ВЕЛИКАЯ СИЛА БЛАГОДАРНОСТИ. УРОК ОТ АВИГЕИ (на укр.)

Поделитесь статьёй или подпишитесь на обновления:

http://www.getty.edu/art/gettyguide/artObjectDetails?artobj=709&handle=li

Напружене життя робить нас розсмиканими людьми. Напруження лише зростає, тому що ми живемо в такий час, в такій країні, що все доволі не просто. А, втім, і в розкішних, Європейських країнах, життя не менш напружене, судячи по тому, скільки людям доводиться працювати. В Україні ще і складна економічна ситуація, яка спонукає людей їхати за кордон. На тлі цих економічних негараздів і сімейні розлади, і самотність і незадоволеність життям. Можна ще довго перелічувати всі наші проблеми. І якщо саме на цьому концентруватися, ми зараз з вами почнемо сумувати та плакати. Зовні – суцільні проблеми. В середині, на душі – кішки шкребуть. Чого ж нам всім так не вистачає? Миру та спокою. А як до людини приходить мир? Як прийти до любові з людиною, яка тобі завдала біль і просто неприємна? Ми почуємо сьогодні дивовижну, майже детективну, інтригуючи Біблійну історію, яка допоможе знайти відповіді на всі ці питання.

РОЗДІЛ 1. ІСТОРЯ ПРО НЕВДЯЧНІСТЬ ПАВАЛА

«І був чоловік у Маоні, а оселя його на Кармелі, і цей чоловік був дуже багатий, і мав три тисячі дрібної худоби та тисячу кіз. І був він на Кармелі, коли стригли отару його. А ім’я тому чоловікові Навал, а ім’я жінці його Авіґаїл. А жінка та була доброго розуму та вродлива, чоловік же той був жорстокий та злочинний, із роду Калева» (1Сам.25:2,3). Чоловік, якого звали Навал, доречи, його ім’я перекладається, як глупий, відрізнявся двома якостями, він був дійсно глупим та ще і жадібним. Його дружина, навпаки, була дуже вродливою, мудрою, а там де мудрість там і добрість. І ось Давид, який знаходиться сам в надскладних умовах, посилає своїх воїнів до Навала з проханням дати щось поїсти. «І послав Давид десять хлопців. І сказав Давид до тих хлопців: Вийдіть на Кармел, і прийдете до Навала й запитаєте його в моєму йменні про мир, та й скажете так братові моєму: І тобі мир, і дому твоєму мир, і всьому, що твоє, мир!… Запитай своїх слуг, і вони розповідять тобі. І нехай знайдуть в очах твоїх милість мої хлопці, бо доброго дня ми прийшли. Дай же рабам своїм та синові своєму Давидові, що знайде рука твоя!» (1Сам.25:5-6,8). Яку ж відповідь почули вояки від Навала? «І відповів Навал Давидовим рабам, і сказав: Хто такий Давид та хто Єссеїв син? Сьогодні намножилося рабів, що вириваються кожен від пана свого! І я візьму хліб свій і воду свою та зарізане, що нарізав я для своїх стрижіїв, та й дам людям, яких не знаю, звідки то вони?» (1Сам.25:10,11). Яка невдячність! По-перше, ображає, принижує Давида. По-друге, виявляє велику жадібність. По-третє, говорить, що не знає цих людей разом з Давидом, тоді, коли ці люди охороняючи його стада від ворогів, приумножували бізнес Навала. Це вже відверте нахабство. Яка може бути реакція Давида? «А Давид сказав: Надармо ж пильнував я все, що належить тому чоловікові в пустині, і зо всього його нічого не пропало. Та він вернув мені злом за добро!» (1Сам.25:21).

РОЗДІЛ 2. ДЖЕРЕЛА НЕВДЯЧНОСТІ

Невдячність – є важким гріхом. «Знай же ти це, що останніми днями настануть тяжкі часи. Будуть бо люди тоді самолюбні, грошолюбні, зарозумілі, горді, богозневажники, батькам неслухняні, невдячні, непобожні» (2Тим.3:1,2). Найгірший гріх – це гордість та непобожність (це люди, яким Бог, в принципі, непотрібен), так ось гордість, непобожність ставляться на одну лінію з невдячністю. Насправді, невдячність говорить про людину дуже багато. Невдячна людина – це повний егоїст, яка думає лишень і винятково про себе. А головне, — ця людина не цінує добро, вважає, що їй всі зобов’язані. Невдячність точно показує стан душі, серця. У егоїста серце жорстоке. Егоїст навіть не згадає про добрі справи, які йому вчинили. В житті Христа була історія, коли 10 прокажених, маючи безнадійну хворобу, підійшли, щоби просити зцілення. І Христос їх зцілив, але лише тоді, коли вони вже відійшли на певну відстань. Повернувся, щоби подякувати лише один. «Один же з них, як побачив, що видужав, то вернувся, і почав гучним голосом славити Бога. І припав він обличчям до ніг Його, складаючи дяку Йому. А то самарянин був… Ісус же промовив у відповідь: Чи не десять очистилось, а дев’ять же де? Чому не вернулись вони хвалу Богові віддати, крім цього чужинця?» (Лук.17:15-18). Запитайте, чи можна Бога чим небудь здивувати і я не замислюючись відповім вам – так. Саме невдячність спроможна здивувати самого усезнаючого Сина Божого Ісуса Христа. А знаєте, яка найбільша проблема егоїста? Він сам собі Бог. Він сконцентрований лише на собі. Він є центром планети земля. Ось ми і дісталися до джерела невдячності. Ось такими відчайдушними егоїстами є ті дев’ятеро прокажених, приречених на смерть, яких Христос зцілив, але вони навіть не схотіли повернутися, щоби віддячити.

— Невдячність робить людину глупою, як Навал.

— Невдячність робить наше серце замерзлим і віддаляє від людей та від Бога. А хто хотів би мати справу з невдячними людьми?

— Невдячність лише поглиблює і без того нашу егоїстичну природу.

РОЗДІЛ 3. ПО СХОДИНКА ДО ВИЩОГО РІВНЯ ПОДЯКИ

Але не все так безнадійно, є чимало людей, які зрозуміли, що треба бути вдячним. Особливо добре, коли нас так навчали батьки і самі надавали приклад вдячності. Я завжди дивувався батькам, які самі були невдячні, та ще і своїх дітей не навчали вдячності, а потім ображались за те, що їх вже дорослі діти виростали невдячними, і насамперед, своїм же батькам. Але повернемося до подяки. У Навала, як ми пам’ятаємо була дружина розумна та вродлива. І ось що вона почула від своїх слуг: «А один хлопець із Навалових слуг доніс Авіґаїл, Наваловій жінці, говорячи: Ось Давид послав був із пустині посланців, щоб привітати нашого пана, а він кинувся на них. А ті люди дуже добрі для нас, і не були ми покривджені, і нічого нам не пропало за всі дні, коли ми ходили з ними, як були ми на полі» (1Сам.25:14,15). Авігея розробила стратегію дій, щоби зберегти життя і не дозволити пролиття крові. А її стратегія в одному слові міститься – ПОДЯКА. «Тоді Авіґаїл поспішно взяла двісті хлібів, і два бурдюки вина, і п’ятеро приготовлених з отари, і п’ять сеїв пряженого зерна, а сто родзинок, та двісті сушених фіґ. І склала це на ослів» (1Сам.25:18).

Розглянемо декілька рівнів подяки.

  1. Перший рівень — подяка за добрі справи. Добре, хоча б так. Це найпростіший рівень. Тобі зробили добро подякував і Все так красиво лунає, але люди окрім того, що бувають невдячними, ще і забудькуваті. Забувають про добрі справи, які їм роблять. Можливо людина і подякувала, але більше про це ніколи не згадується.
  2. Другий рівень – подяка за добрі справи і пам’ять про ті добрі справи, яку людина несе через все життя. Так би мовити, накопичення в пам’яті всіх добрих справ від людей. Згадаємо Христа и майбутнього Ап. Петра, який відверто зрадив Спасителя. Петро запевняв, якщо навіть всі зрадять я ніколи. Христос йому на це відповів, що навіть півень не встигне проспівати, як він тричі відречеться. Так і сталося. Але ж, воскреслий Син Божий побачив Петра і говорить йому: «Паси овець моїх», тобто, стань пастором. Чому так дивно поводить себе зі зрадником? А тому що Христос пам’ятає всі добрі справи Петра. Те, що Симон (друге ім’я Петра) пішов за Вчителем. Те, що намагався захистити свого Вчителя від воїнів римських, які схопили Боголюдину. Він пам’ятав, що Петро перший визнав: «Ти, Син Бога живого». Бог пам’ятає наші добрі вчинки. Давайте уявімо собі таку картину, чоловік і дружина сильно посварилися. Вони один на одного дивитися не хочуть і не можуть. У них двох кімнатна квартира і тому вони сидять кожен в своїй кімнаті. Вона плаче над своєю гіркою долею, а він сидить і просто злиться. І ось, він бере свої думки і починає їх перенаправляти. Далі, в наступних розділах, ми ще поговоримо, що ж було далі з цією сім’єю.
  3. Третій рівень – подяка Богові за добрі справи сьогоднішні. «А Тому, Хто може зробити значно більш над усе, чого просимо або думаємо, силою, що діє в нас, Тому слава в Церкві та в Христі Ісусі на всі покоління на вічні віки. Амінь». (Еф.3:20,21). Треба бути уважним за те, що сьогодні ми отримуємо і бути за це вдячним. Дуже легко дякувати за те, що ви щось надзвичайне отримали. Хтось запропонував роботу з непоганою зарплатою і слава Богу. Народилася дитина живою та здоров’ю, а пологи пройшли порівняно легко — і також слава Богу. А коли у нас буденність чи не забули ми, що саме Бог підтримує наше повсякденне життя. Давайте, наприклад, подивимося, що відбуваються з людиною уві сні. Ми говоримо лише про період сну. 1. Температура тіла падає. 2. Очі рухаються. 3. Шкіра самовідновлюється. 4. Мозок забуває непотрібну інформацію. 5. Горло звужується. 6. У організмі виробляються гормони. 7. Імунна система знаходиться на піку своєї активності. 8. Людина втрачає вагу. 9. Людина може шліфувати зуби. 10. Тіло подовжується. 11. Артеріальний тиск знижується. 12. Ми бачимо сни. 13. Мозок приймає рішення. 14. Організм повністю очищається від токсинів. 15. Врешті решт, людина відпочиває.

Але це лише рівень фізіології. Але Бог дав нам щось більше. Окрім тіла, яке продовжує функціонувати, Творець дає нам життя, та життя вічне. У минулому Христос був розіп’ятий саме за нас, за наші гріхі. Він воскрес. Батько віддав Свого Сина заради нашого спасіння. Христос пролив Свою святу кров, щоби очистити нас від гріхів. Він воскрес і відчинив дуже важкі двері смерті, щоби ми точно знали, хто ввірує в Христа той буде жити вічно з Ним. Кожну мить Бог нас підтримує і дає все необхідне.

Щоби Бога дякувати за все, нам треба мати добру пам’ять. «Благослови, душе моя, Господа, і не забувай за всі добродійства Його!» (Пс.102:2). Мене іноді запитують, а як роздумувати про Бога? Та ось вам дуже проста відповідь для тих, хто лише навчається роздумувати про Бога, — згадуйте все, що Бог зробив для вас і ви побачите, що в процесі такої згадки, ваша душа вже буде наповнюватися силою Божою.

Якось один віруючий, у якого були проблеми з подякою, розповідав, як до нього прийшов Ангол і ввів його у величну Божу залу. «Ми йшли поруч до тих пір, поки не прийшли до великого залу, в якому було безліч Ангелів. Мій Ангел зупинився і сказав:
— Ось це — Відділ Отримання. Тут ми отримуємо все петиції і прохання до Бога, які люди висловлюють під час своєї молитви. Я озирнувся навколо, тут було дуже шумно і жваво, і навколо мене було багато Ангелів, які сортували прохання — цілі стоси паперів, написані людьми з усіх куточків світу.
І, нарешті, в самому кінці довгого коридору, ми зупинилися перед дверима, яка вела в малесеньку кімнату. На мій превеликий подив, там сидів лише один Ангел, якому явно не було чим зайнятися.
— А це — Відділ Подяк, — тихо сказав мені мій друг Ангел, злегка зніяковівши.
— Як же так вийшло, що тут немає ніякої роботи? — запитав я.
— Це дуже сумно, — зітхнув Ангел. — Після того як люди отримують все те, про що вони просили, далеко не всі посилають Подяки.
— А як же відправити свою Подяка і повідомлення про те, що ти отримав Божу Благодать? — запитав я.
— Дуже просто, — відповів Ангел. — Просто скажи: Дякую, Господи!»

  1. Четвертий рівень – подяка Богові за все. «Подяку складайте за все, бо така Божа воля про вас у Христі Ісусі» (1Сол.5:18). Людина, яка розлючена на Бога, а таке буває значно частіше ніж би нам хотілося, навряд спроможна подякувати Богові. А ось мені цікаво, та людина, яка ображена, яка кричить про очевидну несправедливість, чи вона за те добре, що отримувала від Бога, дякувала? Пророк Аввакум дає нам майстер клас зі справжньої подяки: «Коли б фіґове дерево не зацвіло, і не було б урожаю в виноградниках, обманило зайняття оливкою, а поле їжі не вродило б, позникала отара з кошари і не стало б в оборах худоби, то я Господом тішитись буду й тоді, радітиму Богом спасіння свого!» (Ав.3:17,18). Складні моменти життя роблять нас сильними, мудрими, досвідченими. Ми з дружиною проходили такі випробування матеріальні, що збираємося про це окрему книгу написати. Але мені не забути, як прийшов один диякон з іншої церкви і почав плакати, як йому зараз важко, який він період проходить складний. Я йому запропонував зручно усістися в крісло та вислухати мою історію. Він виходив від мене немов би на крилах, тому що його проблеми ніщо порівняно з проблемами, які нам довелося пережити. Я дякую Богові за все, що ми проходили, тому що саме це моя дорога до мудрості, глибокого розуміння Бога. А якщо вам щось не радіється, то давайте де що згадаємо зі своєї долі, коли нам Бог вочевидь допомагав. Продовжимо історію про нашого віруючого, який потрапив до Тронної Божої зали: «- А за що слід людям направляти свої повідомлення в отриманні Божої Благодаті? — запитав я.
    — Якщо у тебе є їжа в холодильнику і одяг на тілі, дах над головою і місце, де спати — то ти багатший, ніж 75% людей в цьому світі!
    — Якщо у тебе є гроші в банку, гроші в твоєму гаманці, та ще й дрібниця в твоїй скарбничці, то ти вже увійшов в 8% заможних людей цього світу!
    — Якщо ти прокинувся сьогодні вранці і відчув себе здоровим, а не хворим, то явно ти — щасливіші за тих багатьох, хто навіть не переживе сьогоднішній день.
    — Якщо ти ніколи не зазнав страху в бою, самотності тюремного ув’язнення, агонії тортур або мук голоду … то ти абсолютно точно, обігнав 700 мільйонів чоловік в цьому світі.
    — Якщо ти прийшов до своєї церкви і можеш молитися там, без страху переслідування, арешту, смертних катувань, то ти в вигіднішій позиції в порівнянні з багатьма людьми в цьому світі.
    — Якщо твої батьки все ще живі і все ще одружені … то ти дуже рідкісна людина.
    — А якщо ти отримав це послання — то ти потрапив в 1% людей в світі, кому дається шанс.
    — Добре, а що тепер? Як мені почати?»

РОЗДЛІ 4. ЩО З НАМИ РОБИТЬ ПОДЯКА, ВДЯЧНЕ СЕРЦЕ?

У «Гарвардському бюлетені з психічних захворювань» зазначалося, що «подяка приносить більше щастя і є його невід’ємною складовою. Подяка допомагає людям отримувати більше позитивних емоцій, відчувати більше приємних моментів в житті, поліпшує здоров’я, дає силу справлятися з неприємностями і будувати міцні відносини з іншими, наприклад, в сім’ї».

  1. Подяка несе нам мир. Давайте згадаємо нашу подружню пару? Ми зупинилися на тому, що вони кричать, дратуються, з’ясовують стосунки і, відповідно, тонуть в дрібничках. Неприйняття один одного лише зростає. «Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою. І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі» Фил.4:6,7). І ось ця сяюча істина, — якщо ви будете дякувати, тоді прийде мир. А і справді, сидить чоловік і роздумує ось так: «Зараз у мене вкрай негативні відчуття до моєї дружини, але ж… згадую, як ми йшли з нею за руку, як ми цілувалися. Згадую, як вистрибувала душа від гострого почуття щастя та закоханості. Саме ця людина подарувала мені дитину. Саме ця людина намагалася миритися, навіть, коли все було погано». І цей хлопець, який зараз займається надважливою справою замінюючи вкрай негативні емоції на добрі спогади, на подяку, відчуває, що щось дивне відбувається з його душею, вона сповнюється добрими, м’якими, теплими почуттями і зло, образа, кудись уходять. Чому? Тому що, подяка, це як двері, які відкривають нам кімнату миру. До миру ми йдемо через подяку. Діти згадують скільки для них зробили батьки і легше переносити дивні прояви стареньких батьків.

Чим же скінчилася історія з Навалом та Авігеєю? «А Авіґаїл побачила Давида, і поспішно зійшла з осла, і впала перед Давидом на обличчя своє, та й вклонилася до землі. І впала вона до ніг йому та й сказала: На мені самій, пане мій, ця провина! І дозволь говорити твоїй невільниці до ушей твоїх, а ти послухай слів своєї невільниці. Нехай же пан мій не кладе свого серця на цього негідного чоловіка, на Навала, бо яке ім’я його, такий він: Навал ім’я йому, і глупота з ним! А я, невільниця твоя, не бачила хлопців мого пана, що ти посилав. А тепер, мій пане, як живий Господь і як жива душа твоя! Господь стримає тебе, щоб ти не ввійшов до пролиття крови, і щоб рука твоя не допомогла в цьому тобі! А тепер нехай стануть, як Навал, вороги твої та ті, що шукають зла на пана мого! А оце дарунок, якого принесла твоя невільниця своєму панові, буде даний хлопцям, що служать моєму панові» (1Сам.25:23-27). Звісно ж, Давид вражений лагідністю та добрістю цієї жінки. Він охоче приймає подарунки і відміняє намір помститися Навалу. «І сказав Давид до Авіґаїл: Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що послав тебе на це навпроти мене! І благословенний розум твій, і благословенна ти, що стримала мене цього дня, щоб я не пішов на пролиття крови, і щоб рука моя не відімстила за мене.» (1Сам.25:32,33). Отже, ПОДЯКА ПЕРЕМОГЛА!

  1. Подяка вичищаю роздратованість та випалює гнів. Подяка позбавляє нас від образ. А там де мир, там вже не може бути злоби, роздратованості, люті.
  2. Подяка робить нас просто приємними людьми, до яких будуть тяжіти люди. Уявіть собі образ вдячної людини Наскільки ж така людина приємна, і настільки ж вкрай неприємна людина невдячна.
  3. Подяка тренує нашу пам’ять і робить уважними людьми. Ми навчаємося не забувати про благословення Бога та добрість людську, навіть, якщо після цього люди робили нам, щось зле.
  4. Подяка може нам спасти життя.
  5. ПОДЯКА – ЦЕ ДОРОГА ДО ЛЮБОВІ, тому що той, хто має вдячне серце вже не може не любити. Подяка для любові, як дощ для квітів, як вода, для того, хто іде пустелею.

Ось вам і відповідь на питання, як прийти до внутрішнього миру та любові, яких нам, без винятку, сильно бракує? Через подяку Богові, насамперед, та людям.

ПИТАННЯ: 1) Чому невдячність прирівнюється до богозневаги та гордощі, настільки це тяжкий гріх? 2) Що жахливого в егоїзмі? 3) Чому глибока причина невдячності приховується саме в егоїзмі? 3) Що робить з нашою душею невдячність? 4) Розкажіть, що вас вразило в історії про Навала та Авігею? 5) Чому Навал так погано закінчив? 6) Які чотири рівня подяки ви почули в проповіді? 7) На якому ви рівні частіше всього буваєте? 8) Над яким рівнем вам треба працювати і з яким рівнем проблема? 9) Чому саме через подяку Авігею перемогла складні обставини і стала дружиною Давида? 10) Поділіться позитивним вашим досвідом, як вам особисто допомагала подяка миритися з людьми? 11) Що ви для себе дуже важливого взяли, відкрили і над чим збираєтеся працювати?

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *