ЦИКЛ. ДИВОВИЖНА ОСОБА БОГА — ДУХ СВЯТИЙ ЧАСТИНА 10. ДУХ СВЯТИЙ ТА БЛАГОВІСТЯ

Поделитесь статьёй или подпишитесь на обновления:

«Та ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього краю землі» (Дiї.1:8).

РОЗДІЛ 1. «ПРИЙМЕТЕ СИЛУ ДУХА СВЯТОГО, ЩОБИ БУТИ СВІДКАМИ ХРИСТА». Що значить бути свідком Христа?

Людина переживає найбільше чудо, коли кається. В серце тієї, яка покаялася, входить Святий Дух, цебто Сам Бог і починає жити в дусі людському. Але, якщо хтось оселяється в якомусь будинку, він починає там наводити свій лад. Дух Святий, який оселяється в будинку нашого серця, починає нас пробуджувати до деяких важливих речей. І до читання Біблії та молитви, і до святого життя. Але, найважливіше, на чому ставиться великий акцент, — бути свідком Христа. Що це означає?

Коли людину сповнює сила, вона ніколи не мовчить. Христос дає точне спостереження: «Добра людина із доброї скарбниці серця добре виносить, а лиха із лихої виносить лихе. Бо чим серце наповнене, те говорять уста його!» (Лук.6:45). Насправді, дуже легко зрозуміти, чим сповнене серце християнина. Закоханий буде говорити здебільшого про свою дівчину. Людина, яка живе роботою, буде, звісно говорити за свою роботу. Кому гріє душу хобі, той про це хобі і буде говорити. Чоловіки про футбол, рибалку, політику. Жінки, косметика, одяг, кухня. Послухайте, про що віруючи люди говорять? І ви дуже легко зрозумієте, чим вони живуть. Я часто згадую, що після каяття, настільки мене сила переповнювала, сила Духа Святого для того, щоби свідчити про Христа, що йшов до всіх своїх друзів та ще і дівчину, навіть, з собою брав, мою майбутню дружину. Хтось запитає, а якщо мене вже давно не переповнює сила Духа Святого?

З приводу серця людського Бог дає разюче, приголомшливе місце в Біблії, коли пророк Єзекіїль звертається до ізраїльського народу. «Поскидайте з себе всі ваші гріхи, якими ви грішили, і створіть собі нове серце та нового духа! І нащо маєте померти, Ізраїлів доме?» (Єз.18:31). Мене особисто вразило, що саме від нас залежить стан нашого серця. А оскільки у християн є Дух Святий, то нам залишається сповнюватися Духом Святим. Яким чином? Та звісно ж, молитвою, коли ми харчуємося свою безсмертну душу Словом Божим, але і, дуже важливий момент, коли свідчимо про Христа. Серце налаштовується дією. Коли людина починає займатися спортом, то проходить декілька етапів. На початку примушує себе. Далі, вже з’являється бажання, а з часом вже без цього і не може. Так і з налаштуванням серця. Починаєте свідчити про Христа, про те, що Він з вами зробив, і далі бажання з’являється все більше, а страху все менше.

   Свідок розповідає про найцікавіше і найважливіше, що він побачив. Свідок Христа сам пережив Божий дотик і розповідає іншим за цей дотик Божий. Тато, мешканець Туреччини, повернувся с заробітків, з Німеччини і розповів, на всі розпитування допитливого (руск. любознательного) сина: «Країна чудова, люди вкрай порядні та відповідальні, економіка потужна, а ось вірять не в того Бога». Слова батька не давали сину спокою і він став мріяти, щоби познайомитися з тією країною. Його мрія збулася і він потрапив до Німеччині, щоби розібратися, чому такі люди, така економіка, а Бог у них помилковий, коли у нас набагато слабше економіка, люди злі та агресивні, а Бог правильний. Він став християнином та почав дуже активно проповідувати, та ще і в Ісламьскій країні. Сьогодні це пастор великої церкви. А за свого батька він молився 26 років і той, у віці за 80 прийняв Христа.

   Біблія дає нам образи свідків. Це самарянка, яка побігла звіщати рідному місту про Христа, це пастухи. Христос доволі часто так і просив, щоби ті, хто пережив чудо, могли розповідати про це своїм ближнім та рідним: «Ісус же йому не дозволив, а промовив до нього: Іди до дому свого, до своїх, і їм розповіж, які речі великі Господь учинив тобі, і як змилувався над тобою!» (Мар.5:19). Андрій, якого православна церква називає первозванним. Це майбутній Апостол, який покликав своїх братів прийти до Христа. «А один із тих двох, що чули від Івана та йшли вслід за Ним, був Андрій, брат Симона Петра. Він знайшов перше Симона, брата свого, та й говорить до нього: Знайшли ми Месію, що визначає: Христос. І привів він його до Ісуса. На нього ж споглянувши, промовив Ісус: Ти Симон, син Йонин; будеш званий ти Кифа, що визначає: скеля» (Iван.1:40-42). Нічого не знаючи, не маючи ніякої богословської освіти та не пройшовши курси з євангелізму, Андрій не просто розповідає, а більше, веде до Христа. Коли Дух Святий нас сповнює ми не можемо мовчати, не можемо біти не свідками Христа. Дуайт Муді колись сказав, що християнин, який мовчить за Спасителя, або сам не спасенний, або гріх закриває вуста такої людини. І, доречі, Дух Святий сповнює завжди, тому що завжди хоче, щоби люди рятувалися.

РОЗДІЛ 2. ЩО РОБИТЬ ДУХ СВТИЙ В ПЛАНІ БЛАГОВІСТЯ?

  1. На початку, сповнює силою, щоби бути свідками Христа.
  2. Дух Святий спонукає (побуждает руск.) нас молитися за невіруючих. Пам’ятаєте, як сказано, що ми точно не знаємо про що молитися, але ж, сам Дух Божий дає нам молитви?
  3. Звільняє від страху. Бо ми прийняли не Духа страху, але Духа сміливості, мужності, то ж і мужньо проповідуємо Євангеліє. «бо не взяли ви духа неволі знов на страх, але взяли ви Духа синівства, що через Нього кличемо: Авва, Отче!» (Рим.8:15).
  4. Дає нам людей. Правда ми їх не завжди помічаємо. Євнух на колисниці.
  5. Дає нам, що сказати. «Коли ж видадуть вас і поведуть, не турбуйтеся заздалегідь, що вам говорити, а що дане вам буде тієї години, то те говоріть: бо не ви промовлятимете, але Дух Святий» (Мар.13:11).
  6. Потішає нас, коли у нас поразка, та веде далі. Кожний віруючий отримує з Духом Святим сміливість, силу і потребу проповідувати людям Євангеліє.
  7. І почати треба було варто з того, що і саме життя дає нам Бог, тобто Дух Святий. Те що ми живемо в Україні і зараз знаходимося саме в цьому місті. Те, що нас оточують саме такі люди, які оточують, це все від Бога. І саме Дух Святий через Біблію дає нам зрозуміти внутрішнє життя людини, незадоволення та проблеми.

Не складно уявити образ сучасної людини. В сім’ях конфлікти, конфлікти з родичами, конфлікти з дітьми, конфлікти та незадоволення роботою, а де кому доводиться і від’їжджати за кордон і це певний конфлікт. А головний конфлікт, який має людина, це внутрішній конфлікт люди не мають миру з Богом, а значить, абсолютно точно, не мають миру всередині. Давайте наведу приклад. Країна, надзвичайно стабільна та заможня. Люди забезпечені. Англія. Лише у 2015 році в цій країні закінчило життя самогубством шість з половиною тисяч людей. Взагалі, на прапорі сучасного світу майорить лише одне слово «КОНФЛІКТ».

РОЗДІЛ 3. НЕ МИ, А ДУХ СВЯТИЙ

Кожен з нас мав негативний досвід і цей досвід нас так розчаровував, що ми вже і не хотіли проповідувати. Як тільки ми пересвідчились, що більшість людей не потребує Євангеліє, ми перестаємо проповідувати людям. Але, в чому велика помилка? Ми абсолютно не вірно розставляємо акценти.

  • Перше, що треба пам’ятати, як Христос дивився на цей світ: «Чи не кажете ви: Ще чотири от місяці, і настануть жнива? А Я вам кажу: Підійміть свої очі, та гляньте на ниви, як для жнив уже пополовіли вони!» (Iван.4:35).
  • Негативний досвід був і у Христа. «І просилися демони, кажучи: Коли виженеш нас, то пошли нас у той гурт свиней. А Він відповів їм: Ідіть. І вийшли вони, і пішли в гурт свиней. І ось кинувся з кручі до моря ввесь гурт, і потопився в воді. Пастухи ж повтікали; а коли прибули вони в місто, то про все розповіли, і про біснуватих. І ось, усе місто вийшло назустріч Ісусові. Як Його ж угледіли, то стали благати, щоб пішов Собі з їхнього краю!..» (Матв.8:31-34). Давайте зробимо декілька важливих висновків.

Благовістя – це справа Духа Святого. Один пастор в німеччмні Дік Вудворт, пережив страшну хворобу і був паралізований на 30 років. Всі ці 30 років він багато надіктовував, розумував, писав книги. В одній книзі цей пастор написаа такі строки: «Не я, але Він. Я не можу, але Він може. Я не завжди хочу, але Він завжди хоче. Не я це зробив, але Він».

РОЗДІЛ 4. ЧОМУ ХРИСТА НЕ ЗУПИНЯВ НЕГАТИВНИЙ ДОСВІД БЛАГОВІСТЯ?

  • Поразка Христа. Зверніть увагу, що Христос зробив надзвичайне чудо. Ми іноді думаємо, що якщо би були супервеликі чуда то напевно би дуже багато людей прийшли би до Христа. Знаєте, що я вам на це скажу? Як прийдуть так і підуть, якщо віра буде будуватися на чудах. Ось Христос зробив чудо, а Його просять піти з того міста.
  • Поразка пастухів. Зверніть увагу, це на один цікавий момент. Пастухи, які були свідками того чуда, пішли і проповідували про силу Христа. І ті пастухи проповідники також отримали поразку.
  • Але, чи зупинило це Христа? Ні, жодним чином. З трьох причин.
    1. Перша причина – Син Божий дивився на цей світ Божими очами. А Божі очі дивляться на світ, як на нива, яка вже поспіла: «Чи не кажете ви: Ще чотири от місяці, і настануть жнива? А Я вам кажу: Підійміть свої очі, та гляньте на ниви, як для жнив уже пополовіли вони!» (Iван.4:35). Чому образ жнив? Тому що прийде час і всі люди будуть, подібно пшениці, зібрані на суд Божий. А мета Бога, щоби люди жили з Ним вічно.
    2. Друга причина — велика любов до грішників. Христос дивиться на людей не з точки зору розміру зарплатні чи пенсії, успіху на роботі чи добробуту життя. Звісно ж, що Бог і тут може допомогти, але він дивиться з точки зору спасіння. «А як бачив людей, змилосерджувався Він над ними, бо були вони змучені та розпорошені, як ті вівці, що не мають пастуха. Тоді Він казав Своїм учням: Жниво справді велике, та робітників мало; тож благайте Господаря жнива, щоб на жниво Своє Він робітників вислав» (Матв.9:36-38). Христос дивиться на людей з точки зору вічності.
    3. Христа ніщо не могло зупинити, тому що на Ньому був Дух Святий. А Дух Святий спрямовував постійно Христа на проповідь Євангелія. В середині Христа та сама сила, яка і у християн. «На Мені Дух Господній, бо Мене Він помазав, щоб Добру Новину звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоненим визволення, а незрячим прозріння, відпустити на волю помучених» (Лук.4:18). І що цікаво, що кожен з нам, в ту мить, коли приймає Духа Святого, також стає намащеним, або помазаним, Духом Святим. «А помазання, яке прийняли ви від Нього, воно в вас залишається, і ви не потребуєте, щоб вас хто навчав. А що те помазання само вас навчає про все, воно бо правдиве й нехибне, то як вас навчило воно, у тім пробувайте» (1Iван.2:27).
    4. «Він же промовив до них: І іншим містам Я повинен звіщати Добру Новину про Боже Царство, бо на те Мене послано» (Лук.4:43).

ДУХ СВЯТИЙ НЕ ЗУПИНЯЄТЬСЯ НАС ВЕСТИ. Якщо у нас десь не виходить тоді Дух Святий веде нас в інші місця, щоби ми благовістили Євангеліє. Так, десь нас не вислухають, десь відкинуть. Але, перші християни не здавалися і саме тому, що коли Дух Святий кудись не допускає проповідувати, Він буде вести далі. А у нас іноді буває так, раз не вийшло, другий раз не вийшло і ми вже замовкаємо на вікі. «Дійшовши ж до Мізії, хотіли піти до Вітінії, та їм не дозволив Дух Ісусів. Обминувши ж Мізію, прибули до Троади. І Павлові з’явилось видіння вночі: якийсь македонянин став перед ним і благав його, кажучи: Прийди в Македонію, і нам поможи! Як побачив він це видіння, то ми зараз хотіли піти в Македонію, зрозумівши, що Господь нас покликав звіщати їм Євангелію» (Дiї.16:7-10). Я сідаю до потягу і зі мною в купе хлопці, які так ввічливо запитують, ви не проти, якщо ми перекусимо? Та звісно ж, ні. А мені так хотілося з ними поговорити за Бога, розповісти про Христа. А хлопці, після мого дозволу, відкрили бутилку водки і почали, кожні 5 хвилин проголошувати нові тости. Я не проповідує людям на підпитку, та і атмосферка в купе ставала ще та. Тому перейшов в інше купе, а там дві жінки у віці і я починаю їм проповідувати про Христа. Вони слухали вражені і одна з них промовила: «Оце так самовнушение!» І я знов їм почав пояснювати, що таке віра і хто такий Христос. З першого купе перейшов до другого. Так вів Дух Святий. Тому, якщо хтось не приймає ваше слово ідіть далі, бо Дух Святий не може заспокоюватися з приводу проповіді Євангелія, тому що Духа Святого цікавіть лише вічна доля людини, її з’єднання з Богом.

ПИТАННЯ: 1)  Чому, якщо людину сповнює сила, вона буде обов’язково промовлятися? Про що ви, як християнин, частіше всього говорите з невіруючими родичами та знайомими? 2) Як часто ви людям говорите про Христа? 3) Ви відчуваєте в собі силу для свідчення, про Бога? 4) Христос просив розповісти звільненому, яку милість виявив Господь до нього? А яку милість до вас? Що ви розкажите? 5) Що робив Христос, коли мав негативний досвід? І що робите ви?

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *