ЯК ДЯКУВАТИ БОГОВІ КОЛИ ВСЕ ПОГАНО?

Поделитесь статьёй или подпишитесь на обновления:

dyakuvati-boguЗдається уже всі зрозуміли, що треба завжди дякувати, але залишається багато питань, як же це робити, коли все погано? коли відбувається лише те, що страшенно дратує? Коли всі плани нищаться, а тебе оточують люди ненадійні, на яких не можеш покластися? А як бути з питанням, важливим питанням, — чи треба дякувати людям за погане, чи треба славити Бога, коли з тобою трапляється щось вкрай неприємне, або страждають твої близькі, рідні люди?

РОЗДІЛ 1. ЧОГО Ж З НАМИ ТРАПЛЯЄТЬСЯ ПОГАНЕ?

Розглянемо причини по яким з нами можуть траплятися неприємні іноді жахливі речі. Насправді таких причин не так вже і багато, але вони знищують наше життя, отруюють його, але є одне але… якщо ми навчимося дякувати тоді і ці прикрості будуть нам на користь. Отже, перелічимо ці пункти:

1а причина — гріх, та непослух.

2а причина — випробування від Бога.

3а причина — наша власна дурість, недоумство. Доречі, не варто скидати з рахунків і тупість інших людей, яка також може нас лише дратувати.

4а причина — спокуса диявола.

Будемо аналізувати кожну причину. Але перед цім скажемо, що є закон, який ще точно ніхто не відміняв: «…Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне!» (Гал.6:7). Відповідно, цей духовний закон підкреслює, що відповідальність за вчинки людські лежить виключно на самих людях.

1А ПРИЧИНА — ГРІХ, ТА НЕПОСЛУХ. Давайте згадаємо як євреї обирали царя, щоби по державному устрою бути схожими на інші народи? Бог же попереджав, що така система надає можливість царю зловживати владою і самі люди від цього будуть потерпати. Люди прийшли до пророка Самуїла просити, щоби він їм поставив царя. «та й сказали до нього: Ось ти постарівся, а сини твої не йдуть дорогами твоїми. Тепер настанови нам царя, щоб судив нас, як у всіх народів» (1Сам.8:5). Бог хотів правити через суддів, залишаючись царем Ізраїлю. Творець пояснив всі складні для народу наслідки, як цар буде брати з них податки, як буде забирати синів та дочок, щоби йому служили, але євреї не схотіли. «І ви будете кликати того дня проти вашого царя, якого собі вибрали, та не відповість вам Господь того дня! Та народ відмовився слухати Самуїлового голосу, та й сказав: Ні, нехай тільки цар буде над нами!» (1Сам.8:18,19).

   А тепер згадаємо, як українці обирали своїх президентів. Першого президента — комуніста обрали. Другого — Кучму червоного директора. Третього — бухгалтера, людину безвольну яка передала владу Януковичу. А четвертий президент був елементарним крадієм та так країну і розкрав після чого втік. Як тепер нам ображатися чи скаржитися на Бога якщо хто за гречку голосував, хто просто за Януковича, тому що він господарник? А наслідки такі, що війна з Росією забрала тисячі життів. То скажіть, Бог несе за це відповідальність? «А Господь сказав до Самуїла: Послухайся їхнього голосу, і постав їм царя!…» (1Сам.8:22).

   Так і людина, як тільки починає не слухатися Бога не повинна мати претензії до Бога Якщо щиро, то добре і вірно якщо людина покладає всю відповідальність на себе.

2А ПРИЧИНА — ВИПРОБУВАННЯ ВІД БОГА. До якого ступеня Бог може випробувати і власно для чого Бог випробовує людину? Апостола Павла багато переслідували та били за проповідь Євангелія. Пам’ятаємо першого мученика Стефана, як його побивали камінням. «І побивали камінням Степана, що молився й казав: Господи Ісусе, прийми духа мого!…» (Дiї.7:59). Вся його провина була втім, що він проповідував Божу правду. Практично вся Біблія сповнена прикладами випробувань від Бога. Немає Біблійного героя, який був не був випробуваний Богом. Аврааму Бог звелів принести свого сина на жертовник. Мойсей мусив вести численний єврейський народ через пустелю терплячі його незадоволення, ремствування. Бідолаха, один раз зірвався, не вистачило терпіння, вдарив по скелі, вкладаючи в цей удар всю свою палаючу лють та роздратування неслухняним народом за що і не ввійшов у землю обіцяну Богом. Життя Христа це суцільне випробування, бо немає нічого складнішого ніж віддати своє життя за зрадників, боягузів, богозневажників та лицемірів.

3А ПРИЧИНА — НАША ВЛАСНА ДУРІСТЬ, НЕДОУМСТВО. Я вже колись розповідав цю історію, коли ми всією сімєю поїхали до батьків дружини під Чернігів. Та я переплутав дату від’їзду. Ми ледь взяли квітки, втратили гроші, вся родина мучилася усю ніч з пересадками, щоби дістатися тільки до Сум. Я ганьбив себе кожну хвилину, я готовий був сам себе вбити отак розлютився на самого себе. Це не є гріхом, але неуважність, десь навіть легковажність (бо треба було ті квітки перевіряти заздалегідь) примусила страждати як дружину так і дітей. Але ж це були мої провини, а не Божі.

   Також ми постійно стикаємося з дурістю в масштабах людства. За останні 50 років людина знищила 70% світових лісів. Разом з лісами знищено і понад 45 тисяч озер. За останні півстоліття людина знищила чверть всіх відомих видів птахів, а 11%, що залишилися знаходяться на межі вимирання. Тільки вдумайтеся: 40% всіх відомих на даний момент організмів на планеті, відносяться до класу вимираючих. В цілому 30% всіх відомих ресурсів планети на даний момент вже витрачені. Багато природних копалин, а також запаси чистої води і їжі перебувають на межі виснаження. А населення планети тим часом неухильно продовжує зростати. Тільки за останні 50 років людство знищило 90% всіх світових запасів великої промислової риби. Я вже мовчу про деградацію людства в плані моральності.

4А ПРИЧИНА — СПОКУСА ДИЯВОЛА. Усе зло з яким ми стикаємося, коли самі залишаємося в волі Божої, і не маємо не сповіданих гріхів, це може бути від диявола. Святого Христа спокушував диявол у пустелі. Але далеко не лише диявол. Іноді йому навіть не треба працювати над нашим звабленням. Наше тіло має нахил до гріха. І цім гріхом спокушується. «Випробовуваний, хай не каже ніхто: Я від Бога спокушуваний. Бо Бог злом не спокушується, і нікого Він Сам не спокушує. Але кожен спокушується, як надиться й зводиться пожадливістю (рус. вожделением) власною» (Як.1:13,14).

Отже ми подивилися всі можливі варіанти поганих речей які відбуваються з нами. А тепер у наступному розділі розглянемо, як можна і за що, власно, ми можемо дякувати в цих складнощах.

РОЗДІЛ 2. У ПОШУКАХ СЕНСУ

Звісно, коли приходить біда, якісь серйозні проблеми, ми завжди ставимо три питання: 1) Чому Бог не захистив, не зупинив? 2) Чому саме зі мною? Я так пам’ятаю як мене, тоді ще молодого віруючого, пастор узяв з собою, щоби мати спілкування з однією зовсім молоденькою дівчиною, якій поставили діагноз онко. Вона все повторювала: «Чому саме я, чому це зі мною?», 3) За що? Бог все влаштовує таким чином, щоби ми не були розслаблені у вірі, а постійно шукали сенсів, постійно були духовно мобілізовані. Але, у більшості випадків Бог або одразу відкриває, або з часом. Цар та псалмоспівець Давид це добре знав. «Пошукуйте Господа й силу Його, лице Його завжди шукайте!» (1Хр.16:11).

Чи завжди ми можемо розуміти точно дії Божі, щоби дякувати Його у складних обставинах? Біблія говорить нам, що треба всьому радіти та за все дякувати: «Завжди радійте! Безперестанку моліться! Подяку складайте за все, бо така Божа воля про вас у Христі Ісусі» (1Сол.5:16-18). Повернемося до наших 4х пунктів та скажемо за що ж дякувати.

1а причина — гріх, та непослух. Якщо навіть людина вчинила гріх, за що можно дякувати? А ні за що. Тут треба каятися. Людина втрачає віру, натомість заповідь завжди дякувати звернена до християн. Тому, якщо людина не хоче втратити своє християнство тоді вона кається. А якщо кається, тоді подяка за те, що Бог показав гріх, що Бог дав відразу від гріха. Пророк Натан викрив Давида та той блискавично, миттєво покаявся. «І сказав Давид до Натана: Згрішив я перед Господом! А Натан сказав до Давида: І Господь зняв твій гріх, не помреш!» (2Сам.12:13). Йов молиться та просить, щоби Бог відкрив йому гріхі: «Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій переступ та гріх мій!» (Йов.13:23). Тобто, дікувати треба за те, що Бог відкрив гріх, дав силу на каяття та очищує нас.

2а причина — випробування від Бога. «Тіштеся з того, засмучені трохи тепер, якщо треба, всілякими випробовуваннями, щоб досвідчення вашої віри було дорогоцінніше за золото, яке гине, хоч і огнем випробовується, на похвалу, і честь, і славу при з’явленні Ісуса Христа» (1Петр.1:6,7). Віра повинна бути випробувана і лише тоді вона має цінність, стаючи дорожче золота. Віра яка не випробувана є пустою та нічого не варта. Дякувати Богу за те, що наша віра стає більш сильною через випробування.

3а причина — наша власна дурість, недоумство. Доречи, не варто скидати з рахунків і тупість інших людей, яка також може нас дратувати та приносити нам сильний біль. Дружина страждає від чоловіка. І ось такий діалог з Богом. «Боже, чому я страждаю?» Бог: «А ти точно запитувала у мене чи це та людина? Чим ти керувалася, коли обирала свого чоловіка? А зараз ти намагаєшся жити, як дружина християнка?» Дружина мовчала.

Треба дякувати за те, що Бог нам нашу глупоту відкриває даючи можливість змінюватися, перетворюватися в образ Христа.

4а причина — спокуса диявола. Коли підходить диявол йому треба вчитися давати відсіч, що дає нам мудрість, силу та чітке розпізнання диявольських пасток.

РОЗДІЛ 3. ПРАКТИКА ПОДЯКИ БОГОВІ

Ось тепер настав час подивитися декілька пунктів того як треба практикувати подяку Богові в найскладніших обставинах.

  1. Перше — дяка Богові. Відтепер, що ми будемо робити, навіть не розуміючи чому такі неприємності впали на мою голову? Одразу дякувати. «Подяку складайте за все, бо така Божа воля про вас у Христі Ісусі» (1Сол.5:18). Що б не трапилось одразу коротеньке звернення до Бога: «Дякую Тобі Боже!». А далі починаємо розбиратися, чому саме і за що треба дякувати.
  2. Ставимо собі перше питання «за що?». Далі, ставимо собі друге питання «для чого?» На перше питання ми не завжди можемо знайти відповіді, а іноді її не існує, коли ми не бачимо за собою гріх. Я згадую, як одна жіночка, ця історія давня, була пограбована на ринку. І після того, як вона позбавилася свого гаманця, щиро помітила, що вже давненько не жертвувала до церкви так як належить і добре розуміє причину того, що відбулося. Тобто, на початку ми повинні проаналізувати себе, чи не має саме в мені проблеми, яка б спричинила такі наслідки, такі страждання в моєму житті? Після того, обов’язково друге питання, — що Бог зі мною хоче зробити через ці вкрай неприємні для мене обставини. Я навіть підказку даю. Через всі складні обставини, через всі щирі розмови, Бог намагається вам показати ваші слабкості. Так, одна людина може помилятися, але якщо вам декілька людей говорить про вашу проблему тоді змінюйтеся, тоді сприйміть як від Бога, що це саме те над чим вам треба працювати. От чому для мене людина яка не вміє приймати критику, категорично не хоче навчатися її приймати і вимагає лише компліментів та підтримки, така людина приречена не те, щоби не змінюватися. От чому так добре, коли нас викривають, коли нам говорять правду. Але дуже важливо, щоби ця правда пролунала від декількох духовних, підкреслюю духовних, людей. Бо так можна зібрати коаліцію ображених і бути необ’єктивним. «Краще слухати докір розумного, аніж слухати пісні безумних» (Екл.7:5). І дуже багато місць у Біблії які говорять про те, що саме мудра людина приймає докори та критику, а безголовий (не ображайтеся, але українською мовою «безголовий» це по російські «глупый»). Повертаючись до практики. Уявіть собі людину, яка почувши критику не занепадає духом, або не розлючується, але дякує Богу.
  3. Практикуємо подяку Богові у будь яких обставинах. Сиджу вдома, оцю проповідь готую та так занурився, що зовсім забув сина на вулицю випровадити. Тут приходить дружина та й каже, що я дуже погано вчинив, що у сонячний день треба, щоби дитина була більше на вулиці. Ви думаєте мені ця критика була приємна? Ви гадаєте, що мені хотілося Бога прославити, тим більше, що у мене поважна причина, — я готувався до Богослужіння. Але ж, визнав, попросив у всіх вибачення, та зробив висновки. Далі, ще один приклад. Дочка, побувши на репетиції зауважила, що я, як відповідальний за інструментальну частину, веду себе трохи нервово. Ніби все і вірно, але трохи м’якше треба. Запитався ще у сина, який на гітарі грає, він звісно не так прямо як дочка мені сказав, що трохи такого є, але швиденько додав, що вже звик. Замість того, щоби на всіх ображатися, обурюватися, я прийняв, та не втрачаючи твердість на цій репетицій, почав тренуватися над більш м’якою манерою розмов з людьми. Звісно ж, що було складно дякувати Богові, але ж подякував і почав працювати над собою. А ви вмієте приймати критику, вмієте дякувати Богові коли вам роблять зауваження?

   Дуже важлива думка, — подяка Богові у складних обставинах — є вища форма смирення перед Богом. Коли я дякую я тим самим показую декілька важливих речей: 1) Що приймаю Його волю; 2) Що визнаю, ця воля для мене є найкраще, навіть якщо би мені цього дуже не хотілося, або хотілося абсолютно іншого. Тобто я не тільки приймаю волю Бога, але ще Йому довіряю; 3) Що я ламаю себе, працюю над своїм духом та душею, виконуючи Божі заповіді; 4)  Що я духовно розмірковую та розумію те благо яке мені дає Господь через ці випробування.

   Хочу надихнути всіх, хто приймає це вчення та збирається практикувати. Саме через таку практику ви почнете зростати духовно: «Тож покоріться під міцну Божу руку, щоб Він вас Свого часу повищив» (1Петр.5:6). ПИТАННЯ: 1) Наскільки вам вдається дякувати по 1а причина — гріх, та непослух. І що виходить, що не виходить? 2) Наскільки вам вдається дякувати по 2а причина — випробування від Бога? 3) А по 3му причина — наша власна дурість, недоумство. Доречи, не варто скидати з рахунків і тупість інших людей, яка також може нас лише дратувати. За що ж тут дякувати? 4) Та саме питання по 4а причина — спокуса диявола? 5) Чому подяка Богу є вища форма смирення? 6) Що ви для себе відкрили, взяли та що будете практикувати?

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *