ЗЦІЛЕННЯ СЛУГИ СОТНИКА, АБО ЗРАЗОК СПРАВЖНЬОЇ ВІРИ

Поделитесь статьёй или подпишитесь на обновления:

РОЗДІЛ 1. ЗНАЙОМСТВО

«Як же Він увійшов до Капернаума, приступив до Нього сотник, благаючи Його» (Матв.8:5). Для чого прийшов Христос? На одну і ту саму річ ми можемо дивитися під різними кутами. Ось грає гітарист. Що його мотивує? Яка причина його гри? Може він грає на вулиці і йому елементарно потрібні гроші? А може йому сподобалася дівчина і він грає заради єдиної коханої, співаючи серенади? А можливо він хоче принести радість людям? Можливо, що просто грає для своєї насолоди? Так можна сказати і про Христа, відповідаючи на питання, — заради чого прийшов Христос?

1) Заради спасіння людей.

2) Виконати волю Отця Небесного.

3) Служити людям. Саме така характеристика належить Сину Божому: «Так само й Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох!» (Матв.20:28).

До Христа підійшов сотник. По-перше, він був не єврей і це вже великий мінус, з точки зору євреїв. Як тільки представники іудаїзму з’ясують, що у вас немає єврейської крові, одразу до вас інтерес зникне. По-друге, це був окупант. А по-третє, суворий дядька, офіцер, який командував сотнею воїнів. Можна спробувати трохи уявити, що це була за людна. Мозолі від меча, яким йому доводилося вбивати багатьох ворогів імперії. Сам мав численні шрами та поранені, бо інакше і бути не могло. Сотник мав право карати своїх підлеглих. Йому треба було, для підтримки дисципліни, особисто бити батогом тих хто уникав військової дисципліни. А батогом треба було бити навіть, якщо солдат на наказ реагував незадоволеним обличчям. Окрім того, лишитися життя можна було за наступні вчинки: втрата зброї, залишення варти, брехливе свідчення, боягузтво, злодійство. Здається, людина яка позбавлена добрості, милосердя, співчуття. Але знайомимся далі з цією непересічною людиною.

РОЗДІЛ 2. ЛЮДЯНІСТЬ ТА СПІВЧУТТЯ СОТНИКА

«і промовляючи: Господи, слуга мій лежить у хаті спаралізований, тяжко мучиться» (Матв.8:6). Коли я зіткнувся зі станом медицини в Європі, був настільки вражений, що досі знаходжусь під враженням. Так, медицини значного вище рівнем, ніж наша вітчизняна. Але… Там розповіла одна родичка, що помираючи від болю почула від лікаря: «Чекайте два місяці до обстеження. Швидше не можемо». Інша подібна історія із Португалії. Інша із Норвегії. Інша із Чехії. Я все думав, як же так? Такий вражаючий рівень медицини, а люди скаржаться. Чого ж їм не вистачає? І ось мене як блискавка вдарила, лише одне слово, одне слово, яке точно характеризує те, чого так не вистачає – людяності. А Людяність завжди вражає.

2016 рік. Бразилія. Літні Олімпійські ігри. 13 серпня на дистанції 10 тис. метрів фаворит забігу і діючий олімпійський чемпіон британець Мо Фарах зіткнувся з американським стайером Галеном Раппом. Це могло вартувати йому перемоги. Однак Рапп допоміг Фараху піднятися і продовжити забіг. Переконавшись, що той не травмований, Рапп закликав свого друга і спаринг-партнера кинутися навздогін за лідерами. Фарах виграв золото, Рапп фінішував п’ятим. «Рапп — великий спортсмен», — з вдячністю відзначив в своєму інтерв’ю Фарах. А і на справді, хто вас більше вражає в цій історії, той хто прийшов першим чи п’ятим? Людяність – ось що нас вражає і ось чого не вистачає цьому світові. Людяність, це коли ти допомагаєш людині не заради грошей, але заради самої людини.

Мені завжди цікаво дійти до першопричини. І я почав шукати відповідь на питання, яке ж джерело цієї людяності? І ось, що з’ясувалося, виявляється, що людяність виходить із співчуття до людини. Коли ти можеш уявити, що відчуває, як себе почуває ближній. Одна медична сестра заходить в палату і всі чоловіки відвертаються, а інша заходить і всі повертаються. Думаєте тому що вона красуня? Ні, вна людяна. Вона добра.

Хто не чув про Оскара Шиндлера завдяки фільму «Список Шиндлера»? Оскар був членом нацистської партії. Після чого мабуть багато людей навіть і слухати про нього не схотіли би. Але, ідемо далі. Він не відрізнявся особливою цнотливістю та чистотою моралі. Високий та вродливий колекціонер жіночої статі, людина, яка жила заради грошей та задоволень. І ось дивна метаморфоза. Приїхавши до Польщі в пошуках великих та легких грошей, він розуміє, що варто жити заради спасіння інших. Сильно ризикуючи власним життям, Оскар Шиндлер рятує від загибелі 1200 євреїв. 1200 життів! Тому що він став людиною, яка набула людяність, а людяність виходить із співчуття. Ось чому щасливі справжні християни, тому що вони вірують і живуть з воскреслим Христом, який має вищу людяність та вище співчуття, яке тільки можливо на землі. «Бо ми маємо не такого Первосвященика, що не міг би співчувати слабостям нашим, але випробуваного в усьому, подібно до нас, окрім гріха» (Євр.4:15). Ідея цього вірша така, що оскільки Христос Сам пройшов усі випробування, окрім гріха то може і нам співчувати.

РОЗДІЛ 3. ВІРА СОТНИКА

«Каже йому Ісус: Я піду й оздоровлю Його. У відповідь сотник сказав: Господи, я не гідний, щоб ти увійшов під мій дах, але тільки скажи словом, і мій слуга видужає» (Матв.8:7,8).

Людяність походить із співчуття.

Віра походить із лагідності перед Богом.

Доречи, сам себе Христос характеризує ось так: «Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий, і знайдете спокій душам своїм» (Матв.11:29). Яким чином віра походить із лагідності? Не забувайте, що мова іде про людину, яка мала величезну владу. Як ми вже говорили, він навіть міг віддавати накази про страту воїна, який порушив дисципліну. Влада, на превеликий жаль, сильно розбещує. І знаєте чому? Людина, яка набуває владу, відривається від інших людей, забуває, як це жити в скромних умовах. Вона звикає, що всі підлеглі виконують накази. І ось тут, унікальна по своєму людина, яка не зіпсувала свого серця, не занапастила свою душу. Сотник від того такий віруючий, що він якимось дивним чином зберіг віру. А віра походить від розуміння, що над начальником є ще начальник, а той, хто має владу над всім Всесвітом то є Бог. «Господня земля, і все, що на ній, вселенна й мешканці її» (Пс.23:1).

Саме Богові ми будемо давати звіт за все наше життя. «І немає створіння, щоб сховалось перед Ним, але все наге та відкрите перед очима Його, Йому дамо звіт!» (Євр.4:13).

В сотнику вражає все. Його співчуття. Його віра. Навіть те, що офіцер у відставці не вимагає, щоби Христос прийшов до нього додому. Ми ж пам’ятаємо, що всі так прагнули запросити Христа. У всіх було уявлення, якщо Спаситель доторкнеться до хворої людини, людини, яка страждає, то вона неодмінну буде порятована, зцілена. А ось тут навіть додому не запрошує, лише вірить, що одне Боже слово може зцілити повністю його слугу. «Бо я людина службова, маю в себе вояків; кажу цьому: Іди — і йде; іншому: Прийди — і приходить; моєму рабові: Зроби це — і робить. Почувши ж, Ісус здивувався і сказав тим, що йшли за Ним: Щиру правду кажу вам: ні в кого в Ізраїлі не знайшов я стільки віри» (Матв.8:9,10). Якщо підлеглі слухаються покірно свого офіцера, коли він промовляє лише слово, тим більше будуть слухатися слова Божого. Ми продовжуємо вражатися вірі сотника все краще і краще розуміючи на чому вона ґрунтується. Слова римського офіцера слухаються тому, що він має владу, а люди мусять підкорюватися владі. Слова Христа будуть слухатися і вітри і море, і демони будуть вискакувати з людей, і хвороби залишати, тому що Христос має владу над Всесвітом, а має владу над Всесвітом Він тому що сам є Творцем всього видимого та невидимого. «Бо то Ним створено все на небі й на землі, видиме й невидиме, чи то престоли, чи то господства, чи то влади, чи то начальства, усе через Нього й для Нього створено!» (Кол.1:16).

Один дослідник Біблії цікаво помітив, Бога ніколи нічим не здивувати не може окрім двух речей – невіра та сильна віра.

«бо високий Господь, але бачить низького (руск. кроткого), а гордого Він пізнає іздалека!» (Пс.137:6).

РОЗДІЛ 4. ВІРА, ЯКА ДІЄ

«і промовляючи: Господи, слуга мій лежить у хаті спаралізований, тяжко мучиться» (Матв.8:6). Один із моїх улюблених віршів в Біблії доволі точно описує справжню християнську віру. «Бо сили не має в Христі Ісусі ані обрізання, ані необрізання, але віра, що чинна (руск. вера действующая любовью) любов’ю» (Гал.5:6). Сенс цього вірша такий, що не обряди, ритуали щось значать, а віра, яка діє. Є велика спокуса просто вірити. Так міг і сотник. Але, зверніть увагу, він не за себе просить, а за слугу. Хоча, обов’язково треба просити і за себе. З іншого боку, якщо віруюча людина просить лише за себе, то є егоїстична віра.

Біблія говорить, що є віра мертва, а є жива. «Так само й віра, коли діл не має, мертва в собі!» (Як.2:17). Мертва віра, яка повернута лише на самого себе. Для чого така віра людині? Для чого скрипалю скрипка, якщо він на приносить радість іншим людям, граючи? Для чого художнику фарби та пензлики, якщо він ніколи свій талант не використовує для прославлення Бога та не приносить радість людям?

Віра сотника справжня. Він не лише вірить у всемогутність Христа, а ще і просить за ближнього. А це, в свою чергу, означає, що він не байдужий до стану свого слуги.

Притча про віру у справах. Зібралася якось група віруючих, щоб помолитися про бідну віруючій родині. Під час молитви пролунав стук у двері. Там виявився юнак, син віруючого фермера. «Що трапилося?» — запитали його. Він відповів «Батько мій не міг прийти і велів привезти його молитви на возі». «Як це?» запитали його. Він відповів «Я привіз молитви батька. Допоможіть внести їх! Підійшовши до воза молитовники знайшли, що молитвами батька були, картопля, борошно, різні овочі і одяг. Всі коротенько молитовно подякували Богові і розійшлися.

Віра нам дана саме за для того, щоби ми жили з Богом, вчиняли, як Він. Скажіть, Христос здебільшого займався собою, чи Він тільки і робив, що служив ближнім? Пам’ятаєте вірш, який ми прочитали на початку цих роздумів? «…Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох!» (Матв.20:28).

Чим же закінчується наша історія? Слуга уздоровлений, а сотник почув те, про що може мріяти кожна людина. «Кажу ж вам, що багато хто прийде зі сходу й заходу і сядуть з Авраамом, Ісааком та Яковом у Царстві Небеснім, а Сини Царства будуть викинені в навколишню темряву; там буде плач і скрегіт зубів. І сказав Ісус сотникові: іди, хай буде тобі так, як ти повірив. І видужав його слуга тієї ж миті» (Матв.8:11,12). Христос не просто виконую все, що ми забажаємо, бо Він не є чарівником. Нам би так хотілося, щоби Бог був золотою рибкою, але ні. Потрібно три компоненти, щоби можна було щось отримати від Бога. 1) Справжню віру у всемогутність Христа. 2) Смирення, лагідність перед Богом. 3) Не егоїстичну віру, — щире бажання допомоги ближньому.

Наслідок, сотник почув те найважливіше, що може і має почути людина, — він сяде в Царстві Небесному, — а це є рай, це вічне життя з Богом. Наскільки рай прекрасний, наскільки нас чекає велике життя, навіть важко уявити, ми знаємо лише одне, — це буде життя найкраще, найпрекрасніше. «Але, як написано: Чого око не бачило й вухо не чуло, і що на серце людині не впало, те Бог приготував був тим, хто любить Його!» (1Кор.2:9).

ПИТАННЯ: 1) Для чого прийшов Христос на землю? (три варианти відповіді). 2) Охарактеризуйте сотника? 3) Чого не вистачає доволі часто людям, які прийшли до влади, або, деяким медикам? 4) А у вас є людяність та співчутливість? 5) Звідки у Христа така людяність та співчутливість? 6) Над чим би ви працювали, в плані свого серця, щоби покращити людяність, співчутливість та віру? 7) Що так вразило Христа в Сотникові? 8) Чому би ви хотіли навчитися у сотника? 8) Чому віра без справ мертва і як зрозуміти вираз «віра діюча любов’ю»? 9) Як ваша віра діє любов’ю?

 

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *