив великий білий престол і того, що сидів на ньому, що від його обличчя втекло небо і земля, і їм не знайшлося місця» (Откр.20:11)… І я побачив мерців, малих і великих, що стояли перед Богом» (Откр.20:12).

В) На суді доведеться звітувати перед Богом про якість нашої віри справами. «І я побачив мерців, малих і великих, що стояли перед Богом. І книги відкрилися, і інша книга відкрилася, яка є книгою життя. І суджено мерців, як записано в книгах, за їхніми ділами» (Откр.20:12). Яків одразу хоче сказати, що у майбутньому цих багатіїв та і всіх, хто не має, що показати Богові, спіткає лихо. «…над лихом своїм, що вас має спіткати…». Перед судом буде одне питання до всіх, — з чим ви предстанете на Божий суд? І це ж, з одного боку, колись у майбутньому, а з іншого, суд, коли ми помираємо і одразу вирішується куди іде наша душа. Повторимо, питання у Бога до нас незмінне, — з чим ви предстанете на Божий суд? Звісно, що ми рятуємося вірою. Але, той самий Яків говорить, що віра без справ мертва. Красива картина, коли людина за собою тягне мертву істоту? Що ми покажемо Богові, мертву віру? Насправді, питання до всіх, що я покажу Богові?

Напевно, раніше, у нас було уявлення, що ми будемо судитися по одному критерію, — чи записані ми в книзі життя чи ні? Але ж, Біблія дає нам трохи іншу картину. «…І суджено мерців, як записано в книгах, за їхніми ділами» (Откр.20: 12).

Багатіям нічого показати, а прийти до Бога з пустими руками, порожнім, це . «А ну ж тепер ви, багачі, плачте й ридайте над лихом своїм, що вас має спіткати…».

  1. Бог зважує нас на суді. Що ж це за лихо, яке може спіткати багатих? Бог зважить всіх людей, які прийдуть до Нього. І важливо, щоби ми не були легкими. В ніч взяття Вавилона персами на влаштованому Валтасаром, син Навуходоносора, останньому бенкеті, він святотатственно використовував на ньому для їжі і напоїв святі речі, вивезені батьком з Єрусалимського храму. У розпал веселощів на стіні з’явилися написані таємничою рукою слова: «Мене, мене, текел упарсін». Пророк Даниїл витлумачив напис, в перекладі з арамейської означає: «обчислити, перелічені, зважено, розділене» — і розшифрував їх як послання Бога Валтасару, передбачив швидку загибель йому і його царству. В ту ж ніч Валтасар загинув (Дан. 5: 1-31).

«А ти, сину його Валтасаре, не смирив свого серця, хоч усе це знав. І ти піднісся понад Небесного Господа, і посуд храму Його принесли перед тебе, а ти та вельможі твої, жінки твої та наложниці твої пили з них вино, і ти хвалив богів срібних та золотих, мідяних, залізних, дерев’яних та камінних, що не бачать, і не чують та не знають, а Бога, що в руці Його душа твоя й що Його всі дороги твої, ти не прославляв» (Дан.5:22,23). І далі Даниїл пояснює слова написані рукою на стіні: «Текел ти зважений на вазі, і знайдений легеньким» (Дан.5:27). Так і уявляєш собі шальки терезів (руск. чаши весов) на яких Бог зважує наші скарби небесні та скарби земні. Наші справи для Бога, служіння, що ми робили винятково заради Христа. На суді справи будуть доводити, чи наша віра мертва чи жива? «І почув я голос із неба, що до мене казав: Напиши: Блаженні ті мертві, хто з цього часу вмирає в Господі! Так, каже Дух, вони від праць своїх заспокояться, бо їхні діла йдуть за ними слідом» (Об.14:13). «І дало море мертвих, що в ньому, і смерть і ад дали мертвих, що в них, і суджено їх згідно з їхніми вчинками» (Об.20:13).

  1. Три категорії скарбів, але всі небезпечні. «ваше багатство згнило, а ваші вбрання міль поїла! Золото ваше та срібло поіржавіло, а їхня іржа буде свідчити проти вас…». Згнило, міль поїла, поіржавіло. Нещодавно розмовляв з одним чоловіком, який в серцях розповів свою сумну історію. Поїхав за кордон на заробітки. Раз, другий, третій. Привозив непогані гроші. А останній раз приїжджаю, а у дружини коханець. Не хотів скандалів, майже все їй віддав. Пройшли роки, а я так і не облаштував своє життя. Ось тепер вся моя філософія зводиться до простої думки, нагим я прийшов у цей світ нагим і піду з нього. Маю на життя і за це вдячний.

— Багатство згнило.

— Вбрання міль поїла.

— Золото поіржавіло.

З чим ми прийдемо до Бога? Які справи Йому покажемо, які виходять із віри?

Багатіям показати нічого. Вони збирали, збирали і все пропало.

Так і висловлюється Яків, ця іржа буде свідчити проти вас і поїсть, як огонь. Стан речей, які ми збирали буде або за нас, або проти нас.

  1. ПЛАЧТЕ ТА РИДАЙТЕ

«Бо смуток, що в Бозі, чинить покаяння на спасіння, якого не треба шкодувати; біль світський чинить смерть» (2Кор.7:10). І ще одна цитата: «Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя» (Пс.37:18). Християни зі стародавніх часів називали скорботу смутком (огорчением – руск.) душі. Єврейське слово «бути сумним» означає «мати як би розп’яття душу». Так само має бути в істинному каятті єврейського народу, коли вони побачать Христа, якого так прагнули розіп’яти (Зах. 12:10), Вони ніби самі відчують ті цвяхи, якими прокололи Спасителя. Як жінка не може народити дитину без болю, так і не можна покаятися без скорботи. Ті, що каються грішники ллють сльози за гріхи. Згадаймо Марію грішницю: «І, ставши біля ніг Його і, плачучи, почала обливати ноги Його слізьми» (Лк. 7:38). Скорбота та смуток її серця виливалася через очі.

1) Смуток заради Бога є почуттям внутрішнім. Це смуток серця. Скорбота ж лицеміра виражається лише на його обличчі: «не будьте такі, як лицеміри, що сумують, виснажують свої обличчя, щоб показатися людям» (Мф. 6:16). Вони роблять кислі обличчя, але їх сум так і залишається на поверхні, немов та роса, що зволожує листки, але не має коренів. Покаяння Ахава було показним. Він роздер свою одежу, але не свою душу (3 Цар. 21:27).

2) Смуток заради Бога повинен бути чистим. Це дуже просто перевіряється. Коли Мойсей сказав фараонові, що прийде Боже покарання, то про що більше всього сумував Фараон, що Бога образив? Ні, що буде руйнуватися природа Єгипту? Також ні. Що його гординю, владу, амбіції зачеплять і він буде принижений. То ж, коли ми каємося, у нас смуток тому що ми будемо мати покарання від Бога і Він нас не благословить, або те, що ми завдаємо біль самому Богу?

  1. Скарби небесні, або скарби земні? «Ви скарби зібрали собі на останні дні! Я так собі і уявлю, як в аеропорту. Є багаж, який не повинен перевищувати…… Ваш багаж буде зважений і якщо він легкий ви не проходите. А якщо у вас небесний скарб буде важкий, тоді так, ласкаво просимо! Які скарби ми збираємо? Можливо зараз час зупинитися і подумати, чого у мене більше земних скарбів чи небесних?

Христос наголошує, щоби ми збирали скарби на небі і це одна з важливіших думок нагорної проповіді: «Не складайте скарбів собі на землі, де нищить їх міль та іржа, і де злодії підкопуються й викрадають. Складайте ж собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа їх не нищить, і де злодії до них не підкопуються та не крадуть» (Матв.6:19,20).

Так, ми християни не проти, якщо ви маєте золото, якщо ви зодягаєтеся або якщо ви зберігаєте гроші, але… Але ж, нехай буде, як мінімум, рівновага. А ще краще, збирати значно більше цих скарбів небесних.

  1. В чому проблема багатіїв? Чому Яків так нападає на багатих? Хіба вони гірше за інших людей? «Послухайте ви, багачі, плачте й ридайте над лихом своїм, що вас має. Багатство ваше згнило, а ваші вбрання міль поїла. Золото ваше та срібло изоржавело, а їхня іржа буде свідчити проти вас і з’їсть плоть вашу, як вогонь: ви зібрали собі скарб на останні дні» (Іак.5: 1-3). Просто таки шквал критики обрушується на голову багатих. У чому ж їх вина?
    Суть не стільки в багатстві, скільки в тому на що людина сподівається, тобто сподівається. Самовпевнена людина від духовної відрізняється тим, що перший шукає життєву опору в собі, в своїх досягненнях, в тому, на що можна спертися. Духовний шукає опору в Бозі. У чому це проявляється практично? Дивіться як часто, і чим ви хвалитеся.

Єзекія, цар Ізраїлю, після всього, скільки Бог для нього зробив, приймає у себе послів царя вавилонського. І цар якось дивно починає себе вести: «Єзекія, вислухав послів, показав їм усю скарбницю свою, срібло і золото, і пахощі, і масті дорогі, і всю зброївню свою і все, що знаходилося в його скарбницях не залишалося жодної речі, якої не показав би їм Єзекія в домі своїм та в усім володінні своїм» (4Цар.20: 13). Уявіть на мить, що ви приходите до мене в гості, і я починаю вам показувати фотографії, різні подарунки. Ви приємно здивовані моєю гостинністю. Але потім, я показую подушки, наволочки, одягу, вилки, ложки. Ви будите кивати головою, але подумаєте, що у цієї людини великі проблеми. Після такого повного показу, який влаштував Єзекія, приходить пророк Ісая і питає: «І вислухав їх Єзекія, і показав їм усю скарбницю свою, і срібло, і золото, і пахощі, і добру оливу, і всю зброївню свою, і все, що знаходилося в його скарбницях. Не було речі, якої не показав би їм Єзекія в домі своїм та в усім володінні своїм» (2Цар.20:13). Як бачимо, наслідки таких хвастощів, надії не на Бога, а на багатство, досить сумні. Так можна не тільки своє життя загубити, але і негативно вплинути на долю своїх дітей.
Бог буде завжди вибивати з під наших ніг такий грунт, як вибив у Єзекії, щоб ми могли сподіватися тільки на Творця. Саме про такі цінності пише Ап. Павло молодому пастору Тимофію: «Наказуй багатим за віку теперішнього, щоб не неслися високо, і щоб надії не клали на багатство непевне, а на Бога Живого, що щедро дає нам усе на спожиток» (1Тим.6:17).

  1. Що таке небесний скарб?

— Скарб небесний, це коли ти робиш добрі справи за які не отримає нічого. Звісно, по закону, можеш чекати. Навіть від Бога чекати, що він нам компенсує, не залишить без допомоги, якщо ми жертвуємо то Бог нам поверніть, це десь нормально. Але, хочете небесний скарб, нічого не чекайте, а давайте, як би давали Христу. Пам’ятаєте, був хворий ви мене відвідали? Коли, Господи? Якщо ви зробили одному з людей то зробили Мені!

— Скарб, це не просто добро, а добро заради Христа.

— Давайте і дасться вам….

Цікаво, а є людина, яка мислить так, — як же я хочу скарби небесні збирати?

  1. Що з нами робить земний скарб?

Ми маємо небезпеку ставати жадібними та байдужими. Так, як це трапилося з цими багатіями. «Ось голосить заплата, що ви затримали в робітників, які жали на ваших полях, і голосіння женців досягли вух Господа Саваота!» (Як.5:1-4). Господи, та це ж портрет багатьох сучасних політиків. Для чого ці люди взагалі ідуть в політику? Щоби збільшувати власні статки. Коли ми збираємо переважно скарби земні, забуваючи про скарби небесні, це обумовлює зміни в нашому серці. Воно стає егоїстичним та байдужим. Дві оці важливі ознаки, які і викривають серце сповнене цінностями земних скарбів. Скажіть, чи фарисеїв дуже цікавилися людьми? Судячи по тому, як вони вчинили з Юдою, який прийшов покаятися, ні. А коли Христос робив добро іншим, їх прямо від злоби вивертало.

  1. Чому проблема з небесним скарбом?

Насамперед, проблема з небесним скарбом в любові Божій. Наскільки ми любимо Бога настільки і будемо Йому догоджати? Якщо немає любові до Бога, тоді буде любов до земних скарбів.

Одного разу прийшов молодий чоловік до мудреця і попросив:
— Навчи мене бути мудрим. Скажи, що я для цього повинен зробити?
Мудрець жестом запросив молодого людини слідувати за собою, привів його до річки і завів на достатню глибину. Схопивши за плечі, він занурив юнака в воду і якийсь час тримав під водою, не звертаючи уваги на його відчайдушні спроби звільнитися. Нарешті мудрець відпустив юнака і, коли той віддихався, запитав:
— Син мій, коли ти був під водою, чого ти бажав найбільше на світі?
— Повітря! Тільки повітря! — відповів юнак без вагань.
— А не бажав ти в той момент багатства, задоволення, могутності або, може бути, любові жінки?
— Ні, пане мій, я жадав тільки повітря і думав тільки про повітрі.
— Отже, — сказав мудрець, — щоб стати мудрим, ти повинен так сильно жадати Бога, як тільки що жадав повітря. Якщо ти будеш прагнути до Нього з таким завзяттям, син мій, ти неодмінно станеш мудрим.

  1. Чому так важко збирати духовний скарб?
  • Ми його не бачимо.
  • Ми не можемо їм користуватися.
  • Він не дає нам комфорту.
  • Небесний скарб часто вступає в конфронтацію з земним скарбом. Як би ви вчиняли, коли б треба було обирати між тим, щоби витратити час на духовний скарб замість земного. Ось, що пише Ап. Павло: «Але те, що для мене було за надбання, те ради Христа я за втрату вважав» (Фил.3:7).

АЛЕ, НЕБЕСНИЙ СКАРБ ЗМІНЮЄ НАС

  • Зміню наше серце. «Бо де скарб твій, там буде й серце твоє!» (Матв.6:21). Вкладаєш в Богу і сповнюєшся Духом Святим.
  • Зміню нашу віру. Збираєш духовні скарби і віра зміцняється.
  • Змінює нашу долю. Бо той, хто багатіє в Бога, стає благословенною людиною у всіх серах.
  • Скарб небесний збільшує мою любов до Бога. Я помітив, чим більше я спілкуюсь з дружиною тим ближче ми стаємо один до одного. І навпаки, де втрачається сімейне спілкування там спостерігається відділення між чоловіком та дружиною.

«Одні колесницями хваляться, а інші кіньми, а ми будем хвалитись Ім’ям Господа, нашого Бога» (Пс.19:8).

ЯКИЙ МІЙ НЕБЕСНИЙ СКАРБ? ЯК Я ЙОГО НАКОПИЧУЮ? ЯК ЧАСТО Я РОБЛЮ ТЕ, ЩО БУДЕ ЗБИРАТИ МІЙ СКАРБ?

ЯК ЧАСТО Я ЗБИРАЮ СКАБИ ЗЕМНІ? А ЯК ЧАСТО СКАРБИ НЕБЕСНІ?

Людина, яка збирає скарб на небі у неї в серці панує радість. А от правда, як зробиш добру справу і таку радість відчуваєш. Чому так? Тому що Духом Святим сповнуюшся, а навірчуючи, навіть, до Бога наближаєшся.

ПИТАННЯ: 1) Чому багатіям так важко думати про Бога? 2) Що ви покажете Богові на останньому суді? Які справи покажете? 3) На якій шальці терезів (руск. чаше весов) буде більше справ, які переважать? І…? 4) Як в засмучуєтеся від гріха? І саме що вас засмучує? 5) В чому проблема з земними скарбами? Чми вони небезпечні і що роблять з нашим серцем? 6) В чому проблема з небесними скарбами і чому їх так важко збирати? 7) Які благословення приходять тим, хто в Бога багатіє? 8) Що зміниться у вашому християнському житті після цієї проповіді.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *