ЖАЖДА ПО БОГУ (Лук.7:36 – 46) (укр. мовою. «Спрага по Богу»)

Поделитесь статьёй или подпишитесь на обновления:

oterla-nogi-hrista«Затужена та омліває душа моя за подвір’ями Господа, моє серце та тіло моє линуть до Бога Живого!» (Пс.83:3).

                         РОЗДІЛ 1. ДЛЯ ЧЬОГО ТИ ШУКАЄШ ТЕ, ЩО ШУКАЄШ?

Все творіння Боже прагне до світла, до води,  до сонця. Квіти спрямовують своє віття, свої стеблини до сонця. Згадаймо соняшник, назва якої навіть указує напрямок прагнення цієї рослини? Тварини прагнуть до води так сильно, що навіть ризикуючи життям біля водопоїв можна побачити як хижаків так і їх жертв. Якщо зробити певний висновок з найпотужніших прагнень живого, то все тягнеться до життя, бо світло, вода,  повітря — є ознаками фізичного життя. Здається, що тільки одна істота на землі може прагнути смерті. Судіть самі, — люди вбивають себе забруднюючи навколишнє середовище, харчуються хімією яка значно скорочує життя, живуть у жахливих будинках та дихають не менш жахливим забрудненим киснем. А який вибір у політичній площині роблять громадяни, коли обирають керманичей країни, які поглинули у брехні та грабують власний народ? Господи, що не вибір то і похибка. А можливо люди просто не знають, що шукати, кого шукати, що і хто їм може зарадити? Мені люди, яки тільки і роблять, що не там і не те шукають, нагадують Іуду. Ні, не в плані зради. Іуда спочатку шукав гроші, власно для того і крав. А потім, коли розчарувався, шукав смерті, і знов промазав, Та такий промах вартував йому життя. Іуда знав де шукати на відміну від більшості невіруючих людей. Та для чого ж створена людина?

  1. Людина створена для любові. Немає нічого більш важливого ніж любов, а серед всіх різновидів любові найважливіша — є Божа любов, бо саме вона вічна, досконала, свята, незмінна. Ця любов підтримує нас, чує нас, благословляє нас.
  2. Людина створена для щастя. Подивіться чого шукають люди, про що пишуть книги, чого більше всього прагнуть і вам стане зрозуміло. Тільки уявлення про щастя у всіх різне.
  3. Людина створена для мудрості, бо ніхто не хоче виглядати дурнем, ніхто не хоче помилятися.
  4. Людина створена для вищої насолоди. І вища насолода це не секс і не влада, і навіть не гроші, і не сімейне щастя, хоча, особливо останнє, це дуже важливо. Отже, три пункти: щастя, мудрість, насолода. Доречи, стосовно насолоди, чому так прагнуть люди заробляти гроші, тому що гроші дають, принаймні так здається, можливість купувати насолоду.
  5. Людина створена, щоби щось робити наслідуючи приклад Бога в плані творчості, від слюсаря до маляра, від музиканта до бізнесмена, але робити треба для слави Божої.

Таким чином ми приходимо до висновку, що людині потрібен Бог, тому що саме від Нього любов, Він дає і мудрість і вищу насолоду і, власно, щастя. Люди шукають таких речей у людей і це найбільша помилка я сіє велике незадоволення. Так людина може це все знайти і у людей, але це буде носити характер тимчасовий. Сьогодні у тебе найщасливіша сім’я, а взавтра дружина, або чоловік зрадив, кинув. Сьогодні ти в зеніті слави, а взавтра вже нікому не потрібен. Нещодавно слухав роздуми Макаревича, який помітив, що ти популярний стільки скільки твоє ім’я згадують у засобах інформації та в Інтернеті, принаймні так в шоубізнесі. А ні, то про тебе вже забули. Душа людська не заспокоїться поки не знайде Бога.

РОЗДІЛ 2. ЖІНКА ЯКА СИЛЬНО ШУКАЛА

 «А один із фарисеїв просив Його, щоб спожив Він із ним. І, прийшовши до дому того фарисея, Він сів при столі. І ось жінка одна, що була в місті, грішниця, як дізналась, що, Він у фарисеєвім домі засів при столі, алябастрову пляшечку мира принесла» (Лук.7:36,37). У будинок фарисея зайшла жінка яка могла викликати лише почуття огиди. Про неї абсолютно відверто сказано, що вона була грішницею. Ні, не в тому плані, що всі люди грішні. Вона була повією та продавала своє тіло за гроші. Вона заслуговувала лише на презирство, нею гребували. Але її душа така ж сама як і всіх інших. Пам’ятаєте чого шукають всі люди? Ось і наша героїня не виключення з цього правила. Вона прийшла до Христа з надією, що саме він звільнить її від минулої ганебного життя. Як більшість жінок ізраїльтянок вона носила на шиї пляшечку алябастрового масла. Це масло   коштувало надзвичайно дорого. Кажуть, що його вартість дорівнювалась річній платні. Вона прийшла з великою надію до Христа. Ця жінка долала ганьбу, підозрілі погляди. Вона шукала щастя, любові, мудрості, насолоди, розчарувавшись та спустошившись лише тілесною насолодою. І ось вона перед Тим, хто спроможній це все дати, але не так як дають люди, а в досконалому, вічному, святому, потужному плані. «і, припавши до ніг Його ззаду, плачучи, почала обливати слізьми Йому ноги, і волоссям своїм витирала, ноги Йому цілувала та миром мастила» (Лук.7:38).

— Волоссям витирала ноги. Вона робила те, чого не забажав робити фарисей, коли не хотів принижуватися перед Христом. Він не хотів виглядати слугою, рабом, бо це було дуже принизливо. Але, якщо не було слуг, то брудні ноги гостя мив сам господар оселі. Фарисей надто крутий, щоби отак принизитися. Але коли ми приходимо до Бога, це завжди буде виглядати, в очах деяких людей, принизливо. Доречи, жінки не ходили з розпущеним волоссям.

—  Плакала. І кожна її сльоза свідчила про те, що вона переживає найглибинніше каяття. Але це, ще були сльози радості, що вона знайшла того, хто може задовольнити спрагу души по вищому, вічному, досконалому.

— Цілувала ноги. Як висловити те піднесення, яке переживала та жінка, та невимовну радість? Вона замість того, щоби вимивати руками брудні ноги, та ще і гидувати, поцілунками миє ноги Христа.

— Миром мастила. Замість води жінка використовує миро, надзвичайно дороге масло. Вона хоче таким чином висловити подяку та своє захоплення Христом. Зрозуміло, що колишня повія чула про Христа та Його чуда та промови, а можливо і бачила. І вже у неї склався певний образ Спасителя — Месії.

Отже, жінка долає ганьбу, презирство, віддає Христу найкраще, що мала при собі. Отака спрага по Богу рухає цією жінкою.

РОЗДІЛ 3. НЕ ТАМ ШУКАЄМО

Фарисей, це ще один герой, точніше антигерой, образ людини яка шукає не те, що треба шукати. Він хоче відігнати ту жінку, по-перше, тому що вона жінка, і не місце їй вештатися там, де збираються чоловіки. А історія християнства довела, якраз протилежне, що саме жінки більш чутливі до проповіді Євангелії. «Побачивши це, фарисей, що покликав Його, міркував собі, кажучи: Коли б був Він пророк, Він би знав, хто ото й яка жінка до Нього торкається, бож то грішниця!» (Лук.7:39).

Кожна сльоза, кожна крапля цього надто дорогого мира, кожний порух її рук, все виказувало, що вона шукає любові а чого ж тоді Христос запросив Христа у свій будинок? Коментатори кажуть, що він, можливо хотів прославитися через запрошення відомої людини? Можливо мав якісь підступні наміри, а можливо хотів ближче познайомитися з чудернацьким бродячим вчителем.

   Для нас зрозуміло, що Симон фарисей шукає Христа, щоби задовольнити свої амбіції бо людину, яка так щиро прагнула до Бога, він просто не розуміє. Вона здається цьому ніби праведнику дивною та дивакуватою.

   Люди які шукають Христа щоби задовольнити свої потреби у земній площині — приречені на розчарування. От, власно, розповсюджена причина відходу від церкви. Шукали любові від людей, шукали собі другу половину, шукали, що в церкві будуть допомагати матеріально, шукали чудову компанію та друзів, тому що відчували себе самотньо. Та швидко стає зрозумілим, що це лише люди не сталі, не стабільні, не стійкі, люди які самі потребують допомоги. Тут виникає дві проблеми: 1) Очікування від людей дуже сильно перекреслює очікування від Бога. 2) Очікування від людей приносять розчарування.

РОЗДІЛ 4. ЯК ПРАГНУТИ ТА ШУКАТИ БОГА?

  1. Шукати як гроші, які ви загубили. Приповістка Христа як людина шукає скарб на полі. Слова батька до сина, який повинен шукати Божої мудрості. «Сину мій, якщо приймеш слова мої ти, а накази мої при собі заховаєш, щоб слухало мудрости вухо твоє, своє серце прихилиш до розуму, якщо до розсудку ти кликати будеш, до розуму кликатимеш своїм голосом, якщо будеш шукати його, немов срібла, і будеш його ти пошукувати, як тих схованих скарбів, тоді зрозумієш страх Господній, і знайдеш ти Богопізнання» (Пр.2:1-5). Зверніть увагу, шукати як срібла.
  2. Шукати як їжу. Сумні картини стали повсякденністю нашого життя, — безхатченки шукають недогризки на смітниках. Пророк Ісая показує, як зголоднілому навіть їжа може наснитися: «І буде, мов бачить голодний у сні, ніби їсть, а прокинеться він і порожня душа його…» (Iс.29:8). І ще одна чудова цитата яка показує, як ми повинні прагнути до Бога: «Як лине той олень до водних потоків, так лине до Тебе, о Боже, душа моя» (Пс.41:2).
  3. Шукати, як воду. Я згадую, як лежав після того як втратив свідомість, прямо на центральному вокзалі Києва. Розплющив очі, розтулив губи, щоби прошепотіти «пити». У мене був такий стан, ніби від цього ковточку води залежить все моє подальше життя. «А останнього великого дня свята Ісус стояв і кликав, говорячи: Коли прагне хто з вас нехай прийде до Мене та й п’є!» (Iван.7:37).
  4. Як шукаю того, кого люблю. Одного разу ми загубили нашу старшу донечку, коли вона була ще маленькою. Що з нами скоїлося. Я оббігав увесь район, я зупиняв людей, ледь не посивів. З’ясувалося, що вона зайшла у сусідній дитячий садочок та там гуляла з дітками. Ні, ми не будемо так шукати того, що нам не потрібно. Як чоловік, шукає свою дружину, яку він сильно кохає, коли вже пізно а її немає вдома. Але, порівняйте, як чоловік, розлучений зі своєю дружиною, вже не буде її шукати, тому що він вже її не любить, йому вже байдуже, що з нею відбувається.

   Книга «Пісня над піснями» навчає нас, як треба шукати Бога через приклад як молода жінка шукає свого коханого. «По ночах на ложі своїм я шукала того, кого покохала душа моя… Шукала його, та його не знайшла… Хай устану й нехай я пройдуся по місті, хай на вулицях та на майданах того пошукаю, кого покохала душа моя! Шукала його, та його не знайшла… Спіткали мене сторожі, що по місті проходять… Чи не бачили часом того, кого покохала душа моя?» (Пiсн.3:1-3).

   А ось так псалмоспівець Давид передає свій стан, свою спрагу по Богу. «душа моя спрагнена Бога, Бога Живого! Коли я прийду й появлюсь перед Божим лицем?» (Пс.41:3).

РОЗДІЛ 5. СКЛАДОВІ ЖАГИ ПО БОГУ

Перша складова — що Христос зробив для мене. Я вже давно для себе зрозумів, що навіть пристрасне та палке кохання має під собою якісь пункти. Зазвичай, дружина може згадати, чому вона покохала свого чоловіка. Він сильний, або розумний, або, о диво! і перше і друге. Та ще якісь якості. Це тільки батьки люблять своїх дітей тому що вони їх діти, та Бог любить всіх нас, тому що Він дає усім життя. Переважно люблять за характер, за любов взаємну, тобто за відношення та за красу, скажемо так, за симпатичність, якщо говорити про закоханих. Та жінка сильно полюбила Христа, тому що вона в ньому знайшла ті риси за які ми любимо і зрозуміла декілька речей.

  1. Христос вибачив мені. «І промовив Ісус: Були два боржники в одного вірителя; один був винен п’ятсот динаріїв, а другий п’ятдесят. Як вони ж не могли заплатити, простив він обом. Скажи ж, котрий із них більше полюбить його? Відповів Симон, говорячи: Думаю, той, кому більше простив. І сказав Він йому: Розсудив ти правдиво» (Лук.7:41-43). Фарисей це ніяк не міг второпати. І якщо ми забули скільки нам прогріхів простив Бог, то у нас проблеми не з пам’яттю, а з духовністю. А отим, хто прийшов з віруючих сімей скажу вам, подумайте добре, щоби було з вами, якщо би ви не були християнами і не отримали сімейну християнську освіту? Одна жіночка, яка зустрічалася зі мною, як з пастором, перед водним хрещенням, на моє питання, — розкажіть трохи про себе, зблідла, та тихим, але рішучим голосом промовила, опустивши очі додолу: «Пробачте, я не зможу вам розповісти всього». Інша жіночка перед смертю мені лише сказала: «Я дуже грішна». Але ви би чули скільки вона вклала сенсу в оці два слова. Там, ніби вся її доля до зустрічі з Христом. Та все, що я міг сказати: «Бог вибачає, якщо ви щиро каєтеся». Як доводиться чути від людини, що я і до того, як прийти до Бога був, в принципі, непоганою людиною, але Бог мені допоміг мати більше радості, миру, мені стає моторошно. Цікаво, що Христос підкреслює, що любові може бути замало, а може бути багато. Звісно, що людина яка про себе думає, що вона і так чудова, і гріхів вже не так багато, вона буде і Бога любити замало. І навпаки, якщо усвідомлення, що багато прощенно, тоді і любити буде багато. «Ось тому говорю Я тобі: Численні гріхи її прощені, бо багато вона полюбила. Кому ж мало прощається, такий мало любить. А до неї промовив: Прощаються тобі гріхи!» (Лук.7:47,48).
  2. Христос дав мені життя. «і нас, що мертві були через прогріхи, оживив разом із Христом, спасені ви благодаттю» (Еф.2:5).
  3. Христос дає мені вічне життя. «А оце та обітниця, яку Він Сам обіцяв нам: вічне життя» (1Iван.2:25).
  4. Христос дає мені силу вести боротьбу з гріхом. Хтось скаже, що я і не був наркоманом чи алкоголіком. Проте, ми напевно забули, що коли відходимо від Бога стаємо дратівливими, злими, незадоволеними, тими, хто безугавно робить зауваження та постійно ремствує. Ми є жахливими без Христа. Я вже не кажу про якісь таємні пороки, які ми ретельно приховуємо від інших і не можемо навіть промовити. Треба визнати, що без Христа я духовно впаду, захитаюся. Першим, хто буде страждати це буде моя сім’я. Безкінечні сварки з дружиною. «Та ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього краю землі» (Дiї.1:8).

2) Друга складова — що я роблю для Христа. Спрага по Богу розігрівається, або отаке дивне слово «розганяється». Ап. Павло радить Тимофію розігрівати пасторство. «З цієї причини я нагадую тобі, що ти розгрівав Божого дара, який у тобі через покладання рук моїх» (2Тим.1:6). Цікаво, що слово «розігрівати» перекладається з мови оригіналу, як розпалювати, запалювати. Виконуючи сумлінно пасторське служіння його і розпалюєш. Цікаво як наша героїня розпалює в собі жагу, спрагу по Богу? «І, обернувшись до жінки, Він промовив до Симона: Чи ти бачиш цю жінку? Я прибув у твій дім, ти на ноги Мої не подав і води, а вона окропила слізьми Мої ноги й обтерла волоссям своїм. Поцілунку не дав ти Мені, а вона, відколи ввійшов Я, Мої ноги цілує невпинно. Голови ти Моєї оливою не намастив, а вона миром ноги мої намастила…» (Лук.7:44-46).

Віддала найкраще, пройшла скрізь ганьбу, найголовніше — вона прийшла до Христа, вона знайшла таку змогу.

   Як сучасний християнин може розігрівати в собі жагу по Богу? День починайте з Бога. Кожного дня ранок навколішки перед Богом, читайте Його слово, служить і віддавайте Йому найкраще, а не на тобі Боже, що мені не гоже. Насолоджуйтесь Богом. Йдете на роботу, в магазин — розмірковуйте. Дуже сильно цінуйте Його слово, яке напоумляє нас, робить мудрішими та наближає до Бога. Я служив в армії і знаю як це, коли ти отримуєш лист від коханої. Як мені казав мій найліпший друг в армії, як прочитаю лист від дівчини то ніби вона поруч зі мною і така любов. А другий хлопець перестав отримувати від дівчини листи через пару місяців. Все казав, що напевно вона вже собі когось знайшла. Кохання першого збільшувалося, а кохання другого зменшувалося. Отже, наздогадайтеся, що буде відбуватися з нашим коханням до Бога, коли ми перестаємо читати Його листи любові?

   Як наслідок, слова Христа за які можна багато віддати почула та жіночка, яка є чудовим для нас прикладом як треба прагнути та бути спраглим Бога. «А до жінки сказав Він: Твоя віра спасла тебе, іди з миром собі!» (Лук.7:50).  ПИТАННЯ: 1) Назвіть 5 пунктів саме чого шукають люди в житті? 2) Чому нас можуть навчити її сльози, те, що жінка миром мазала ноги та волоссям витирала ноги? 3) Яка головна помилка фарисея, який здивувався поведінці жінки? Чого не вистачало фарисею, щоби бути спраглим Бога? Чому фарисей антигерой? 4) З чого складається жага людини по Богу? 5) Чим Христа вразила поведінка жінки? 6) Ви є людиною яка багато чи мало любить Бога? поясніть вашу відповідь? 7) Ви людина яка прагне Бога і у чому це має прояв? 8) Що найдорожче ви віддаєте Христу подібно тому, як та жінка віддала супердорогу пляшечку?

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *