У ХРИСТІ (руск. Во Христе)

Поделитесь статьёй или подпишитесь на обновления:

Дивний вираз, який ми зустрічаємо, тільки уявіть собі, більше 70 разів! Звісно, що все Писання Богонатхненне, але справедливо кажуть, що та думка, яка повторюється в Біблії багато разів, особливо важлива. Наприклад, про воскресіння Христа повторюється багато разів і це дійсно ключова думка. Так і з виразом «у Христі». Наприклад, «Бо заплата за гріх смерть, а дар Божий вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашім!»

(Рим.6:23); «Тож немає тепер жадного осуду тим, хто ходить у Христі Ісусі не за тілом, а за духом» (Рим.8:1); «Я завжди дякую моєму Богові за вас, через Божу благодать, що була вам дана в Христі Ісусі» (1Кор.1:4).

РОЗДІЛ 1. ВСЕ ПОЧИНАЄТЬСЯ З ВХОДЖЕННЯ ХРИСТА В ДУХ ЛЮДИНИ

Ап. Павло схиляє перед Богом коліна і молиться. У нас є можливість зазирнути в духовно-найінтимніший куточки душі видатного апостола, зрозуміти, що для нього було найважливішим, що він хотів побачити в свої одновірцях? «щоб Христос через віру замешкав у ваших серцях…» (Еф.3:17). Людина створена Богом дивним чином. Вінець творіння має не лише тіло, але ще і душу та, найважливіше, дух. Тіло – це обгортка, але дух, це єдина невидима складова людини, яка буде вічно, перлина те, що є вічне і заради розвитку чого ми живемо. Правда, Біблія говорить, що і тіло наше оновиться і стане духовним. Але все одно мова іде про духовну складову людини. Навіть духовне тіло підпорядковане духу. Дух – це та частина в людині, яка прагне Бога, Його шукає, або, скажімо, навіть може не шукати, а зненацька зустріти і повірити всім серцем та душею. Дух – це завжди прагнення до Бога, відкриття Бога, це все, що в нас спрямоване на Творця. Коли людина увірувала – це прояв духа. Отже, тіло – це інстинкти, їжа, розмноження. Дух – це вище, що є в людині. Коли Біблія говорить про духовне серце людини, серце яке вірує, серце, яке відчуває Бога, це те саме, що дух. «Серце чисте створи мені, Боже, і тривалого духа в моєму нутрі віднови» (Пс.50:12). Для чого ми так ретельно говорили про дух людський, про серце? А все тому, що дух даний людині з єдиною метою, щоби в ньому рано чи пізно оселився Бог. Лише вдуматися, матеріальна, маленька, жалюгідна людина, яких зараз не землі 7 мільярдів, створена саме за для того, щоби в її дусі, в середині людини, жив Бог. Це просто фантастично! Але так саме і реально. Ось цитата, яка нагадує саме про те, що прагнення і мета Бога жити в людині: «…Бо ви храм Бога Живого, як Бог прорік: Поселюсь серед них і ходитиму, і буду їм Богом, а вони будуть народом Моїм!» (2Кор.6:16).

Виходить, що в Старому Заповіті Бог був поруч зі своїм народом, єврейськими, а в Новому Заповіті, Бог не просто поруч, а він входить в людину. Це вища мета, щоби оселитися в дусі кожного. Всі люди, таким чином, діляться на дві категорії, одна схиляються перед Христом визнаючи Його Господом свого життя і підкорюючи все своє життя і тоді Він входить в Їх дух. Друга категорія, яка каже Богові, — НІ і такі люди, не дозволяють оселитися Христу в їх серці. Ці люди нагадують той готель придорожній, біля якого зупинилися Марія та Йосип, бо Марії треба було народжувати Христа, але в тому готелі не знайшлося місця і Спаситель мусив народитися в яслах, пристрої де домашня худоба отримує свою їжу. Так і в серці людському не знаходиться місця для Христа. А коли ми звернемо уваги, саме задля того, Христос стоїть біля кожного і стукає в двері серця. «Ось Я стою під дверима та стукаю: коли хто почує Мій голос і двері відчинить, Я до нього ввійду, і буду вечеряти з ним, а він зо Мною» (Об.3:20). І ще один вірш, який говорить нам про присутність Спасителі нашому дусі. «Випробовуйте самих себе, чи ви в вірі, пізнавайте самих себе. Хіба ви не знаєте самих себе, що Ісус Христос у вас?…» (2Кор.13:5).

Коли ми входимо в стан «у Христі»?

Це відбувається саме в момент каяття. Христос стояв і стукав в двері нашого серця і коли ми відчинили Він увійшов і оселився там. Відкривання дверей – це і є покаяння. Христос в нас. Коли ми каємося, Дух Христа входить в серце, в дух людський і очищує від гріха людину і починає жити в самому серці, в думках і почуттях.

Як це може бути, що в людині живе ще одна істота?

Він духовно живе в моєму дусі. Дух Христа це те саме, що і Дух Святий. Якщо в вагітній може жити інша істота, дитинка і нічого, це сприймається, як норма. Якщо в людині, яка сповнена гріхами може жити демон, або, навіть, демони, хіба це не говорить, що в людині є дух в середині і в тому дусі можуть жити темні творіння духовні, анголи, що відпали?

Що означає «У ХРИСТІ»? Прийменник (руск.предлог) «У», або російською «во» означає, на мові оригіналу, знаходження в часі та в просторі.

1-а аналогія. Ми знаходимося у Христі і це все одно, що ми знаходимося десь і підкорюємося умовам того місця. Наприклад, ви в Україні, підкорюєтеся законам цієї країни. Ви знаходитеся в гостях, якщо ви коректна людина, ви будете підкорюватися правилам того у кого ви в гостях. Відповідно, якщо ви у Христі, ви будете підкорюватися заповідям Христа.

2-а аналогія. Ми знаходимося у Христі і це означає, що ми з ним маємо найміцніші стосунки, дуже близькі стосунки. Сам Христос називає нас друзями. Він постійно з нами. «…Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку! Амінь» (Матв.28:20). Відвожу сина до школи. Гірчить собака і син,

3-а аналогія. Квочка, яка переймається курчатками і ховає є під свої крила. «Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до тебе! Скільки раз Я хотів позбирати дітей твоїх, як та квочка збирає під крила курчаток своїх, та ви не захотіли!» (Лук.13:34).  Давид в псалмах також наводить аналогію між захистом Божим та крилами птаха. «Він пером Своїм вкриє тебе, і під крильми Його заховаєшся ти! Щит та лук Його правда» (Пс.90:4).

РОЗДІЛ 2. ЯКІ ОЗНАКИ, ЩО В НАС ЖИВЕ ХРИСТОС?

Їх, ці ознаки, можна перелічувати сотнями, але, давайте зупинимося на п’яти найбільш характерних ознаках перебування Христа в нас:

  1. Вчиняти, як Христос. «А хто каже, що в Нім пробуває, той повинен поводитись так, як поводився Він» (1Iван.2:6). Як може учень, який свідомо обирає вчителя, не бути на Нього схожим? Бути, як Вчитель – ось це і є мета учнівства. Не дарма, коли учень переростає вчителя, він вже більше не є учнем. Христос прийшов, окрім всього іншого, щоби показати нам, якими ми повинні бути. Він є приклад і стандарт, яка повинна бути людина. Коли ми у Христі то вчиняємо, як Він.

А от цікаво дізнатися, що хотів від своїх єдиновірців видатний Апостол Павло, коли він їм служив? Чого він хотів досягти? Апостол в посланні до Галатів дуже чітко описав мету, яку він переслідував в служінні християнам: «Дітки мої, я знову для вас терплю муки породу, поки образ Христа не відіб’ється в вас!» (Гал.4:19).

  1. Любов. Все, що робив Спаситель можна звести до однієї істини – Бог є любов. І все, що робив Спаситель – це є виявом любові. «хай з любов’ю все робиться в вас!» (1Кор.16:14). «Бога не бачив ніколи ніхто. Коли один одного любимо, то Бог в нас пробуває, а любов Його в нас удосконалилась» (1Iван.4:12).
  2. Служіння. Коли майбутній Ап. Павло, якого на той час звали Савл, зустрів Христа, його першою реакцією було питання: «А він, затрусившися та налякавшися, каже: Чого, Господи, хочеш, щоб я вчинив? А до нього Господь: Уставай, та до міста подайся, а там тобі скажуть, що маєш робити!» (Дiї.9:6).
  3. Мир/Радість. «Отож, виправдавшись вірою, майте мир із Богом через Господа нашого Ісуса Христа» (Рим.5:1). Чому це так важливо? Гріх робить нас ворогами Бога. Гріх відрізає нас від справжнього, чистого життя з Христом. А коли ми починаємо спілкуватися з Христом, думати про Нього та дивитися на все під кутом Божої волі, тоді ми повертаємося до життя у Христу. Великий мир з Богом породжує велику радість. Якщо ви дуже добре і глибоко прямо зараз подумаєте про те, хто забирає вашу радість, ви дуже швидко прийдете до висновку – що у крадія радості є дві клішні, тому назвемо його краб крадій. Одна клешня — гріх. Саме гріх краде радість. Пам’ятаєте першого братовбивцю Каїна? Коли він ще не позбавив життя свого брата Авеля, Бог до нього звернувся, бо бачив що в серці той уже виношував план вбивства. «а на Каїна й на жертву його не зглянувся. І сильно розгнівався Каїн, і обличчя його похилилось. І сказав Господь Каїнові: Чого ти розгнівався, і чого похилилось обличчя твоє?» (Бут.4:5,6).
  4. Святість. Христос є святий і Він передає нам Свою святість. «А з Нього ви в Христі Ісусі, що став нам мудрістю від Бога, праведністю ж, і освяченням, і відкупленням» (1Кор.1:30).

РОЗДІЛ 3. ЯКЩО МИ У ХРИСТІ ТО ПРОХОДИМО ВСІ ЕТАПИ,

ЯКІ ПРОЙШОВ НАШ СПАСИТЕЛЬ

Цікаво помітити, що коли ми у Христі, проходимо всі етапи, які пройшов і сам Спаситель. Давайте подивимося на ключові моменти, які переживав Христос і які ми будемо переживати, обов’язково, на дорозі християнства.

  1. 1. Хрещення. Як Христос прийняв хрещення і на Нього зійшов Дух Святий, у вигляді голуба, так і ми приймаємо водне Хрещення на знак того, що в нас Дух Святий.
  2. Вихід на служіння. Проповідування. Ми вже не можемо мовчати коли в нас дух Христа перебуває. Христос проповідував не тому, що на Нього хтось тиснув, а тому, що Його переповнювала любов та співчуття до невіруючих. «А як бачив людей, змилосерджувався Він над ними, бо були вони змучені та розпорошені, як ті вівці, що не мають пастуха» (Матв.9:36). Український переклад дає більш точний опис цього стану, в якому перебувають невіруючі люди, — зморені, змучені, дезорієнтовані.
  3. Спокуса диявола в пустелі. Як Христа спокушував диявол так і нас він буде спокушувати, щоби відірвати від Бога. Що цікаво, що більше всього диявол веде боротьбу з тим, щоби душа людини не була прив’язана до Христа, щоби християнин не був у Христі. Молись скільки завгодно, співай душевно, читай Біблію механічно, тільки тому, що це потрібно і не спілкуйся з Богом, не тримайся за нього.
  4. Переслідування. «Пригадайте те слово, яке Я вам сказав: Раб не більший за пана свого. Як Мене переслідували, то й вас переслідувати будуть…» (Iван.15:20).
  5. Розп’яття. «А ті, що Христові Ісусові, розп’яли вони тіло з пожадливостями та з похотями» (Гал.5:24).
  6. Воскресіння та вічне життя. Вічне життя з Христом. «Як хто служить Мені, хай іде той за Мною, і де Я, там буде й слуга Мій. Як хто служить Мені, того пошанує Отець» (Iван.12:26).

РОЗДІЛ 3. ЩО МИ МАЄМО У ХРИСТІ?

  1. Колись ми були мертвими по наших гріхах для Бога, але, після каяття, ми стали мертвими для гріха. «Так само ж і ви вважайте себе за мертвих для гріха й за живих для Бога в Христі Ісусі, Господі нашім» (Рим.6:11).
  2. Бог обіцяє нам давати відповідь на молитви, коли ми перебуваємо саме у Христі: «Коли ж у Мені перебувати ви будете, а слова Мої позостануться в вас, то просіть, чого хочете, і станеться вам!» (Iван.15:7).
  3. Коли ми у Христі, Він дає нам освячення, викуплення, мудрість і всі такі важливі для життя та спасіння речі: «А з Нього ви в Христі Ісусі, що став нам мудрістю від Бога, праведністю ж, і освяченням, і відкупленням» (1Кор.1:30).

РОЗДІЛ 4. ЯК ПЕРЕБУВАТИ В СТАНІ «У ХРИСТІ»?

  1. Спілкування. Насамперед ми приходимо до стану «у Христі» від спілкування з Ним. Чи можна вашу молитву назвати спілкуванням? Молитва може бути формальною і холодною. Спілкування, швидше за все, передбачає більш теплі, більш довірливі стосунки. Спілкування, це коли ви розповідаєте про що ви думаєте, що відчуваєте, що вас хвилює. Ви ділитеся вашими проблемами та радощами. Ви спілкуєтеся з Христом, як з Тим, хто ваш друг і хто поруч з вами.

Особливо цікаво спілкуватися з Христом коли ви на самоті. Щоби поспілкуватися з Отцем Небесним Христос створював Сам ту самоту. Він залишав натовп і йшов молитися.

  1. Духовні роздуми. Доречи, про духовні роздуми Біблія говорить постійно. Щоби ми не робили, чим би не займалися, ми постійно дивимося на все під Божим кутом. «Бо думка тілесна то смерть, а думка духовна життя та мир» (Рим.8:6).
  2. Навчитися фокусуватися на Христі. В яких би ми обставинах не були, треба пам’ятати, що перебування у Христі, це також момент роздумів, фокусу на Спасителі, це коли ми не забуваємо, що віра в Христа, перебування у Христі робить нас мудрими, чистими, праведними, святими, дає нам благодать, силу і все необхідне для духовної перемоги.

І на останок, як не згадати класичний опис залежності християнина від Христа. Ми, як віття, як гілки, виноградини. Виноградина – це Христос. А Виноградар – Отець Небесний. Тільки наше перебування у Христі дає нам соки, дає життя, підживлює, дає плід. І, врешті решт, без Христа ми не зможемо нічого зародити та приносити плоди Богові, бути духовними та догоджати Богові.

«Я правдива Виноградина, а Отець Мій Виноградар. Усяку галузку в Мене, що плоду не приносить, Він відтинає, але всяку, що плід родить, обчищає її, щоб рясніше родила… Перебувайте в Мені, а Я в вас! Як та вітка не може вродити плоду сама з себе, коли не позостанеться на виноградині, так і ви, як в Мені перебувати не будете. Я можете ви»  (Iван.15:1-6).

ПИТАННЯ: 1) Бог має мету війти в людину і жити в дусі вінці творіння. Як ви переживали момент, коли Бог увійшов в ваш дух? 2) Ви можете сказати, що Христос живе в вас? 3) Які ознаки, що в людині живе Христос? 4) В яких сферах Христос в вас не живе? 5) Якщо в нас живе Христос тоді ми проходимо все, що Він проходив? Що ви, з того, що пережив Син Божий, напевно не в таких масштабах, переживали у власному житті? 6) Що ви маєте у Христі? 7) Що треба робити, щоби постійно перебувати у Христі? 8) Які благословення, радості, які чуда, підтримку ви переживали від того, що в вас Христос?

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *