ЦИКЛ. ВІД 7 СМЕРТНИХ ГРІХІВ ДО СПРАВЖНЬОГО ЖИТТЯ. ВІДЧАЮ-НІ, НАДІЇ – ТАК!

Поделитесь статьёй или подпишитесь на обновления:

З давних давен християни знають, що один із найпідступніших і небезпечних гріхів – це відчай. Відчай вириває віру християнську з коренем.

ТИПОВІ СИТУАЦІЇ ВІДЧАЮ

  1. Звільнення з роботи, або робота де катастрофічно не вистачає грошей.
  2. Великі проблеми зі здоров’ям.
  3. Діти виходять із під впливу батьків. Діти хворіють сильно, або роблять глупоту.
  4. Коли погрожують життя. Мій приклад, коли передали, що мене заріжуть. Або, мій приятель попросив, що би я до нього приїхав, бо його хочуть вбити.

РОЗДІЛ 1. ЩО ТАКЕ ВІДЧАЙ
«І ось буря велика зірвалась на морі, аж човен зачав заливатися хвилями. А Він спав… І кинулись учні, і збудили Його та й благали: Рятуй, Господи, гинемо! А Він відповів їм: Чого полохливі ви, маловірні? Тоді встав, заказав бурі й морю, і тиша велика настала… А народ дивувався й казав: Хто ж це такий, що вітри та море слухняні Йому?» (Матв.8:24-27).

  1. Відчай не приходить на рівному місці. Відчай завжди обумовлений обставинами, які йому передують. Це, як правило, надзвичайно важкі обставини. Відчай обумовлений штормами, які неодмінно будуть в нашому житті. Згадайте історію про два будинки. Один на камені побудований, а інший на піску. На обидва будинки прийшли шторми, як символ складних обставин.
  2. Відчай породжується не просто обставинами важкими, а обставинами в яких людина почувається безсилою. Рибалки побачили, що сталася не просто буря, а «буря велика». «І ось буря велика зірвалась на морі…». Видно, якщо би була не велика буря, моряки би впоралися самі, а, оскільки ситуація погіршується вона породжує відчай.
  3. Відчай приходить, коли ситуація виходить із під контроля. Взагалі, люди страшенно бояться ситуацій які не можна контролювати. Безконтрольна ситуація, — це, наприклад, коли є хвороба, а не відомо, як її лікувати. Безконтрольна ситуація – це коли знаєш, що ніякі зусилля не допоможуть змінити складні обставини. Втрата контролю, це коли твої навички на майстерність досвідчених рибалок не допоможе, як не допомагає зараз учням їх досвід. «І ось буря велика зірвалась на морі, аж човен зачав заливатися хвилями» (Мтф.8.24).
  4. Відчай приходить, як правило, коли ні на кого і ні на що спертися. Друзі зрадили, домашні не розуміють та інші проблеми оточують, огортають, створюють блокаду неприємностей. Хто ж не переживав щось подібне в своєму житті?
  5. Відчай – це подарунок диявола. Саме він призводить в людині стан безнадійності, бо Бог є Богом надії. Доречи, про надію ми ще поговоримо, але зараз треба знати, що це ворог людської души краде у нас надію. Так Біблія і говорить про мету диявола: «Злодій тільки на те закрадається, щоб красти й убивати та нищити. Я прийшов, щоб ви мали життя, і подостатком щоб мали» (Iван.10:10). Що краде диявол насамперед? Звісно ж, надію. Ось чому так багато самогубств, тому що люди втрачають надію. Офіційна статистика за 2016 рік, українські бойові втрати склали 211 чоловік, а небойові втрати — 1 294 людини. На 100 тисяч – 22 людини за рік. Наприклад, в м. Суми, згідно такої логіки закінчили життя самогубством 66 людей і це лише за один рік. Диявол краде людські душі та ще і в такої кількості.

Таким чином ми можемо сформулювати відчай, як стан, коли обставини важкі, виходять з під контроля, як диявольські нападки, які полягають в викраданні у людини надії.

У учнів Христа в човні всі ці ознаки на лице. Ані надії, ані радості, ані оптимізму. Тільки пануючий страх.

РОЗДІЛ 2. ЯКІ ОЗНАКИ ЛЮДИНИ, ЯКА ВПАЛА У ВІДЧАЙ
1. СТРАХ. Пануючий страх.

  1. ВІДСУТНІСТЬ БОГА. Враження, що «Бога немає».
  2. НЕЗАХИЩЕННІСТЬ. Відчуття незахищеності.
  3. БЕЗНАДІЙНІСТЬ. Втрата надії.
  4. НЕ ПРО ЩО ІНШЕ НЕ ДУМАЄ, ЯК ПРО БІДУ. А ви запитаєте, а про що ще думати, коли у тебе біда? Біда – це не сама біда, а коли людина за неї не може зазирнути, коли концентрується тільки на біді, на проблемі і не бачить за тим велику руку Божу.
  5. БЕЗСОННЯ. ВТРАТА СПОКІЮ.
  6. ВТОМА, А ПОТІМ ХРОНІЧНА ВТОМА.
  7. КРАЙНЯ СТУПІНЬ – ВТРАЧАЄТЬСЯ БАЖАННЯ ЖИТИ, а це початок смерті, а там рукою подати до самогубства.

ЖАХЛИВІ НАСЛІДКИ ВІДЧАЮ

Відчай відкидає нас від Бога дуже далеко.

Відчай знищує нашу душу і заодно нервову систему. «… пригноблений дух сушить кості» (Пр.17:22).

Відчай краде у нас радість і надію.

Відчай перекреслює віру Христову.

Відчай робить людину злою, роздратованою, як були роздратовані «байдужістю» самого Христа учні, які панікували в човні.

Відчай вкриває нас товстим шаром безнадійності і страху.

І, скажіть, після того, що ж доброго у відчаї?

РОЗДІЛ 3. БІБЛІЙНІ ПРИКЛАДИ ВІДЧАЮ

  1. Саул, сам впав на меч і закінчив життя самогубством. Він відступав від Бога і заплутався у власних гріхах.
  2. Афітохел, давав мудрі поради, але став на бік ворогів Давида. І коли зрозумів, що він програв, а цар Давид переможе, закінчив життя самогубством.
  3. Пророк Ілля. На нього чатують, за ним полюють: «А сам пішов пустинею, дорогою одного дня, і сів під одним ялівцем, і зажадав собі смерти, і сказав: Досить тепер, Господи! Візьми душу мою, бо я не ліпший від батьків своїх!…» (1Цар.19:4).

Бог звертається до Іллі, насамперед з питанням, — де ти і хто ти і що ти тут робиш? У відчаї саме такі питання собі треба ставити. «І сталося, як почув це Ілля, то закрив своє обличчя плащем своїм, та й вийшов, і став у входа печери. Аж ось до нього Голос, що говорив: Чого ти тут, Іллє? А він відказав: Я був дуже горливий для Господа, Бога Саваота, бо Ізраїлеві сини покинули заповіта Твого та порозбивали жертівники твої, а пророків Твоїх повбивали мечем, і позостався я сам. І шукали вони душу мою, щоб узяти її» (1Цар.19:13,14). Цікаво, що Ілля вийшов з того стану.

  1. Постійно в надзвичайно стресових обставинах перебував Давид: «Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся?…» (Пс.41:6).

РОЗДІЛ 3. В ЧОМУ ПРОБЛЕМА СТАНУ ВІДЧАЮ ТА БЕЗНАДІЙНОСТІ?

Людина у відчаї не може знайти собі за що зачепитися надією. Якщо добре подумати важлива не надія само по собі, ось чому кумедно і порожньо виглядає рада – заклик: «Не втрачай надію!» Перепрошую, а надію на що, або на кого?

Проблема учнів Христа, які панікують в човні, що їх надія чіпляється не за ті речі. Вони шукають надії, як, доречи, і вся, хто у відчаї:

1) В обставинах. Можливо все ж таки шторм ущухне? А він лише посилюється.

2) В людях. Можливо хтось знайдеться, хто може зрозуміти, як захиститися від шторму? А не з’являється.

3) В своїх здібностях та досвіді. Можливо досвід рибалок допоможе? А він не допомагає.

4) В матеріальних речах. Можливо міцність човна порятує нас? Але, що таке міцність човна після того, як затонув «Титанік»?

Отже, проблема в тому, щоби натомість покладати свою надію на Бога, люди покладають ту надію зовсім на не ті речі. Звісно, ми можемо і добре надіятися на всі перелічені речі і на людей і на обставини. Хто б не хотів мати друга поруч, надійну людину, відсутність стихійного лиха, але вища надія – це винятково Бог. Чому саме так? Тому що саме Він контролює обставини! Тому що Бог сильніше тих обставин! Хто морю наказав і воно ущухло? Чи ми не зрозуміли, що море – це символ складних обставин? «Тоді встав, заказав бурі й морю, і тиша велика настала…» (Мтф.8.26).

РОЗДІЛ 4. ЧИ СПИТЬ БОГ ПІД ЧАС НАШИХ ВИПРОБУВАНЬ?

БОГ – Є БОГ НАДІЇ.

  1. У відчаї нам здається… Здається, що Бог спить.
  2. У відчаї нам здається, що Бог не може допомогти.
  3. У відчаї нам здається, що Бог ігнорує нас, а займається допомогою іншим.
  4. У відчаї нам здається, що Бог слабший за складні обставини.

Наша сім’я переживала багато обставин, коли треба впадати у відчай.

— Ми жили у великій бідності.

— У моєї дружини двічі завмирав плід. А ми дуже хотіли дітей. Я пам’ятаю, як стояв безпорадний і навіть не знав, як потішити дружину.

— Нас багато зраджували.

— Нас декілька разів обкрадали ті, кому ми надавали житло та допомогу.

Нещодавно ми замислилися з дружиною, що нас поєднує, окрім віри? І один із пунктів, — ми ніколи не впадаємо у відчай, не сумуємо.

Наш Бог – є Бог надії. «Бог же надії нехай вас наповнить усякою радістю й миром у вірі, щоб ви збагатились надією, силою Духа Святого!» (Рим.15:13).

Легко уявити корабель, якого кидають потужні, нервуючі хвилі. Цей човен нагадує пір’ячко, яке носиться силою вітру. А тепер уявіть корабель, який кинув кітвицю (руск. якорь). Він стає непохитним, залізно тримаючись берега і ніякі бурі його не будуть носити по хвилях. «щоб у двох тих незмінних речах, що в них не можна сказати неправди Богові, мали потіху міцну ми, хто прибіг прийняти надію, що лежить перед нами, що вони для душі як котвиця, міцна та безпечна, що аж до середини входить за заслону, куди, як предтеча, за нас увійшов був Ісус, ставши навіки Первосвящеником…» (Євр.6:18-20).
РОЗДІЛ 6. ЩО РОБИТИ ПРИ НАПАДІ ВІДЧАЮ ТА СУМУ?
Анна Герман після важкої автомобільної катастрофи лежала в ліжку два роки. Зламана і перебуваючи в абсолютній нерухомості, вона не впадала у відчай. Через два роки вона піднялася, почала співати і, хоча лікарі говорили, що для неї пологи рівносильні смерті, народила сина. Анна Герман, як відомо, була віруючою людиною та ще і протестанткою.

  1. Славте Бога, навіть, коли ви не знаєте за що. «Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся? Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його!» (Пс.41:6). А, втім, у нас завжди є за що дякувати. Доречи, коли дякуємо ми сповнюємося силою Духа Святого.
  2. Жити вірою, а не тим, що ми бачимо. «Отож, бувши відважні постійно, та знаючи, що, мавши дім у тілі, ми не перебуваємо в домі Господньому, бо ходимо вірою, а не видінням, ми ж відважні, і бажаємо краще покинути дім тіла й мати дім у Господа» (2Кор.5:6-8). Християнин, апріорі, повинен бути мужньою людиною.
  3. Не жити минулим, і навіть, теперішнім, а прагнути в майбутнье. Які проблеми були у дружина Лота? «Згадуйте дружину Лотову» (Лук.17:32). Її проблема в тому, що вона озиралася назад, попри те, що Бог це заборонив робити. Якщо ви будете жити сумним минулим, плакати з приводу себе і складних обставин, ви себе заженете в могилу.
  4. Іти тільки вперед!
  5. Бачити того, хто складає ці обставини. Бачити того, хто може вивести з цих обставин. Бачити того, хто ці обставини дає нам дозовано. Подивитися через обставини.
  6. Найбільший наш скарб це Бог. Складні події, а точніше реакція на ці події, показує нам, що для нас найбільше цінність. Припустимо ви загубили 200 гр. а у вас вдома лежить 10.000. Ви будете сумувати, але чим будете тішитися? Тим, що у вас значно більше щось є. Так, щоби не відбувалося, у вас є Бог! «Коли б фіґове дерево не зацвіло, і не було б урожаю в виноградниках, обманило зайняття оливкою, а поле їжі не вродило б, позникала отара з кошари і не стало б в оборах худоби, то я Господом тішитись буду й тоді, радітиму Богом спасіння свого!» (Ав.3:17,18).

Цікаво зазначити, що Йов, проходив страшні обставини. Здається в його житті були всі можливі страждання: хвороби, смерть дітей, втрата майна, друзі, які не розуміють і звинувачують, і, врешті решт, дружина, яка закликає поганити Бога та померти. Зверніть увагу, Бог не пояснював чому так постраждав Йов, а тільки відкрив свою велич, свою природу.

Питання: 1) Що таке відчай? 2) Які ознаки людини, яка перебуває у вічності? 3) Жахливі наслідки відчаю? 4) Як ви переживали відчай і що з вами робив той самий відчай? 5) Біблійні приклади відчаю? 6) В чому проблема відчаю та безнадійності? 7) Що робити під час нападу відчаю та смутку? 8) Яким чином відчай подолати і як в цьому може допомогти Бог? 9) Як думка вам здалася найважливішою в проповіді та над чим ви плануєте працювати в плані відчаю?

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *